Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРИ ДЕРЖЕКЗАМЕН ЯКИМІВ.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
99.35 Кб
Скачать

ЗОТ ТА ЇХ ТО

Теоретичні питання:

1.Конструкція корпусів пк

Корпус системного блоку - складова частина системи, тому при покупці варто звернути

увагу на його характеристики. Перша ознака, по якому можна класифікувати всі корпуси, - форм-

фактор. Розрізняють два типи форм-факторів:

- AT;

- ATX.

Форм-Фактор AT був розроблений ще в часи створення перших IBM PC. Цей типорозмір дозволяє встановлювати материнські плати формату AT, оснащені роз’ємом AT-живлення. І формат, і стандарт живлення вже застаріли, і АТ-корпус у цей час практично витиснутий корпусом АТХ. У липні 1995 року корпорація Intel запропонувала нову специфікацію на конструкцію корпуса системного блоку (і, отже, на конструкцію материнської плати), що одержала назву АТХ (ATeXtension) і згодом була прийнята на озброєння всіма провідними виробниками персональних комп'ютерів.

2. Блок живлення пк.

Комп'ю́терний блок жи́влення — блок живлення (вторинне джерело живлення), призначений для забезпечення вузлів комп'ютера електричною енергією постійного струму. У його завдання входить перетворення мережевої напруги до заданих значень напруги живлення, її стабілізація і захист від незначних завад з боку електричних мереж живлення. Також, будучи забезпечений вентилятором, він бере участь в охолоджуванні системного блоку.

Основним параметром комп'ютерного блоку живлення є максимальна потужність, що споживається з мережі. В наш час існують блоки живлення із заявленої виробником потужністю від 50 (вбудовані платформи малих форм-факторів) до 1600 Вт.

Другим за важливістю параметром є напруга живлення від електричної мережі (100-127 В у Північній Америці, Південній Америці, Японії і на Тайвані, 220-240 В в іншому світі). Деякі джерела живлення мають перемикач зміни вхідної напруги від 230 В до 115 В, інші можуть автоматично підлаштовуватися під будь-яку напругу в цьому діапазоні.

3.Системні плати

Матери́нська пла́та, систе́мна пла́та, ба́зова пла́та (англ. motherboard), відома також як головна плата (англ. mainboard) — плата, на якій містяться основні компоненти комп'ютера, що забезпечують логіку роботи.

На системній платі монтується чипсет, це мікросхеми, які забезпечують і контролюють логіку функціонування плати, на платі також розташовуються роз'єми для підключення центрального процесора, графічної плати, звукової плати, жорсткий дисків, оперативної пам'яті та інші роз'єми.

Всі основні електронні схеми комп'ютера і необхідні додаткові пристрої включаються в системну плату, або підключаються до неї за допомогою слотів розширення. Найважливішою частиною системної плати є чипсет, який складається, як правило, з двох частин — північного моста (Northbridge) і південного моста (Southbridge). Зазвичай північний і південний міст розташовані на окремих мікросхемах. Саме північний і південний мости визначають, в значній мірі, особливості системної плати і те, які пристрої можуть підключатися до неї.

Сучасна системна плата ПК, як правило, включає чипсет, що здійснює взаємодію центрального процесора з ОЗП і основною оперативною пам'яттю, з портами вводу/виводу, із слотами розширення PCI Express, PCI, а також, зазвичай, з USB, SATA і IDE/ATA. Більшість пристроїв, які можуть приєднуватися до системної плати, роблять це за допомогою одного або декількох слотів розширення або сокетів, а деякі сучасні системні плати підтримують бездротові пристрої, що використовують протоколи IrDA, Bluetooth, або 802.11 (Wi-Fi).