- •1. Означення функції кількох незалежних змінних.
- •2.Границя та неперервність функції кількох змінних
- •3. Частинні прирости та похідні функції кількох змінних
- •4.Повний диференціал функції кількох змінних
- •5.Застосування повного диференціала до наближених обчислень
- •6.Похідна у заданаму напрямку
- •7. Градієнт
- •8.Частинні похідні вищих порядків
- •9.Означення екстремуму функції кількох змінних. Необхідна умова та достатня умова екстремуму
- •10.Дослідження функції двох змінних на екстремум
- •11. Найбільше та найменше значення функції у замкненій множині
- •12. Умовний екстремум
- •13. Задачі диференціювання та інтегрування. Означення первісної. Теорема про множину первісних.
- •14.Невизначений інтеграл та його властивості.
- •15.Інтегрування невизначеного інтеграла заміною змінної
- •16.Інтегрування невизначеного інтегралу частинами
- •17.Інтегрування найпростіших раціональних функцій
- •18. Інтегрування деяких ірраціональних функцій.
- •19.Інтегрування довільної раціональної функції
- •20.Інтегрування тригонометричних функцій
- •21.Визначений інтеграл як границя інтегральної суми
- •26. . Властивості невизначеного інтеграла
- •27.Невласні інтеграли з нескінченими множинами інтгруання (першого роду)
- •28.Ознаки збіжності невласних інтегралів першого роду
- •29.Невласні інтеграли від необмежених функцій (другого роду)
- •30.Наближене обчислення визначених інтегралів
- •32.Властивості рядів. Збіжність числового ряду
- •33.Умови збіжності додатних рядів
- •34. Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца.
- •35.Абсолютно та умовно збіжні ряди
- •36. Функціональні ряди. Основні поняття
- •37. Степеневі ряди. Теорема Абеля. Радіус збіжності степеневого ряду
- •38.Теорема про рівномірну збіжність степеневого ряду
- •39.Розклад функції у степеневий ряд.
- •40.Розклад функції у ряд Маклорена.
- •41. Розклад ф-ції у ряд Тейлора
- •42.Розклад функції у ряд Фур’є
- •47.Теорма Коші про інтегрування та єдиність розв’зку рівняння першого порядку
- •52.Ряд геометричної прогресії. Властивості числових рядів. Необхідна ознака збіжності числового ряду. Гармонічний ряд
- •53.Ряди Тейлора та Маклорена. Розклад деяких елементарних функцій у ряд
- •54. Найб. Та найм. Значення ф. Кількох змінних у замкненій множені.
29.Невласні інтеграли від необмежених функцій (другого роду)
Нехай ф. f(x) визнач. на пром. [a;b), т х=b наз. особливою т. ф. f(x), якщо f(x) при
Нехай ф. f(x) інтегрована на відрізку від [a;b- ] при довільному , такому що , тоді якщо існує скінченна границя то її наз. невласним інтегралом II р. і познач. . Отже за означенням .
У цьому випадку кажуть, що інтеграл існує або збігається, якщо границя нескінчена або не існує то інтеграл також наз. Невласним, але розбіжним.
Анологічно, якщо x=a особлива т., то . Якщо f(x) необмежена в околі якої небудь внутрішньої т. С є (a;b)
30.Наближене обчислення визначених інтегралів
Нехай від заданої та непер. на [a;b] ф-ції у=f(x) треба обч. . Поділимо [a;b] т. а=х0, х1, х2,…,хn-1, xn=b ф-ції на n рівних частин завдовжки . Знач. ф-ції f(x) у т. хі, і=(0,n) познач. так: у0=f(x0), у1= f(x1),…, уn=f(xn)
Формула трапецій
Формула Сімпсона
31.Означення числового ряду. Сума числового ряду
Рядом наз. вираз (1), тобто сума з нескінченою кіл-стю доданків кожний доданок ряду (1) наз. його челоном.
Якщо всі члени ряду (1) задані числами то цей рчд наз. числовим.
Приклад числових рядів:
1)геометричний де , q- задані числа
2)гармонічний
3)узагальнений гармонічний , а- задане число.
Суму наз. n-ою частковою сумою числового р.(1), а границю наз. Сумою всіх
32.Властивості рядів. Збіжність числового ряду
Теорема: Якщо ряд збіжний, то:
Властивості рядів:
1)числовий ряд (1) збігається т.і т.т. , коли (критерій Коші)
2)якщо р.(1) збігається , то загал. член , це необхідна умова збіжності ряду.
3)р. (1) збігається т.і т.т. , коли збігається його n-ий залишок
4)для двох збіжних рядів і чисел , тобто збіжні. можна почлено додаватиЮ а спільний множник можна виносити за знак суми.
5)у збіжному ряді ожна довільно будувати(брати у дужки,не переставляючи местами на збіжність та на його суму це не впливає ).
33.Умови збіжності додатних рядів
Означення: знакододатний ряд – ряд вигляду U1+U2+…+Un+…, всі члени якого є додатними(невідємними)
Додатній ряд є збіжним (розбіжним) якщо:
1) Ознака порівняння рядів.
Існує збіжний(розбіжний)додат.р. для якого (перша ознака порівняння)
або (друга ознака порівняння)
2) Ознака Даламбера:
Якщо для знакододатного ряду
існує
то, якщо:D>1, ряд – розбіжний; D<1, ряд – збіжний
3) Радикальна ознака Коші.
k<1, ряд – збіжний; k>1, ряд – розбіжний
4) Інтегральна ознака Коші.
Беремо від -члена ряду. Якщо невласний інтеграл збіжний, то ряд – збіжний, якщо ж розбіжний, то ряд – розбіжний.
34. Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца.
Знакозмінні ряди це ряди вигляду :
Ознака Лейбніца:
Знакозмінний ряд є збіжним, коли
1)
2)
35.Абсолютно та умовно збіжні ряди
Числовий ряд (1) із довільними членами наз. Абсолютно збіжним, якщо збігається ряд , кожний абсолютно збіжний ряд є також збіжним, але не навпаки.
Р. (1) наз. умовно збіжним,якщо він є збіжним , проте не абсолютно. В абсолютно збіжних рядах можна переставляти місцями члени, що не впливає на його суму. Абсолютно збіжні ряди можна перемножати за правилом Коші. , де