11. Глобальна комп'ютерна мережа Internet. Склад послуг.

Мережа Internet була створена наприкінці 60-х поч 70-х років з метою забезпечення спільного використання інформації та економії комп'ютерного часу. Internet — це глобальна мережа яка поєднує десятки тисяч комп'ютерних мереж, розташованих по всьому світу.

Послуги Internet. Це - комплекс послуг на базі IP: доступ (транспорт) в Internet, електронна пошта, створення та розміщення власної Web-сторінки на сервері провайдера, доступ до відкритих (публічних) телеконференцій, передача файлів (FTP), доступ до місцевих (регіональних) та міжнародних інформаційних джерел (Internet-версій газет, журналів і інших засобів масової інформації), до пошукових систем і баз даних, підключення комунікаційних вузлів і серверів користувача до мережі провайдера для організації доступу та використання сервісів Internet. FTP – протокол передачі файлів, який дозволяє отримувати та передавати текстові та двійкові файли. FTP - сервери містять останні версії програмного забезпечення, драйвери підтримки апаратних засобів, тощо.

Електронна пошта — це система, що дозволяє пересилати по­відомлення з одного комп'ютера на інший через модем або ме­режеве з'єднання. Адреса електронної пошти має такий вигляд: ім'я_користувача@хост.домен. Для роботи з електронною по­штою використовуються спеціальні програми. Такі, як Microsoft Exchange, в пакеті Microsoft Office— програма Outlook Express. Засоби роботи з елек­тронною поштою мають також Web-броузери .

USENET — загальнодоступна мережа користувачів, у межах якої люди зі спільними інтересами можуть поєднуватися в диску­сійні групи та обмінюватися знаннями, проблемами тощо. Такий спосіб обміну інформацією називається телеконференцією, в ко­жної з них є своя тематика, т.з. група новин.

TELNET — протокол, який дозволяє перетворити комп'ютер у віддалений термінал іншого комп'ютера. Всі команди та дані, які вводяться з клавіатури, передаються для використання та обробки віддаленому комп’ютеру, а отримані результати виводяться на екран свого компа.

11. Дисципліни обслуговування заявок в обчислювальних системах. (26)

Існує 3 дисципліни обслуговування (ДО):

1. БДО – безпріоритетні ДО – всі заявки мають рівні права.

2. ДОВП – ДО з відносними пріоритетами. Кожній заявці надано певне право на обслуговування – пріоритет. Чим менше його числове значення, тим пріоритет є більшим. При ДОВП пріоритети діють тільки на чергу, згідно з якими вона й формується.

3. ДОАП – ДО з абсолютними пріоритетами. Пріоритет діє як на чергу, так і на обслуговування в процесі. Заявка, що обслуговується може бути перерваною, якщо надійшла заявка з більшим пріоритетом, а потім дообслуговується. В цьому випадку загальний час обслуговування заявки складається із часу обслуговування та часу очікування в черзі(час в перерваному стані). При цьому кількість переривань необмежена.

Існують змішані пріоритети: з дообслуговуванням та з повторним обслуговування (спочатку).

В БДО є такі способи обслуговування заявок:

1. LIFO (last input – first output)

2. FIFO (first input - first output)

3. випадковий вибір

Найчастіше використовується FIFO, при якому легше мінімізувати середній час обслуговування заявок.

Взагалі, для оптимізації часу обслуговування необхідним є планування, де залежно від пріоритетів часу на обслуговування однієї заявки та інших параметрів створюється план з найменшим часом простоювання машини. Планування – визначення порядку виконання робіт у часі.

Одним з ефективних і простих принципів планування є принцип найкоротша робота перша.

11. Доцільність використання комп'ютерної техніки та програмних засобів при розв'язанні завдань менеджменту.

11. Експертні системи, їх відмінності від традиційних систем.

Експертна система - це програма, що поводиться подібно експерту в деякій, звичайно вузькій прикладній області. Задачі експертних систем: медична діагностика, локалізація несправностей в устаткуванні й інтерпретація результатів вимірів.

Експертні системи повинні вирішувати задачі, що вимагають для свого рішення експертних знань у деякій конкретній області. Тому їх також називають системами, заснованими на знаннях. Експертна система повинна також уміти певним чином пояснювати свою поведінку і свої рішення користувачу, так само, як це робить експерт-людина. Це особливо необхідно в областях, для яких характерна невизначеність, неточність інформації (наприклад, у медичній діагностиці). У цих випадках здатність до пояснення потрібна для того, щоб підвищити ступінь довіри користувача до рад системи, а також для того, щоб дати можливість користувачу знайти можливий дефект у міркуваннях системи.

Щоб побудувати експертну систему, потрібно розробити механізми виконання наступних функцій системи:

1. рішення задач з використанням знань про конкретну предметну область можливо, при цьому виникне необхідності мати справу з невизначеністю;

2. взаємодія з користувачем, включаючи пояснення намірів і рішень системи під час і після закінчення процесу рішення задачі.

Особливості ЭС, що відрізняють їх від звичайних програм, полягають у тім, що вони повинні володіти:

1. Компетентністю, а саме:

 Досягати експертного рівня рішень (тобто в конкретній предметній області мати той же рівень професіоналізму, що й експерти-люди).

 Мати активну працездатність (тобто застосовувати знання ефективно і швидко, уникаючи, як і люди, непотрібних обчислень).

 Мати адекватну працездатність (тобто здатність лише поступово знижувати якість роботи з міри наближення до границь діапазону компетентності або припустимої надійності даних).

2. Можливістю до символьних міркувань, а саме:

 Представляти знання в символьному виді

3. Глибиною, а саме:

 Працювати в предметній області, що містить важкі задачі

 Використовувати складні правила (тобто використовувати або складні конструкції правил, або велику їхню кількість).

4. Самосвідомістю, а саме:

 Досліджувати свої міркування (тобто перевіряти їхня правильність)

 Пояснювати свої дії

11. Задачі і способи планування робіт у обчислювальних системах.

В обчислювальній системі робота є об’єктом, що складається з програми і набору даних, з іншого боку робота – це процес виконання конкретної програми набором даних.

Заявка – це причина створення роботи. Всі заявки формуються поза межами обчислювальної системи, і після формування надходять на вхід до обслуговування. Різний порядок виконання робіт впливає на час очікування і перебування заявки у системі. Для оптимізації часу обслуговування необхідним є планування, де залежно від пріоритетів часу на обслуговування однієї заявки та інших параметрів створюється план з найменшим часом простоювання машини. Взагалі, планування – визначення порядку виконання робіт у часі.

Всі роботи, які надходять в обчислювальну систему характеризуються:

1. Ресурсами системи, які необхідні для виконання робіт (пристрої в/в та інш пристрої)

2. Потребою в ресурсах (кількість часу для виконання)

3. Порядком використання цих ресурсів (план виконання робіт - черга)

Необов’язково задачі обираються з черги в порядку надходження.