- •Місце|місце-миля| регіону в соціально економічному розвитку країни. Географічне положення в межах України
- •1.2. Адміністративно-територіальний устрій
- •1.3. Положення відносно морів та океанів
- •1.4. Положення відносно транспортних магістралей та шляхів сполучення
- •1.5. Положення відносно великих сировинних баз та ринків збуту продукції
- •1.6. Висновки про позитивні і негативні риси егп
- •2. 1 Тектонічна та геологічна будова території
- •2.2 Господарська оцінка рельєфу
- •2.3 Господарська оцінка мінерально – сировинних ресурсів
- •2. 4. Господарська оцінка клімату та кліматичних ресурсів
- •2. 5. Господарська оцінка водних ресурсів
- •2. 6. Господарська оцінка ґрунтів
- •2. 7. Господарська оцінка рослинного та тваринного світу
- •2.8. Характеристика природоохоронних територій та сучасної геоекологічної ситуації
- •2.9. Загальна оцінка природо-ресурсного потенціалу міста
- •Розділ 3 Геодемографічна характеристика міста
- •3.1 Чисельність населення та його динаміка
- •3.2 Густота населення та його територіальні відмінності
- •3. 3. Природне відтворення населення
- •Міграційний рух населення за січень-березень 2012 року.
- •3.5 Етнічний та національний склад населення.
- •Склад постійного населення найбільш чисельних національностей в м. Харкові.
- •3.6 Працересурсний потенціал, проблеми зайнятості та безробіття.
- •Розділ 4
- •4.1.Ретроспективний аналіз ставлення та розвитку господарства м. Харкова
- •4.2. Загальна характеристика виробничої сфери
- •4.2.1. Електроенергетика
- •4.2.2. Металургійний та машинобудівний комплекс.
- •Металургійний комплекс м. Харків.
- •Машинобудівний комплекс м. Харків.
- •4.2.3. Хімічний та нафтохімічний комплекс
- •4.2.4. Хімічний та нафтохімічний комплекс
- •4.2.5. Лісова та деревообробна промисловість
- •4.2.6. Фармацевтична, медична та мікробіологічна промисловість
- •4.2.7. Легка промисловість
- •4.2.8. Харчова промисловість. Галузевий склад.
- •Молочна промисловість.
- •М’ясна промисловість.
- •Рибна промисловість.
- •4.2.9. Характеристика галузей агропромисловий комплексу міста
- •4.3. Загальна характеристика невиробничої сфери
- •4.3.1. Житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування
- •4.3.2. Освіта та наука
- •4.3.3. Медична сфера
- •Торгівля
- •4.3.4. Культурний комплекс
- •4.3.7.Рекреаційна інфраструктура
- •4.4. Загальна характеристика транспорту та зв’язку міста
- •4.4.1. Характеристика транспортних об’єктів регіонального, національного, міжнаціонального значення
- •4.4.2. Характеристика міської транспортної мережі
- •4.4.3. Характеристика зв’язку
- •Розділ 5 зовнішньоекономічні зв´язки та інвестиційна діяльність
- •5.1. Експортно – імпортний потенціал
- •Розділ 6 Проблеми та перспективи розвитку міста
4.2. Загальна характеристика виробничої сфери
Економічне становище регіону, створення належних умов для життя і праці його населення залежить від розвитку виробничої сфери. Виробнича сфера виступає основою для задоволення людських потреб. Потреби, в свою чергу, відіграють роль стимуляторів діяльності людей. Тому виробнича сфера виступає як сфера безпосередньої, першочергової діяльності людей, необхідної для задоволення всіх надзвичайно різноманітних потреб.
Виробнича сфера характеризується складністю. До її складу входять засоби виробництва та люди, які володіють виробничим досвідом, предметами праці та засобами праці. Складність виробничої сфери пояснюється складністю взаємодії цих окремих елементів через технологію та організацію виробництва. Технологія виробництва виражає взаємодію основних факторів виробництва, способи впливу людини на предмет праці. Люди спрямовують свою діяльність на виготовлення нових видів продукції, оволодівають новими технологіями, використовують нові матеріали. Одночасно вдосконалюють організацію виробництва, забезпечують взаємодію всіх залучених до виробництва факторів, взаємодію людей у процесі виробництва. Ефективність взаємодії людей в організаційних структурах виробництва підвищується з впровадженням досягнень науково-технічного прогресу, інформаційності виробництва.
Для оцінки діяльності людей у виробничій сфері використовують показники "валовий внутрішній продукт" та "національний доход". Валовий внутрішній продукт являє собою вартість матеріальних благ всіх галузей виробничої сфери за певний період часу. Національний доход є узагальнюючий показник економічного стану регіону, являє собою заново створену вартість за певний період часу.
До складу виробничої сфери входять: промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, зв'язок, торгівля та громадське харчування, матеріально-технічне забезпечення, заготівля.
Галузева структура промисловості України включає велику кількість спеціалізованих галузей, які сформовані з врахуванням технологічних особливостей виробництва, однорідності призначення кінцевої продукції, за схожістю сировини, що використовується для виготовлення продукції тощо. Сучасна класифікація промислових підприємств за видами діяльності передбачає їх розподіл на підприємства:
• добувної промисловості;
• обробної промисловості;
• виробництва та розподілення електроенергії, газу та води.
До складу добувної промисловості відносять підприємства, що видобувають енергетичні матеріали та підприємства, що видобувають неенергетичні матеріали.
До складу обробної промисловості входить нафтопереробна та металургійна промисловість, машинобудування, хімічна та нафтохімічна промисловість, виробництво деревини та виробів із дерева, целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість, легка промисловість, харчова промисловість і перероблення сільськогосподарської продукції.
Окремою складовою промисловості виступає виробництво та розподілення електроенергії, газу, води.
До складу сільськогосподарського виробництва включають дві комплексні галузі: рослинництво та тваринництво. У складі рослинництва виділяють такі конкретні галузі як зернове виробництво, виробництво технічних культур, виробництво картоплі, овочеводство, виноградарство, виробництво спеціальних культур, кормовиробництво. У складі тваринництва виділяють: м'ясо-молочне виробництво, свинарство, вівчарство, птахівництво.
Транспортна галузь включає такі види транспорту: залізничний, автомобільний, водний (морський, річковий), авіаційний, трубопровідний, міський електротранспорт (в тому числі метрополітен).
На території кожного регіону сформовані певні співвідношення у розвитку окремих галузей виробничої сфери і в залежності від пріоритетності окремих галузей, визначається економічне спрямування. У випадку, якщо промисловість у загальній валовій продукції займає провідне місце, то вважають, що район має промислове спрямування. Якщо питома вага сільського господарства в регіоні більша, то він має сільськогосподарське спрямування. Крім того, територіальна структура та просторове розташування промисловості має різні форми, серед яких головне місце займає територіально-виробничий комплекс (TBK). До складу TBK входить сукупність взаємопов'язаних сфер діяльності, яка формується в межах компактної території з врахуванням природно-географічних та соціально-економічних особливостей функціонування.