- •1. Означення функції кількох незалежних змінних.
- •2.Границя та неперервність функції кількох змінних
- •3. Частинні прирости та похідні функції кількох змінних
- •4.Повний диференціал функції кількох змінних
- •5.Застосування повного диференціала до наближених обчислень
- •6.Похідна у заданаму напрямку
- •7. Градієнт
- •8.Частинні похідні вищих порядків
- •9.Означення екстремуму функції кількох змінних. Необхідна умова та достатня умова екстремуму
- •10.Дослідження функції двох змінних на екстремум
- •11. Найбільше та найменше значення функції у замкненій множині
- •12. Умовний екстремум
- •13. Задачі диференціювання та інтегрування. Означення первісної. Теорема про множину первісних.
- •14.Невизначений інтеграл та його властивості.
- •15.Інтегрування невизначеного інтеграла заміною змінної
- •16.Інтегрування невизначеного інтегралу частинами
- •17.Інтегрування найпростіших раціональних функцій
- •18. Інтегрування деяких ірраціональних функцій.
- •19.Інтегрування довільної раціональної функції
- •20.Інтегрування тригонометричних функцій
- •21.Визначений інтеграл як границя інтегральної суми
- •26. . Властивості невизначеного інтеграла
- •27.Невласні інтеграли з нескінченими множинами інтгруання (першого роду)
- •28.Ознаки збіжності невласних інтегралів першого роду
- •29.Невласні інтеграли від необмежених функцій (другого роду)
- •30.Наближене обчислення визначених інтегралів
- •32.Властивості рядів. Збіжність числового ряду
- •33.Умови збіжності додатних рядів
- •34. Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца.
- •35.Абсолютно та умовно збіжні ряди
- •36. Функціональні ряди. Основні поняття
- •37. Степеневі ряди. Теорема Абеля. Радіус збіжності степеневого ряду
- •38.Теорема про рівномірну збіжність степеневого ряду
- •39.Розклад функції у степеневий ряд.
- •40.Розклад функції у ряд Маклорена.
- •41. Розклад ф-ції у ряд Тейлора
- •42.Розклад функції у ряд Фур’є
- •47.Теорма Коші про інтегрування та єдиність розв’зку рівняння першого порядку
- •52.Ряд геометричної прогресії. Властивості числових рядів. Необхідна ознака збіжності числового ряду. Гармонічний ряд
- •53.Ряди Тейлора та Маклорена. Розклад деяких елементарних функцій у ряд
- •54. Найб. Та найм. Значення ф. Кількох змінних у замкненій множені.
41. Розклад ф-ції у ряд Тейлора
Рядом Тейлора функції f (x) називається ряд вигляду:
Тут a – центр розвинення; f ( n )( a ) – значення n -ї похідної в точці x = a ;
– n -й коефіцієнт Тейлора, n = 0 ,1,2 ,....
42.Розклад функції у ряд Фур’є
Ф. f(x) наз. Такою, що відповідає умовам Діріхле на пром.[a;b], якщо вона на цьому пром..:
1)моє скінчене число розривів першого роду
2)має скінчене число екстремумів
3) в усіх точках пром.. [a;b]
Ф f(x), що відповідає умовам Діріхле [-П;П], може бути визначена в усіх точках цього проміжку рядом Фур’є
, де
n=1,2,3….
У випадку парної ф f(x) коеф. для всіх n і ряд Фур’є має вигляд :
, тоді
У випадку непарної ф f(x) коеф. та і ряд Фур’є має вигляд:
, n=1,2,3….
43.Лінії рівня функції кількох змінних. Означення. Навести приклад
Лінією рівня наз. множина всіх точок площини, в яких ф-ія z=f(x;y) набуває однакових значень.
Рівняння ліній рівня записують у вигляді f(x;y)=C.
44.Використання універсальної підстановки при інтегруванні тригонометричних виразів
Інтеграл типу ,де R – раціональна функція своїх аргументів, заміною зводяться до інтегрування функції, яка є раціональною відносно t.
При цьому ; ; ;
На практиці універсальну тригонометричну підстановку використовують,якщо sin x та cos x входять під інтегр. Вираз у невеликому стпені, інакше розрахунки бдуть дуже складні.
45.Метод невизначених коефіцієнтів
Нехай дріб правильний (тобто n<m), а знаменник дробу можна записати у вигляді
, тоді
Де - невизначені коефіцієнти
46.Поняття диференціального рівняння та його розвязоку
Диф. Рівнянням називається рівняння, яке містить шукану похідну ф-ції. Найбільший порядок похідних називається порядком диференційного рівняння.Найб. порядок пох. наз. порядком диф. р-ня.
Звич. ДР наз. нетотож. співвіднош. між шуканою ф-цією однієї змінної самою не залеж. змінною та пох. шук. ф-ції певних порядків.
Розв’язком ДР y’=f(x;y) наз. ф-ція у=(х), яка при підстановці у ДР перетвор. його у тотож.
Розвязок, що містить довільні пост. наз загальним роз. ДР.
47.Теорма Коші про інтегрування та єдиність розв’зку рівняння першого порядку
Інтегральна крива це графік ф., що є розв’язком звичайного піддіференціального рів. Диф. рів. Не розв’язане відносно похідної має вигляд: (1)
Ф розв’язоно відносно похідної: (2)
Задачею Коші для рів. (1)або(2) наз. задачею відшукання функції y=y(x), xє(a,b), яка є розв’язком заданого рів. і задовольняє початкову умову задачі.
(3)
Загал. розв. диф. рів. (1)або(2) це така сукупність функцій , що для будь-якої допустимої фіксованої сталої С ф. є розв’язком даного рів. і для будь-якої допустимої початкової умови(3) існує така С, для якої ця ф. задовольняє дану початкову умову.
Якщо заг. розв. записано у вигляді Ф(x,y,c)=0 , то його наз. загал. інтегралом даного диф. рів.
Якщо ф. f(x,y) має в обл. D неперервні частинні похідні, то через кожну точку цієї обл. проходить єдина інтегральна крива диф.рів y’=f(x,y)
48.Рівняння з відокремленими змінними
Відокремлюваними диф. рів. з відокр. змінними наз.рів. виду
Де всі вказані ф. неперервні на певних проміжках. Такі рів. розв. відокремленням змінних:
; - заг.розв.рів. , або задано у такому вигляді:
49.Однорідні диференціальні рівняння
Д.Р. називається однорідним, якщо його можна подати у вигляді: або
тобто ф. P i Q є однорідними одного й того ж самого порядку.
Ці рів. можна записати у вигляді:
Ці рів. Можна звести до диф.рів. х відокремлюваними зміними за допомогою підстановки
-невідома ф. від х.
50.Лінійні диференціальні рівняння
Лінійним диф.рів. I порядку наз.рів. вигляду -задані неперер. ф. пром.(a;b)
Рів. Розв’язується методом підстановки y=UV, де U та V невідомі ф. тоді
ф. V вибираємо таку, що і тоді
Тоді ф. U визнач. із рів.
51. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
це рівняння виду ; p і q- числа(коеф.)
f(x)- задана ф.
Розглянемо випадок коли f(x)=0 , то лін. диф. рів. наз. однорідним або без правої частини.
Такі рівняння розв’язують за правилом:
1)скласти характеристичні рів.
розв’язують його та визнач. Корені і
2)якщо і дійсні та різні, то заг. роз. рів. має вигляд
3)якщо = =k є дійсним числом , то заг. роз. рів. має вигляд
4)якщо і спряжені комплексні числа