§ 3. Регулювання міжнародних міграційних процесів Програмні питання
Міжнародне адміністративно-правове й економічне регулювання.
Одно-, дво-, багатосторонні угоди щодо регулювання міграційних процесів у рамках інтеграційних угруповань і між окремими країнами.
Програми стимулювання еластичності ринку праці та забезпечення зайнятості населення.
Роль міжнародних організацій у регулюванні міграційних процесів.
Міжнародна організація праці.
Основні завдання МОП.
Основні поняття
Міграційні квоти
Одностороннє регулювання
Двостороннє регулювання
Багатостороннє регулювання
Здоров’я мігрантів
Права мігрантів
Поліпшення умов праці
Слід розрізняти міжнародне адміністративно-правове регулювання та міжнародне економічне регулювання міграційних процесів.
Адміністративно-правове регулювання міжнародної трудової міграції передбачає:
установлення правових норм, які згладжують спірні моменти міграційного процесу;
установлення міграційних квот;
установлення меж можливостей мігрування (наприклад, щодо кримінальних елементів, наркоманів);
депортація нелегальних мігрантів.
Економічне регулювання:
установлення митних внесків чи бар’єрів;
установлення відповідних візових ставок;
регулювання заробітної плати мігрантів;
запровадження різного роду штрафних ставок.
Розглядають одно-, дво- і багатостороннє міжнародне регулювання міграційних процесів.
Одностороннє міжнародне регулювання – це державне регулювання переміщенням трудових ресурсів у відповідності з власними інтересами і без обов’язкового узгодження з іншими державами. Двостороннє регулювання – це регулювання міграційних потоків на основі двосторонніх міждержавних угод. Філіппіни, наприклад, мають двосторонні угоди з питань міграції з 25 країнами. У цьому випадку це одна з найефективніших форм регулювання.
Багатостороннє регулювання міграційних процесів – це регулювання, яке базується на підписанні міжнародних угод, конвенцій на регіональному чи загальносвітовому рівні, а також на домовленостях, що приймаються в межах окремих інтеграційних угруповань.
У рамках багатостороннього регулювання провідну роль грають міжнародні організації. Звичайно, що основні правові норми регулювання міжнародних трудових міграційних процесів визначаються й контролюються Міжнародною організацією праці (МОП), про яку йтиметься в наступному параграфі. Підготовкою кадрів для світової економіки, зростанням кваліфікаційного рівня трудових ресурсів світу відає ЮНЕСКО. Питання, пов’язані із здоров’ям мігрантів, знаходяться у віданні Всесвітньої організації охорони здоров’я. Світова організація інтелектуальної власності, зі свого боку, регламентує забезпечення прав мігрантів спеціалістів на їхню інтелектуальну власність. Набирає ваги міжнародна організація з міграції, яка намагається охопити усі основні проблеми регулювання міжнародних міграційних процесів. І все ж, характерною особливістю міжнародного регулювання міграційних процесів є те, що пріоритети в цій галузі все-таки віддаються національним державам, а тому двосторонні міждержавні угоди і мають найбільше поширення.
Міжнародна організація праці – МОП (International Labor Organization) – це міжнародна міжурядова організація, яка з 1946 року є спеціалізованим закладом ООН, а створено її в 1919 році. МОП об’єднує 171 країну. Україна була (з 1954року) і залишається членом цієї організації, але ще не всі документи підписала.
Основні завдання МОП:
захист інтересів і прав трудящих;
підвищення життєвого рівня трудящих;
поліпшення умов праці;
захист від професійних захворювань;
захист прав працівників-мігрантів;
сприяння зайнятості мігрантів;
сприяння поліпшенню соціального стану мігрантів.
МОП розробляє міжнародні конвенції (міжнародні договори зі спеціальних питань) і рекомендації з питань умов праці та життя працюючих. Конвенції та рекомендації МОП складають “Міжнародний кодекс праці”. Декілька конвенцій спеціально присвячені регулюванню прав працюючих мігрантів. В одній з таких конвенцій стверджується, що держави-члени МОП зобов’язані зберігати за місцем проживання працівника-мігранта права на отримання соціальних виплат, зароблених на місці найму (в тому числі і в іноземній країні). До зазначених виплат відносяться:
оплата медичного обслуговування;
грошова допомога при хворобі;
грошова допомога материнству;
грошова допомога при інвалідності;
грошова допомога при старості;
грошова допомога при страті годувальника;
грошова допомога у випадку каліцтва;
грошова допомога у випадку професійного захворювання;
виплати у випадку безробіття;
виплати на сім’ю.
Керівні органи МОП:
а) Генеральна конференція – це вищий орган, що збирається раз на рік;
б) Адміністративна рада – головний виконавчий орган, який вибирається на Генеральній конференції на трьохрічний термін;
в) Міжнародне бюро праці – постійно діючий секретаріат МОП. Штаб-квартира знаходиться в м. Женеві (Швейцарія).