Поняття та завдання виробничої логістики

Виробнича логістика охоплює функціональну галузь безпосереднього виробництва як процесу виготовлення і включає в себе процеси від початку виробництва до передачі продукції у функціональну галузь збуту, в тому числі внутрішньотранспортні переміщення напівфабрикатів, комплектуючих, тобто всі процеси між операціями постачання та збуту. Виробнича логістика інтегрує в собі транспортування матеріалів, частин, комплектуючих всередині підприємства, між виробничими ділянками, включаючи проміжне складування. Традиційно оптимізація виробництва на підприємстві планується на основі принципу максимального використання виробничих потужностей. Виробнича логістика ставить за мету комплексне планування та управління матеріальним потоком в процесах виготовлення, внутрішньовиробничого транспортування і складування та відповідним інформаційним потоком, забезпечуючи витратну та часову оптимізацію характеристик матеріального потоку.

Основна мета виробничої логістики - організація у відповідності з замовленнями безперервного технологічного процесу при одночасній мінімізації наявності товарів в процесі виготовлення та затрат на виробництво.

Основні параметри логістики виробництва: час виробничого процесу, час виготовлення, затрати на виробництво. На ці параметри впливають час виробничих операцій, міжопераційні затримки, час підготовчих і споряджувальних робіт.

Принципи: - прямо точність – хар.опт. шляху проходж. Матер.і інф.р-сів; - пропорційність – забезп.необх.пропускну спром.різних роб.місць; - паралельність – хар.ступінь сумісності вир.процесів; - безперервність – хар.спосіб ведення робіт, при якому виключені перерви.

Завдання внутрішньовиробничих логістичних систем: - оперативно-календарне планування з детальним розкладом випуску готової продукції; - оперативне управління технологічними процессами; - загальний контроль якості, підтримка стандартів якості продукції та відповідного сервісу; - стратегічне і оперативне планування постачань матеріальних ресурсів; - організація внутрішньовиробничого склад.г-ства - прогнозування, планування і нормування витрат матеріальних ресурсів у виробництві; - організація роботи внутрішньовиробничого технологічного транспорту; - контроль і управління запасами матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва і готової продукції на всіх рівнях внутрішньовиробничої складської системи і у технол. процесі виробництва; - внутрішньовиробничий фізичний розподіл матеріальних ресурсів і готової продукції; - інформаційне і технічне забезпечення процесів управління внутрішньовир. матеріальними потоками; - автоматизація і комп’ютеризація управління матеріальними та інформ. потоками у виробництві.

Таким чином, завдання виробничої логістики відображають організацію управління матеріальними та інформаційними потоками не просто всередині логістичної системи, а в рамках процесу виробництва

С-ми у-ня запасами. Осн. параметри в с-мах у-ня запасами

Матеріальні запаси - продукція виробничо-технічного призначення, яка знаходиться на різних стадіях виробництва і обі­гу, вироби народного споживання та інші товари, що очікують на вступ у процес виробничого або особистого споживання. Запаси відносяться до числа об'єктів, які вимагають значних капіталовкладень і тому представляють один із факторів, визначаючих політику підприємства і впливаючих на рівень логістичного обслуговування і цілому. Система управління запасами - сукупність правил і показ­ників, які визначають момент часу й обсяг закупівлі продукції для поповнення запасів. Залежно від методу забезпечення підприємства запасами виділяють такі системи управління запасами:

1.З фіксованим розміром замовлень. Ця система проста і є свого роду класичною. Розмір замовлен­ня на поповнення запасу є постійною величиною. Замовлення на постачання продукції здійснюється за умови зменшення наявного на складах логістичної системи запасу до встановленого мінімаль­ного критичного рівня, який називають «точкою замовлення». Основний параметр – оптимальний розмір замовлення. Критерії мінімізації сукупних затрат на зберігання запасів дозволяє визначити оптимальний розмір замовлення. , А –затрати на постачання одиниці продукції; S – потреби в замовленні продукції; і – затрати на зберігання одиниці продукції.

2. З фіксованим інтервалом часу між замовленнями. Замовлення робиться в строго визначені моменти часу, які знаходяться один від одного через рівні інтервали. , N – кількість робочих днів, OPS – оптимальний розмір замовлення; I – інтервали між замовленнями; S – потреба в замовленому продукті.