- •Значущі частини слова
- •Вживання м’якого знаку
- •II. М'який знак не пишеться:
- •Перепишіть речення і самостійно розберіть їх за членами.
- •Вживання апострофа
- •П равопис префіксів
- •Вживання м’якого знака
- •II. М'який знак не пишеться:
- •1.Спрощення в групах приголосних
- •1.Способи зв'язку слів у словосполученні
- •Види простих речень:
- •Тире у простому неускладненому реченні
- •Ненаголошені е та и в суфіксах
- •Подвоєння букв внаслідок збігу
- •1.Основні закони милозвучності української мови
- •Творення і правопис складних слів
- •1.Правопис слів із частинами напів- і пів-
- •1.Загальна характеристика складних речень.
- •1.Правопис часток
- •1.Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •1.Ступені порівняння прикметників
- •Правопис складних прислівників
- •Правопис прикладок із означуваним словом
1.Спрощення в групах приголосних
Іноді при творенні слова або його відмінюванні виникає важкий для вимови збіг кількох приголосних звуків. Тому в процесімовлення один з приголосних (переважносередній) випадає,тобтовідбуваєтьсяспрощення.
1. У групахприголосних-ждн-, -здн-, -стл- , -стн- випадають д і т :
тиждень – тижня, виїздити – виїзний, лестощі – улесливий, щастя – щасливий, вість – вісник, честь – чесний.
Але в словах: зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хворостняк, шістнадцятьлітера тзберігається.
Примітка: у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим -ст, літера т у групі приголосних -стн- зберігається, хоч відповідний звук і не вимовляється: баласт - баластний, компост -компостний, контраст - контрастний, форпост – форпостний.
2. У групах приголосних -зкн-, -скн- випадає к при творенні дієслів із суфіксом -ну-: бризк - бризнути, брязк - брязнути, тріск - тріснути, але випуск - випускний, виск – вискнути, пропуск – пропускний та ін.
3. –шчк-спрощується на –шк-: дощок – дошка, зморщок – зморшка, витріщити – витрішки.
4. Спрощення відбувається також у групах приголосних –стц-, -лнц-, -рдц-, -сткл-, -рнц-, -стк-: місце (від мьстьце), сонце (від "солнце"), серце (від "сердце"), скло (від "стекло"), чернець – ченця, місто – міський.
5. У групіприголосних-слн- випадає л : масло - масний, мисль - умисний, ремесло - ремісник.
2.Я вірив правді на землі, я чесно мислив і трудився. За селом від вогких лужків повіяло солодкою гіркуватістю вербового цвіту й кори.
3.А слова Ушинського вималював на титулці червоним олівцем: «Якщо ви вдало виберете працю і вкладете в неї всю свою душу, то щастя само знайде вас».
Білет №9
1.Способи зв'язку слів у словосполученні
Основною ознакою словосполучень є підрядний зв'язок між головним і залежним словами. Розрізняють три види підрядного зв'язку: узгодження, керування і прилягання.
1. Узгодженням називається такий спосіб підрядного зв'язку, за якого залежне слово вживається в тій самій формі (роду, числа, відмінка), що й головне, тобто залежне слово узгоджується з головним: чарівний голос, чарівна музика, чарівне дзеркало.
При узгодженні зміна форми головного слова вимагає зміни форми залежного:чарівного голосу, чарівної музики, чарівним дзеркалом.
Повним називається узгодження, за якого залежне слово повністю узгоджує всі свої форми з формами головного. Як правило, це узгодження прикметників, порядкових числівників, окремих розрядів займенників, дієприкметників з іменниками: рання весна, п'ятий клас, своя людина, наш друг, виконане завдання, різальний інструмент.
Неповними називають узгодження залежного слова з головним, але не в усіх формах: село Дем'янівці, село Піски (немає узгодження в граматичних формах числа); село Гайшин, місто Яготин, лікар Ярова (немає узгодження в граматичних формах роду).
2. Керуванням називають такий спосіб підрядного зв'язку, за якого головне слово керує залежним, тобто вимагає, щоб залежне слово стояло у певному відмінку:співати пісню, писати листа, думати про справу, піклуватися про батьків, сказати друзям.
В українській мові розрізняють так і види керування: прийменникове, безприйменникове, сильне і слабке.
Безприйменникове (безпосереднє) — керування, за якого залежне слово не має прийменника: написати твір, приготувати обід, ввімкнути апарат, зустріти гостей.
Прийменникове (посереднє) — керування, за якого залежне слово має при собі посередника — прийменник: вчиться у школі, прийшов до нас, перемога за нами, працювати з металом.
За міцністю підрядного зв'язку розрізняють сильне і слабке керування.
Сильним називають керування, за якого головним словом є перехідне слово і воно вимагає від залежного форми тільки знахідного чи родового відмінка: готувати обід, випускати продукцію, складати іспити, не мати боргів, не ображати нікого, купити молока.
Слабке керування спостерігається у всіх інших словосполученнях, воно не вимагає тільки певного відмінка, здійснюється за допомогою прийменника: їхати до сестри, святкувати з сестрою, їхати на олімпіаду, спати на ліжку, спати до ранку, яблуко на яблуні, яблуко переді мною, яблуко для вас.
3. Прилягання — це такий спосіб підрядного зв'язку, за якого залежне слово приєднується («прилягає») до головного тільки за змістом. Зв'язком прилягання приєднуються незмінювані слова і форми:
— прислівники: ходити швидко, відповідати впевнено, сміятися радісно, вставати вранці, працювати добре, погано, сумлінно;
— неозначена форма дієслова: збиралися вчитися, любила грати, хотів їхати;
— дієприслівники: сидів думаючи, ішов вагаючись, читати лежачи, співають ідучи, виступав хвилюючись, дивитись стоячи.
2.Багатий – багатство, люди – людство, громада – громадський, студент – студентський, молотити – молотьба, просити – просьба, далекий – далеч, великий – велич, лічити – лічба.
3.Г. Синиці, зозулі розгойдують квітневий досвіток, розворушують кожну гілочку.
Білет №10