- •Місце|місце-миля| регіону в соціально економічному розвитку країни. Географічне положення в межах України
- •1.2. Адміністративно-територіальний устрій
- •1.3. Положення відносно морів та океанів
- •1.4. Положення відносно транспортних магістралей та шляхів сполучення
- •1.5. Положення відносно великих сировинних баз та ринків збуту продукції
- •1.6. Висновки про позитивні і негативні риси егп
- •2. 1 Тектонічна та геологічна будова території
- •2.2 Господарська оцінка рельєфу
- •2.3 Господарська оцінка мінерально – сировинних ресурсів
- •2. 4. Господарська оцінка клімату та кліматичних ресурсів
- •2. 5. Господарська оцінка водних ресурсів
- •2. 6. Господарська оцінка ґрунтів
- •2. 7. Господарська оцінка рослинного та тваринного світу
- •2.8. Характеристика природоохоронних територій та сучасної геоекологічної ситуації
- •2.9. Загальна оцінка природо-ресурсного потенціалу міста
- •Розділ 3 Геодемографічна характеристика міста
- •3.1 Чисельність населення та його динаміка
- •3.2 Густота населення та його територіальні відмінності
- •3. 3. Природне відтворення населення
- •Міграційний рух населення за січень-березень 2012 року.
- •3.5 Етнічний та національний склад населення.
- •Склад постійного населення найбільш чисельних національностей в м. Харкові.
- •3.6 Працересурсний потенціал, проблеми зайнятості та безробіття.
- •Розділ 4
- •4.1.Ретроспективний аналіз ставлення та розвитку господарства м. Харкова
- •4.2. Загальна характеристика виробничої сфери
- •4.2.1. Електроенергетика
- •4.2.2. Металургійний та машинобудівний комплекс.
- •Металургійний комплекс м. Харків.
- •Машинобудівний комплекс м. Харків.
- •4.2.3. Хімічний та нафтохімічний комплекс
- •4.2.4. Хімічний та нафтохімічний комплекс
- •4.2.5. Лісова та деревообробна промисловість
- •4.2.6. Фармацевтична, медична та мікробіологічна промисловість
- •4.2.7. Легка промисловість
- •4.2.8. Харчова промисловість. Галузевий склад.
- •Молочна промисловість.
- •М’ясна промисловість.
- •Рибна промисловість.
- •4.2.9. Характеристика галузей агропромисловий комплексу міста
- •4.3. Загальна характеристика невиробничої сфери
- •4.3.1. Житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування
- •4.3.2. Освіта та наука
- •4.3.3. Медична сфера
- •Торгівля
- •4.3.4. Культурний комплекс
- •4.3.7.Рекреаційна інфраструктура
- •4.4. Загальна характеристика транспорту та зв’язку міста
- •4.4.1. Характеристика транспортних об’єктів регіонального, національного, міжнаціонального значення
- •4.4.2. Характеристика міської транспортної мережі
- •4.4.3. Характеристика зв’язку
- •Розділ 5 зовнішньоекономічні зв´язки та інвестиційна діяльність
- •5.1. Експортно – імпортний потенціал
- •Розділ 6 Проблеми та перспективи розвитку міста
Міграційний рух населення за січень-березень 2012 року.
|
У межах регіону |
Зовнішня міграція |
||||
число прибулих |
число вибулих |
приріст |
число прибулих |
число вибулих |
приріст |
|
м. Харків |
2438 |
4129 |
–1691 |
1408 |
2170 |
–762 |
Загалом, по місту Харкову приріст населення на 2012 рік склав близько -1691 осіб. Приріст міграції за межі України склала - 762 осіб. Спостерігається від’ємне сальдо міграції. З цього числа людей до країн СНД мігрувало 1150 осіб, інші мігрували в країни Далекого зарубіжжя і лише 10 чоловік із загального числа мігрували в країни Балтії.
