
- •1. Декл. Прав людини та громад.
- •3. Бурж. Револ. 1789 р.
- •9. Виникнення структура та компетенція англійського парламенту.
- •10. Встановлення та особливості англ.. Абсолютизму.
- •11. Встановлення та характеристика фашистської диктатури.
- •12. Громад. Війна в сша.
- •13. Декларація незалежності сШа 1775.
- •15. Держава і право Польщі новітнього періоду.
- •16.. Держ. Та право Фр. Нов. Періоду.
- •17. Державний лад Візантії 5-7ст, його еволюція 13-15. Сусп. І держ. Лад Візантії у 5-7 ст.
- •Сусп. І держ. Лад івзантії у 8-15 ст.
- •18. Держ устрій Англії в період абсолютизму. Роль парламенту.
- •20. Державний устрій афін. Афінська рабовласницька держава.
- •21. Державний устрій Великобританії новітнього часу.
- •22. Державний устрій Китаю новітнього часу.
- •24. Державний устрій османської імперії.
- •25. Держ. Та право сша Нов. Періоду.
- •26. Державний устрій та право індії.
- •27. Держава і право Чехії новітнього періоду.
- •28.Держ. Устрій Фр. У період абсолют.
- •31.Джерела парава у Стар. Вавил.
- •33. Джерела та х-ка основних галузей права Англії.
- •35.Золота булла 1356р.
- •36. Імперія Наполеона Бонапарта
- •37. Кароліна 1532 р.
- •38. Конст. Сша
- •39. Крим. Право і процес. За Сал. Пр.
- •41. Нормандське завоювання Британії і його вплив на суп. –пол. Устрій країни.
- •44. Право та судочинство Османської імперії.
- •45. Право феодальної земельної власності в зх європі. Майорат.
- •46. Правова система Великобританії новітнього часу.
- •47. Правова система Китаю новітнього часу.
- •48. Правова система Німеччини. Боннська конституція.
- •49. Правова система сша новітньогоо часу.
- •50. Правова система франції.
- •Характеристика конституції Франції 1946р.
- •Характеристика конституції Франції 1958р.
- •51. Реформи англ.. Короля Генріха 2 в 12 ст.
- •52. Реформи імператора Юстиніана.
- •53.. Реформи Діокл. І Кост.
- •54. Реформи фр. Короля Люд. 9.
- •55. Розвиток парламентської монархії в Англії в 2 п 17-18 ст. Утв. Двопартійної системи.
- •57.. Соборне уложення
- •59. Станово представницька монархія в Англії.
- •61. Створення англ. Колоніальної імперії. Управління колоніями.
- •62. Суд, судочинство і основні риси права в ст. Греції.
- •63. Судебники
- •64. Судова рефома 1864 р в Росії.
- •67. Суспільний лад і державний устрій ст.. Китаю. Вчення Конфуція.
- •69. Суспільний лад і державний устрій у середньовічній франції. Генеральні штати та паризький парламент.
- •Державний устрій Франції в період феодальної роздробленості
- •72. .Реформи Солона. Реформи Клісфена.
- •74. Утворення візантійської держави. Суспільний устрій країни.
- •75. Утв. Д. Франків…
- •77. Утворення кнр і політика Мао Цзедуна.
- •78. Утв. Нім. Імперії.
- •79. Утворення та державний устрій дуалістичної австро-угорської імперії 1867.
- •80. Утворення та діяльність паризької комуни у 1871.
- •81. Утворення та характеристика речі посполитої.
- •82. Характеристика «нового курсу» Рузвельта в сша
- •83. Характ. Осн. Джерел та інст. Права Німеч.
- •84. Характерні риси державно-правової системи англ. Республіки 1649-1658
- •85. Характерні риси і особливості країн стародавнього сходу.
- •87. Цив.Право за законами Хаммурапі
- •88. Цивільний і кримінальний кодекси Наполеона бонапарта.
- •89.Якоб. Дикт. У Франц.
24. Державний устрій османської імперії.
