- •1. Декл. Прав людини та громад.
- •3. Бурж. Револ. 1789 р.
- •9. Виникнення структура та компетенція англійського парламенту.
- •10. Встановлення та особливості англ.. Абсолютизму.
- •11. Встановлення та характеристика фашистської диктатури.
- •12. Громад. Війна в сша.
- •13. Декларація незалежності сШа 1775.
- •15. Держава і право Польщі новітнього періоду.
- •16.. Держ. Та право Фр. Нов. Періоду.
- •17. Державний лад Візантії 5-7ст, його еволюція 13-15. Сусп. І держ. Лад Візантії у 5-7 ст.
- •Сусп. І держ. Лад івзантії у 8-15 ст.
- •18. Держ устрій Англії в період абсолютизму. Роль парламенту.
- •20. Державний устрій афін. Афінська рабовласницька держава.
- •21. Державний устрій Великобританії новітнього часу.
- •22. Державний устрій Китаю новітнього часу.
- •24. Державний устрій османської імперії.
- •25. Держ. Та право сша Нов. Періоду.
- •26. Державний устрій та право індії.
- •27. Держава і право Чехії новітнього періоду.
- •28.Держ. Устрій Фр. У період абсолют.
- •31.Джерела парава у Стар. Вавил.
- •33. Джерела та х-ка основних галузей права Англії.
- •35.Золота булла 1356р.
- •36. Імперія Наполеона Бонапарта
- •37. Кароліна 1532 р.
- •38. Конст. Сша
- •39. Крим. Право і процес. За Сал. Пр.
- •41. Нормандське завоювання Британії і його вплив на суп. –пол. Устрій країни.
- •44. Право та судочинство Османської імперії.
- •45. Право феодальної земельної власності в зх європі. Майорат.
- •46. Правова система Великобританії новітнього часу.
- •47. Правова система Китаю новітнього часу.
- •48. Правова система Німеччини. Боннська конституція.
- •49. Правова система сша новітньогоо часу.
- •50. Правова система франції.
- •Характеристика конституції Франції 1946р.
- •Характеристика конституції Франції 1958р.
- •51. Реформи англ.. Короля Генріха 2 в 12 ст.
- •52. Реформи імператора Юстиніана.
- •53.. Реформи Діокл. І Кост.
- •54. Реформи фр. Короля Люд. 9.
- •55. Розвиток парламентської монархії в Англії в 2 п 17-18 ст. Утв. Двопартійної системи.
- •57.. Соборне уложення
- •59. Станово представницька монархія в Англії.
- •61. Створення англ. Колоніальної імперії. Управління колоніями.
- •62. Суд, судочинство і основні риси права в ст. Греції.
- •63. Судебники
- •64. Судова рефома 1864 р в Росії.
- •67. Суспільний лад і державний устрій ст.. Китаю. Вчення Конфуція.
- •69. Суспільний лад і державний устрій у середньовічній франції. Генеральні штати та паризький парламент.
- •Державний устрій Франції в період феодальної роздробленості
- •72. .Реформи Солона. Реформи Клісфена.
- •74. Утворення візантійської держави. Суспільний устрій країни.
- •75. Утв. Д. Франків…
- •77. Утворення кнр і політика Мао Цзедуна.
- •78. Утв. Нім. Імперії.
- •79. Утворення та державний устрій дуалістичної австро-угорської імперії 1867.
- •80. Утворення та діяльність паризької комуни у 1871.
- •81. Утворення та характеристика речі посполитої.
- •82. Характеристика «нового курсу» Рузвельта в сша
- •83. Характ. Осн. Джерел та інст. Права Німеч.
- •84. Характерні риси державно-правової системи англ. Республіки 1649-1658
- •85. Характерні риси і особливості країн стародавнього сходу.
- •87. Цив.Право за законами Хаммурапі
- •88. Цивільний і кримінальний кодекси Наполеона бонапарта.
- •89.Якоб. Дикт. У Франц.
26. Державний устрій та право індії.
Форма правління
Парламентська республіка з багатопартійною системою.
