- •1. Означення функції кількох незалежних змінних.
- •2.Границя та неперервність функції кількох змінних
- •3. Частинні прирости та похідні функції кількох змінних
- •4.Повний диференціал функції кількох змінних
- •5.Застосування повного диференціала до наближених обчислень
- •6.Похідна у заданаму напрямку
- •7. Градієнт
- •8.Частинні похідні вищих порядків
- •9.Означення екстремуму функції кількох змінних. Необхідна умова та достатня умова екстремуму
- •10.Дослідження функції двох змінних на екстремум
- •11. Найбільше та найменше значення функції у замкненій множині
- •12. Умовний екстремум
- •13. Задачі диференціювання та інтегрування. Означення первісної. Теорема про множину первісних.
- •14.Невизначений інтеграл та його властивості.
- •15.Інтегрування невизначеного інтеграла заміною змінної
- •16.Інтегрування невизначеного інтегралу частинами
- •17.Інтегрування найпростіших раціональних функцій
- •18. Інтегрування деяких ірраціональних функцій.
- •19.Інтегрування довільної раціональної функції
- •20.Інтегрування тригонометричних функцій
- •21.Визначений інтеграл як границя інтегральної суми
- •26. . Властивості невизначеного інтеграла
- •27.Невласні інтеграли з нескінченими множинами інтгруання (першого роду)
- •28.Ознаки збіжності невласних інтегралів першого роду
- •29.Невласні інтеграли від необмежених функцій (другого роду)
- •30.Наближене обчислення визначених інтегралів
- •32.Властивості рядів. Збіжність числового ряду
- •33.Умови збіжності додатних рядів
- •34. Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца.
- •35.Абсолютно та умовно збіжні ряди
- •36. Функціональні ряди. Основні поняття
- •37. Степеневі ряди. Теорема Абеля. Радіус збіжності степеневого ряду
- •38.Теорема про рівномірну збіжність степеневого ряду
- •39.Розклад функції у степеневий ряд.
- •40.Розклад функції у ряд Маклорена.
- •41. Розклад ф-ції у ряд Тейлора
- •42.Розклад функції у ряд Фур’є
- •47.Теорма Коші про інтегрування та єдиність розв’зку рівняння першого порядку
- •52.Ряд геометричної прогресії. Властивості числових рядів. Необхідна ознака збіжності числового ряду. Гармонічний ряд
- •53.Ряди Тейлора та Маклорена. Розклад деяких елементарних функцій у ряд
- •54. Найб. Та найм. Значення ф. Кількох змінних у замкненій множені.
21.Визначений інтеграл як границя інтегральної суми
Означення: Якщо існує скінченна границя інтегральних сум Sn при і0 і не залежить ні від способу розбиття [a;b] на частини хі, ні від вибору точок і, то ця границя називається визначеним інтегралом від ф-ії f(x) на проміжку [a;b] і позначається:
За означенням, визначений інтеграл – число, яке залежить від типу ф-ії f(x) та проміжку [a;b]; він не залежить від того, якою буквою позначена змінна інтегрування.
Ф-ія, для якої на інтервалі існує визначений інтеграл називається інтегровною.
22. Формула Ньютона-Лейбніца
Якщо ф-ія F(x) є якою-небудь первісною від перер. ф. f(x), тобто F’(x)=f(x) для всіх x з проміжком [a;b] то справедлива формула Ньютона:
23.Геометричний зміст визначеного інтегралу
Визначений інтеграл — в математичному аналізі це інтеграл функції з вказаною областю інтегрування. Визначений інтеграл є неперервним функціоналом, лінійним по підінтегральним функціям і адитивним по області інтегрування.
24.Методи обчислення визначеного інтегралу
1)Підстановка у визначеному інтегралі.Якщо: f(x) – неперервна для x[a;b], а ф. x=(t)та її похідна x’=’(t)неперер. на відрізку [;] при чому , то справедлива рівність
2)Інтегрування частинам у визначеному інтегралі. Якщо ф-ії U=U(x) та V=V(x) мають неперервні похідні для x[a;b], то
25. Властивості визначеного інтеграла
1) Якщо f(x)0 і інтегрована для x[a,b], b>a, то
2) Якщо f(x), g(x) – інтегровані та f(x) g(x) для x[a;b], a<b, то:
3) Якщо f(x) інтегровані на [a;b] такому, що (a<b) то:
4) Якщо f(x) – інтегрована та mf(x)M, для x[a;b], b>a, то
5) Якщо ф-ія f(x) – неперервна для x[a;b], b>a, то знайдеться така точка C [a;b], що:
6)Якщо ф. диферент. В т. xє(a;b) i f(t) неперер. При , то
26. . Властивості невизначеного інтеграла
a)Властивості, що випливають з означ.:
1) похідна від невизначеного інтеграла дорівнює підінтегральній ф-ії:
2) Диференціал від невизначеного інтеграла дорівнює підінтегральному виразу.
3)
b)Властивості, що відображають основні правила інтегрування:
4) Сталий множник, що не дорівнює нулю, можна виносити з-під знака інтеграла.
5) Невизн. інтеграл від суми функцій дорівнює сумі невизначених інтегралів від цих функцій, якщо
27.Невласні інтеграли з нескінченими множинами інтгруання (першого роду)
Нехай ф. f(x) визнач. На пром.. [a; ) і інтегрована на будь-якій[a;b],де , тоді якщо існує скінчена границя її наз. невласним інтегралом I роду і познач. ; таким чином з означ.
У цьому випадку інтегр. наз. збіжним, а підінтегр. ф. f(x) інтегрованою на пром. [a; ), якщо границя не існує або нескінченна то інтеграл наз. Також невласним або розбіжним.
Аналогічно визнач. Невласний інтеграл на пром. (- ;b] ;
, де с=const, c є R
28.Ознаки збіжності невласних інтегралів першого роду
1)Якщо на [a; ) ф. f(x) та g(x) неперер. І задовольняють умові то із збіжності інтегр. випливає збіжність інтеграла і із збіжності інтеграла випливає розб.
2)Якщо існує границя , то інтеграли та або одночасно збігаються або розбігаються(гранична ознака порівняння)
3)якщо інтегр. збігається то збігається і інтегр. при чому в цьому випадку він наз. абсолютно збіжним