Османська імперія, як вважають історики, була «єдиною військовою державою середньовіччя». її войовничий характер відбивався на державному устрої та адміністративній структурі, закріплених у збірнику законів султана Сулеймана І. Провінції (їх було 21) поділялися на округи; їхні правителі виконували як цивільні, так і військові функції, очолювали ополчення сипахів і місцеві гарнізони яничар. Кожен ополченець (сипах) отримував у користування землю і за це зобов'язувався брати участь у воєнних походах. У мирний час він мав проживати лише у своєму окрузі, де виконував поліцейські функції та обов'язки збирача податків. Сипахи отримували матеріальне забезпечення за рахунок державного податку з населення, розмір ІКОГО було чітко регламентовано. Чиновники центрального апарату також отримували за службу землю — великі володіння, що їх заборонялося передавати у спадок. Щоб якось зберегти майно, вони передавали свою землю у володіння мусульманським релігійним установам (у вакф). Ця практика негативно позначилася на володіннях султана і відповідно — на його скарбниці. Такі володіння складали третину всіх земель імперії. Наприкінці XVI ст. до Османської імперії докотилася хвиля «революції цін», яка спровокувала фінансову кризу. Ця криза найсильніше вдарила по сипахах, які становили основу військово-адміністративної системи. Із занепадом ополчення зросла роль яничар. Але таке військо потребувало значних коштів, яких уже не було. Єдиним, що рятувало Османську імперію від великої кризи, лишалися завойовницькі війни. З припиненням завоювань неминучим став і занепад імперії, який розпочався із середини XVII ст. Турецька культура в XVI-XVII ст. розвивалася під впливом ісламу. Релігійні норми забороняли світську освіту (всі школи в Османській імперії існували тільки при мечетях). Коран не дозволяв митцям зображувати людей і тварин, бо намальований образ начебто міг відібрати душу. Але, попри ці та інші заборони, в Османській імперії з'явились і цікаві наукові праці та літературні твори, і чудові пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва. У тогочасній турецькій культурі можна вирізнити два періоди: від другої половини XV ст. до кінця XVI ст. — піднесення, а починаючи із XVII ст., — занепад.
25. Держ. Та право сша Нов. Періоду.
Розвиток державно-правових інститутів США в ХХ ст. відбувався разом з основними тенденціями політичної еволюції провідних держав світу. Загальні принципи конституції, що стосуються Конгресу і діяльності обох палат – сенату і палати представників – зберегли свою силу. У той же час із початку століття зберігається загальна тенденція до концентрації державної влади, посилення федеральних органів за рахунок прав штатів, посилення виконавчої влади, бюрократизації і мілітаризації державного апарату. Стосовно Конгресу це проявилося в розширенні його податкових повноважень (І6-а поправка до Конституції, прийнята в І913 р.) і в посиленні законодавчої діяльності в галузі цивільного, кримінального і трудового права. До початку першої світової війни федеральний конгрес привласнив собі непередбачене конституцією право видавати закони в галузі економіки, залізничного будівництва, патентної справи значно допоміг посиленню ролі конгресу Верховний суд США. Відповідно до його доктрини “корпоративного федералізму” було розширене право конгресу США регулювати торгівлю між штатами. Причому в поняття “торгівлі” почали включати всі аспекти економічного життя Америки: видобуток корисних копалин, функціонування промислових підприємств, встановлення заробітної плати тощо. Одночасно посилювався контроль з боку федеральної адміністрації над адміністративною діяльністю штатів за рахунок їх фінансової залежності від центру. Майже третину бюджетів штатів складали федеральні субсидії, які надавалися їм конгресом у межах федеральних програм. А це відкривало широкі можливості для втручання федеральних властей у справи штатів. Відбувалися зміни і в самій роботі конгресу. В обох палатах конгресу – палаті представників і сенаті – основна робота переноситься в їхні комітети. Усі законопроекти проходять через постійні комітети і без їхнього схвалення не можуть бути поставлені на голосування палат. У 1946 році у зв‘язку з цим був прийнятий закон Про реорганізацію легіслатури, який знизив кількість постійних комітетів палати представників до дев'ятнадцяти , а сенату—до п'ятнадцяти. Однак з'являлися все нові і нові комітети і підкомітети. Наприклад, у 1957 році в конгресі вже налічувалося двісті підкомітетів і п'ятдесят один комітет. У цьому ж Акті було узаконено існування при конгресі лоббі — агентів окремих корпорацій і організацій, які направлені в конгрес для «проштовхування» потрібних монополіям законопроектів. Тепер лоббі повинні були обов'язково реєструватися. Зростає роль верхньої палати – сенату. Кількість штатів досягла п‘ятдесяти і тому обирається сто сенаторів – по два від кожного штату. Протягом усього ХХ ст. чітко простежується тенденція неухильного посилення президентської влади, концентрація державної влади в руках президента.
Новий курс президента Рузвельта. У 1929-1933 роках світова економічна криза охопила і США. Криза викликала різке скорочення обсягу виробництва, розлад фінансової системи, повсюдне розорення і банкрутство промислових, торговельних і фінансових фірм, масове безробіття. Загальний обсяг продукції промисловості США у 1932 році склав лише 54 відсотки в порівнянні з 1929 роком. Криза надзвичайно загострила.