Дата здобуття незалежності
15 серпня 1947 р.
Конституція
Прийнята 26 листопада 1949 р., зазнала лише незначних змін.
Інститут Президента
Глава держави – Президент Пратібха Девісінгх Патіл.
Приведена до присяги 25 липня 2007 р.
Президент обирається на п’ятирічний термін колегією виборців.
Повноваження Президента є досить обмеженими.
Законодавча влада
Вищий законодавчий орган Індії – Парламент, який складається з двох палат: Верхньої (Раджья Сабха – Рада штатів) та Нижньої (Лок Сабха – Народна палата).
Загальна кількість депутатів Верхньої палати не повинна перевищувати 250.
Термін депутатських повноважень – 6 років.
238 депутатів обираються до палати законодавчими органами штатів та союзних територій пропорційно до чисельності їхнього населення, а 12 – призначаються Президентом.
Спікер Верхньої палати – Мохаммед Хамід Ансарі (обіймає також посаду Віце-президента Індії, обраний 10 серпня 2007 р.).
Нижня палата складається з 545 депутатів і обирається прямим всенародним голосуванням терміном на 5 років, останні вибори відбулися у квітні – травні 2009 р.
Виконавча влада
Уряд (Рада міністрів) з числа депутатів обох палат Парламенту формує партія, яка користується підтримкою більшості депутатів у Нижній палаті. Лідер цієї партії, як правило, призначається Прем’єр-міністром країни. Прем’єр-міністра призначає Президент Індії.
У квітні – травні 2009 р. відбулись загальнонаціональні вибори до Нижньої палати Парламенту 15-го скликання. За результатами виборів, перемогу отримала коаліція Об’єднаний прогресивний альянс (ОПА) на чолі з партією Індійський національний конгрес (Індіра) - (ІНК(І)).
22 травня 2009 р. уряд очолив один з лідерів ІНК(І) - Манмохан Сінгх. За рекомендацією Прем’єр-міністра Президент призначає також членів уряду. Рада Міністрів на чолі з Прем’єр-міністром допомагає і дає рекомендації Президентові при виконанні ним своїх функцій. 26 травня 2009 р. було приведено до присяги новий уряд Індії у складі 79 міністрів. Рада Міністрів несе колективну відповідальність перед Нижньою палатою Парламенту.
22 травня 2009 р. на посаду Міністра закордонних справ призначено С.М.Крішну.
Судова влада
Верховний Суд, вищі суди штатів та союзних територій.
Основні політичні партії та їхні лідери:
ІНК(І) – ключова партія альянсу ОПА.
Президент ІНК(І) – Соня Ганді; Бхаратія джаната парті (БДП) – провідна партія Народно-демократичного альянсу (НДА).
Президент БДП – Раджнатх Сінгх.
Можна виокремити такі характерні риси Конституції Індії:
– юридичне закріплення суверенітету Індійської Республіки (преамбула);
– проголошення широкого (з урахуванням індійської специфіки) кола прав, свобод і обов'язків громадян (ч. З, 4, 4-а), які в однією з основ ліберального політичного режиму в країні;
– встановлення парламентарної республіки (ч. б);
– закріплення федеральної форми державного устрою;
– юридична фіксація принципів побудови федерації (головний з яких – мовний);
– обмеження прав громадян "ворожих держав" (спрощує порядок арешту, стеження та ін.), що перебувають в Індії, а також громадян Індії, які добровільно проживають у цих державах і підтримують з ними ділові зв'язки (однією з "ворожих держав", наприклад, є Пакистан);
– встановлення конституційних гарантій прав національних меншин;
– закріплення "недоторканості" та інші види дискримінації з мотивів релігії, раси, місця народження, касти тощо;
– закріплення світського характеру держави;
– фіксація пільг і додаткового соціального захисту для представників відсталих груп населення;
– проголошення низки конституційних принципів-цілей, серед яких підвищення рівня життя населення, проведення економічної реформи, зокрема аграрної, подолання пережитків минулого, демократичне вирішення національного питання, підвищення рівня письменності, боротьба за мир у всьому світі.