Основні напрямки міграції на 2007 рік. |
||||||
|
Чол. |
На 1000 жителів |
||||
Число прибувши |
Число вибувши. |
Міграц.сокращ (-) |
Число прибувши. |
Число вибувши. |
Міграц. сокращ (-) |
|
Всі потоки міграції |
59679 |
55626 |
4053 |
20,7 |
19,7 |
1,4 |
У тому числі внутрішньорегіональна міграція |
35938 |
35938 |
- |
12,5 |
12,5 |
- |
Зовнішня міграція. |
23741 |
19688 |
4053 |
8,2 |
6,8 |
1,4 |
У тому числі міграція за межі України |
2627 |
4766 |
-2139 |
0,9 |
1,6 |
-0,7 |
з них Країни СНД |
1593 |
2749 |
-1156 |
0,5 |
0,9 |
-0,4 |
Стани Балтії |
16 |
6 |
10 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
Стани далекого зарубіжжя |
1018 |
2011 |
-993 |
0,4 |
0,7 |
-0 |
Міжрегіональна міграція |
21114 |
14922 |
6192 |
7,3 |
5,2 |
2,1 |
Аналізуючи таблицю, основних напрямів міграцій, можна сказати, що в результаті міграцій за межі України населення Харкова скоротилося на 2139 чоловік. А збереження загальних показників міграційного приросту, що в 2003 році склав 4053 людини, забезпечувався за рахунок жителів прибули з інших регіонів, міграційний приріст склав 6192 чол.
3.5 Етнічний та національний склад населення.
Особливістю національного складу населення Харківської області є його багатонаціональність. Згідно з Всеукраїнським переписом населення 2001 року на території області проживають представники 111 національностей і народностей.
Склад постійного населення найбільш чисельних національностей в м. Харкові.
|
Кількість людина |
У% до підсумку |
2001 рік у% до1989 року |
|
1989 |
2001 |
|||
Українці |
884228 |
50,4 |
61,0 |
110,1 |
Росіяни |
496538 |
43,6 |
34,2 |
71,4 |
Євреї |
11176 |
3,0 |
0,8 |
4,3 |
Білоруси |
7293 |
0,7 |
0,5 |
61,0 |
Вірмени |
7214 |
0,4 |
0,5 |
121,0 |
Азербайджанці |
3892 |
0,3 |
0,3 |
90,6 |
Татари |
3190 |
0,3 |
0,2 |
69,6 |
Грузини |
2839 |
0,1 |
0,2 |
113,1 |
В'єтнамці |
2406 |
0,0 |
0,2 |
68,7 |
Поляки |
1186 |
0,1 |
0,1 |
68,4 |
З даної таблиці, що в м. Харкові представлені різні національності. І найбільш чисельно представленими є росіяни - 34,2% від загальної чисельності населення. Причому їх кількість порівняно з 1989 роком скоротилося на 9,4%. А кількість українців збільшилася на 9,6% і становить 61% від усього населення. Всі інші національності не перевищують 1% від усього населення. Але серед них найбільше євреїв - 0,8%, і їх кількість суттєво скоротилася в порівнянні з 1989 роком, тоді їх було
У вигляді голограми це можна побачити наочно. Голограма розподіл населення за національним складом у м. Харкові за 2001 рік.
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року на території Харкова проживало 61,0% громадян України від загальної кількості постійного населення області. Серед громадян інших держав, які на момент перепису проживали на території області, найбільша частка належить громадянам Російської Федерації - 34,2% і 5% займають інші національності.
Станом на 01.10.2011 року в 7 містах та 27 районах Харківської області зареєстровані та діють 74 громадські організації національних меншин області, які об’єднують у своїх рядах представників 28 національностей.
З метою сприяння підвищенню ролі громадських організацій національних меншин в процесі прийняття органами виконавчої влади завдань щодо розвитку етнічної, культурної та мовної самобутності національних меншин, поглиблення демократичних засад суспільства та забезпечення міжнаціональної злагоди у жовтні 2000 року в Харківській області була створена Рада представників громадських організацій національних меншин області. Практична діяльність Ради була спрямована на зміцнення міжетнічної взаємодії шляхом спільно проведених заходів.
На даний час представники національно-культурних товариств області увійшли до складу Громадської ради при Харківській обласній державній адміністрації, де мають можливість порушувати та виносити на обговорення громадськості нагальні питання етнічних меншин.
Враховуючи те, що у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації Харківської області навчається понад 15,6 тис. іноземних громадян зі 112 країн світу, інформаційно-освітня робота щодо вивчення традицій культур різних народів, запобігання проявам расової та етнічної дискримінації в українському суспільстві є однією із пріоритетних складових вузівського навчально-виховного процесу підготовки фахівців.