Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курсова_Березуцький.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
200.7 Кб
Скачать

Висновки

Українська система виховання має свій, історично обумовлений ідеал людини-українця. У багатьох історично-культурних пам'ятках, фольклорі, художніх творах класиків, у практичній діяльності наш народ виплекав і опоетизував ідеал людини-хлібороба, селянина-трударя, господаря, власника землі, яка належала дідам і прадідам. Коли чужоземні загарбники разом із соціальними поневолювачами позбавляли українського селянина-хлібороба свободи, права працювати на власній землі, пригнічували його, народ оспівував ідеал людини - козака, гайдамаки, бунтаря, повстанця, стрільця.

Ідеал типового козака-українця, витязя нескореного духу, захисника пригноблених і скривджених іде вглиб віків. Він оспіваний у піснях, легендах, бувальщинах, класичній і сучасній літературі. Він і сьогодні живе в вустах і ділах народних. Витязь української літератури, поет В.Симоненко в роки глибокого застою писав: "Народ мій є! В його волячих жилах козацька кров пульсує і гуде!"

Найчільніше місце в національній системі виховання належить узагальненому ідеалу українця - людини лагідної і щирої, правдолюбної і доброзичливої, дотепної і жартівливої, талановитої і працьовитої, витривалої і терплячої тощо.

У роки відродження в народній свідомості вирізблюється ідеал людини - громадянина суверенної України, який традиційно втілює в собі м'якість і ніжність вдачі, пісенність і музичність, доброту і милосердя, стійкість і незламність духу, вірність заповітам батьків і дідів та ін. Ці якості сучасного українця, його волелюбної душі і сонячної духовності є ніби ідеальним відображенням його буття, матеріальної основи життя, найбільших наших багатств - родючих чорноземів і розкішної природи України. Ідеали, інші духовні цінності рідного народу є водночас і загальнолюдськими цінностями. Національне і загальнолюдське, - це не альтернативні (як часто трактувалося в період кущ особи і застою), а взаємопроникаючі аспекти виховання , суспільного явища, в якому діалектично взаємопов’язані біологічні (анатомічні, фізіологічні, генетичні), психологічні та соціальні фактори. Загальнолюдське - це не наднаціональне не позанаціональне. Загальнолюдський зміст завжди має конкретне національне втілення, відображення в системах виховання різних народів. Коли учні недостатньо оволодівають національними цінностями, цілісною народною мудрістю, вони втрачають у своєму і національному, і загальнолюдському розвитку. Порятунком із таких ситуацій,, обставин є організація широкої національно-просвітницької діяльності, повноцінного науково обгрунтованого національного виховання, яке формує глибоко людське в людині, тобто одночасно реалізує загальнолюдське виховання.

Виховання учнів в сучасній школі здійснюється в контексті національної і загальнолюдської культури, охоплює весь національно - виховний процес, ґрунтується на свободі вибору мети життєдіяльності та поєднує інтереси особистості, суспільства, держави і нації.

Національна програма виховання є результатом проектно-цільової діяльності, що враховує найважливіші компоненти навчально-виховного процесу, а саме : діагностування ; визначення й проектування педагогічних завдінь ; моделювання і прогнозування ; проектування і планування , організая різних видів діяльсті з учнями ; моніториг динаміки рівня життєвої активності вихованців; корекція (самокорекцію) та регуляцію (саморегуляцію) відхилень у їхньому розвитку ; аналіз та прогнозуваня виховних ситуацій.

Список використаних джерел

  1. С.А. Арутюнов. Народы и культуры. – М. 1998 – с. 152-157.

  2. Л.М. Безгласна . Народна педагогіка і виховання молоді. // Збірник науково-методичних праць кафедри педагогіки. – Миколаїв, 1993 р., с.60-66.

  3. ЗГ. Бугайцева. Принципи патріотичного виховання української молоді. // Історія в школі. – 1999 р., №5, с.7-10.

  4. Т. Булашов. Український народ в своїх легендах, релігійних поглядах і віруваннях. – К., 1992 р., с.105-106.

  5. П. Вартовий. Яка тепер народна школа на Вкраїні // Життя і слово . – 1930 р. – Т.5 – Кн.4 – с.246.

  6. Г. Ващенко. Виховання любові до Батьківщини. // Вибрані твори. Дрогобич – 1997 р., с. 95-191.

  7. О. Вишневський. Сучасне українське виховання. – Львів, 1996 с. 233.

  8. М.Вишняк. Патріотичне виховання учнів за допомогою української мови та літератури . // Рідна школа. – 2001 р., №9, с.25-26.

  9. М. Віденко. Добрий початок – половина справи // Рідна школа – 1996. - №10 – с.55-56.

  10. Г.Н.Волков. Этнопедагогизация в контексте функционирования национальных традицій воспитания // Мир образования – образование в мире. – 2002 г., №1, с. 3 -24.

  11. Ф.К.Волков. Этнографические особенности украинского народа // Украинский народ в его прошлом и настоящем. М. 1926 – Т2.

  12. О.Воропай. Звичай нашого народу. Етнографічний нарис: у 2 томах. – К., 1991 – т. 1-2.

  13. Л.Ф.Вудвуа. Відкривай духовні острови. Українське правознавство. – Донецьк, 1998 – 144 с.

  14. Б. Вульфов, Иванов В.Д. Основы педагогіки. – М., 2000 г., с. 147 – 161.

  15. Л.Б.Гнутель. Виховна робота в сучасних умовах: теорія і практика . – Тернопіль: «Лілія», 1996. – с. 14-56.

  16. С.Головченко. Виховуємо громадянина // Рідна школа. – 2003 р., №10, с.26-27.

  17. С.Гончаренко. Український педагогічний словник. – К., «Либідь». – 1997 р.

  18. Т.Р.Гуменникова. Українські національні традиції як засіб формування української національної свідомості // Початкова школа – 1996 - №1 – с. 38-40.

  19. Енциклопедія українознавства для студентів та школярів. – Донецьк, 1944 р. – с.496.

  20. В.Івашковський. Виховні засади розвитку особистості патріотів України. // Рідна школа. – 2005 р., №4, с. 36-37.

  21. В.Івашковський. Військово – патріотичне виховання шкільної молоді в контексті реформування освіти. // Шлях освіти. – 2001 р., №2, с.13-16.

  22. П.Р.Ігнатенко та ін.. Виховання громадянина і психолого-педагогічний аналіз і народознавчий аспекти. – К., 1997. – с. 252.

  23. І.В.Казанжи. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до позаурочної виховної роботи. – М., 2002 р., с. 230.

  24. С.Г.Карпенчук. Теорія і методика виховання. Навчальний посібник – К., 1997 р., с.304.

  25. О.В.Кириченко. Національно-патріотичне виховання дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки, на традиціях українського козацтва у процесі підготовки до захисту Вітчизни. // Управління школою. – 2007 р., №27, с. 17-22.

  26. В.К.Кіндрат. Щоб у серці жило чуття Батьківщини. // Початкова школа. – 1996 р., №7, с. 17-22.

  27. В.Кононенко. Символи української мови. – Івано-Франківськ, - 1996 р., с.278.

39

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]