- •1. Дієсло́во як частина мови
- •2. Складні випадки слововживання.Пароніми та омоніми
- •1.Мовленнєвий етикет.
- •2.Особливості використання дієслівних форм у ділових паперах.
- •1.Іменник як частина мови
- •2.Неозначена форма дієслова. Основа дієслова.
- •1. Сематико-граматичні групи іменників. (розподіл на конкретні та абстрактні,власні та загальні, істотні та неістотні.)
- •2.Дієприслівник як форма дієслова.
- •1.Безособові форми на –но, -то. Види дієслова.
- •Види дієслів
- •Основні правила ділового спілкування.
- •Билет № 26
- •2.Розділові знаки при однорідних членах речення та узагальнюючих словах.
- •Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.
- •2.Зв`язок числівника з іменниками.
- •1. Розділ іменників на відміни і групи. Творення й правопис імен по батькові
- •2. Культура мовлення під час ділової телефонної бесіди
- •1. Термін і термінологія
- •2. Звертання. Вставні, вставлені слова, речення і розділові знаки при них
- •1. Особливості відмінювання іменників. Кличний відмінок – зміст поняття.
- •2. Формуляри і реквізити ділових паперів
1. Сематико-граматичні групи іменників. (розподіл на конкретні та абстрактні,власні та загальні, істотні та неістотні.)
ВЛАСНІ І ЗАГАЛЬНІ ІМЕННИКИ
Загальні іменники називають будь-який з однакових предметів: річка, дерево, вправа, Власні іменники дозволяють з ряду предметів певного роду виділити якийсь один: Дніпро, Тернопіль, Юпітер, Говерла, Шевченко.
Власні іменники пишуться з великої літери.
Власні назви можуть бути словосполученням, головним словом якого є іменник (Рада Європи, Організація Об'єднаних Націй, Велика Ведмедиця).
Загальні іменники у складі назв пишуться з малої літери (Чорне море).
Назви книжок, газет, журналів, кінофільмів, кораблів, магазинів, фірм, санаторіїв тощо беруть у лапки ("Мова і нація", "Освіта", "Березіль", "Дорога на Січ", "Гетьман Сагайдачний", "Сонячне Закарпаття").
Іменники зі значенням конкретності або абстрактності
Слова, що позначають назви, співвідносні з конкретними речами, властивостями, діями, називаються конкретними. Це назви, які позначають реалії, що можна пізнати органами чуття.
Слова, які позначають назви процесів, ознак, властивостей, що не належать до якихось конкретних предметів і мисляться поза зв'язком з ними, називаються абстрактними (від лат. abstraction — відтягнення, відвернення). Це іменники, які називають поняття, що не мають реального втілення (хоч виникнення та існування їх неможливе без такої реальності), тобто вказують на стан (сон, тиша), почуття (кохання, ненависть), процес (хід, біг), якість (чорнота, ясність), риси характеру (доброта, злоба, вихованість), різні вияви інтелектуального рівня людини (знання, розум), відносини між особами, народами (дружба, мир), поняття етикету (вітання), є науковими та виробничими термінами.
З поміж абстрактних іменників виділяються :Абстрактні іменники Приклади
непохідні воля, сила, мрія, ідея
похідні дружба, висота, багатство
Іменники-назви істот і неістот
Іменники, що відповідають на запитання хто?, об'єднуються у семантичну групу назв істот.До назв істот належать іменники, що називають: Приклади:
людей хлопець, донька, дитя, мандрівник, інженер, професор, балерина
тварин, птахів, комах ведмідь, корова, чапля,індик, синиця, бджола, комар
міфологічних істот демон, лісовик, відьма, русалка
карт, шахових фігур валет, пішак, туз
померлих мрець, небіжчик, покійник
Решта іменників відповідає на запитання що? і складає групу назв неістот.До назв неістот також належать іменники, що називають: Приклади:
сукупності осіб група, натовп, загін, юрба, зграя, табун, рій
назви організмів бацила, мікроб, вірус
Граматичне поняття істоти/неістоти не збігається з поняттям живого/неживого в природі.
Назви істот і неістот розмежовуються за допомогою запитань:
для істот-хто? кого?
для неістот-що? чого?Морфологічні характеристики: Приклади:
у назвах істот-осіб чоловічого роду збігаються форми знахідного та родового відмінків однини і множини родовий відмінок — друга, друзів
знахідний відмінок-друга, друзів
у назвах неістот збігаються форми називного і знахідного відмінків множини книги (стоять)-(бачу) книги
столи (стоять)-(перенесуть) столи