1. 1.Правопис слів із частинами напів- і пів-

Частини напів- і пів- звичайно пишуться ра­зом: напівсон, півроку, піввідра, пів’яблука.

Частина пів-пишеться через дефіс лише з власними назвами: пів-України, пів-Європи.

Частина пів- пишеться окремо лише у зворотах типу пів на третю: пів до восьмої, о пів на шосту.

2. 2.Пам’ять, дев’ятсот, хуторянин, зв’язок, буряк, харків’янин, розв’язано, від’їзд, приїзд, медвяний, з’ясовано, тьмяно, свято.

3. 3.Нехай серця не знають супокою, хай обганяють мрії часу біг і наша юність буде хай такою, щоб їй ніхто не заздрити не міг!

Складне, спонукальне, окличне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене, підрядне.

Білет №18

1. 1.Загальна характеристика складних речень.

Складні речення поділяються на складносурядні, складнопідрядні, складні безсполучникові і складні конструкції.

1. У складносурядному реченні частини, що мають свої синтаксичні центри, відносно рівноправні. Вони поєднуються між собою сполучниками сурядності: і, та, а, але, проте, зате, однак, все ж, або, чи, або…або, чи…чи, то…то.

На сизих луках скошено траву, і літо буйне в береги ввійшло.

2. У складнопідрядному реченні одна частина головна (від неї ставиться питання), а друга – підрядна (вона відповідає на поставлене питання).

Підрядна частина до головної приєднується:

а) сполучниками підрядності: що, як, бо, щоб, якщо, якби, чи, коли б, аби, ніби, ніж і т.д.

б) сполучними словами (які є водночас і членами речення): хто, який, чий, котрий, скільки, як, де, куди, дарма що і т. д.

Людині треба, щоб її робота залишалася після неї жити.

3. У складному безсполучниковому реченні чистини, що мають свої синтаксичні центри, поєднуються між собою без сполучників.

Ми чорні гори перегорним, ми вдарим серцем в мур зажур.

4. У складній конструкції частини поєднані впереміш сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язками.

Орел ширяв над моєю головою, і я уявив, як він придивляється до мене злими очима.

2. 2.Мене Вітчизна-мати колихала і піднесла до сонця на руках. Нема краю можливостям матері-природи, як немає межі людському розуму. Я на палубі пароплава «Некрасов». Благословенна та ясна година, коли буквар бере дитина, коли читає «Кобзаря» юнак.

3. 3.Розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене.

Білет №17

1. 1.Правопис часток

Частка — службова частина мови, яка надає окремим словам і реченням певних смислових чи емоційних відтінків. Частки поділяються на кілька груп: частки, що надають смислових відтінків (ось, он, точно, якраз, лише, і, й, та, навіть та ін.); частки, що вказують на модальні відтінки (так, ні, давай, нехай, невже, навряд чи та ін.); формотворчі частки (нехай, хай, най- та ін.); словотворчі частки (будь-, небудь-, не, н/та ін.).

Разом пишуться: частки аби-, де-, чи-, що-, як- У складі будь-якої частини мови (крім сполучників прислівникового типу): абиколи, абищо, дещо, дехто, декуди, деякий, чималий, чимало. (Якщо між частками аби-, де- і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: аби до кого, аби в чому, де на якому.)

Частки би(б), же(ж), то, що в складі сполучників та сполучних слів пишуться разом: якби, щоб, щодо, теж, мовби, немовбито.

Окремо пишуться усі частки, які беруть участь у словотворенні або уточнюють зміст цілого речення. Серед них частки би(б), за допомогою яких утворюється форма умовного способу дієслова: взяв би, прочитав би, прийшла б, повернувся б; підсилювальні частки же (ж): Чому ж ти не звернувся на біржу праці? частки то, це, що мають у реченні значення вказівності або визначальності: Рідна мова —то ж вона душі окраса; Куди ж це їдуть автобуси? Частка то трапляється у сполученнях що то, чи то, на які покладені функції підсилювальних часток: Що то за об'єкт споруджується? Чи то НЛО пролетів, чи то супутник. Частка що в складі сполучних слів з прислівниковим значенням: дарма що, хіба що, тільки що, поки що: Дарма що справа нова, але цікава; Завод поки що замовлень не приймає.

Через дефіс пишуться частки бо, но, то, от, таки, коли вони інтонаційно підкреслюють значення окремого слова: умів-таки англійською читати; стій-бо, там яр; хай-но спочивають; частки будь-, небудь-, казна-, хтозна-, бозна- у складі займенників та прислівників: будь-коли, будь-хто, який-небудь, казна-чий, хтозна-де, хтозна-куди, хтозна-коли.

2. 2.І. – Не разом пишеться тоді, коли прикметник без не невживається: невблаганний, невпинний, негайний, неоковирний. Не з прикметниками і прислівниками може писатися окремо і разом. Якщо ми хочемо щось заперечити – пишемо окремо, якщо стверджуєм - пишемо разом.

3. 3.І. – Над Асканією пропливала напоєна степовими пахощами тепла ніч.ІІ. – У відкритім степу ні душі, лише де-не-де бовваніє тичка з соняшчини, похилена вітром.ІІІ. – Непорушно стоять загорнені в сутінь дерева.

Білет №19