3.2 Густота населення та його територіальні відмінності

Місто Харків вважається одним із найбільш заселених міст країни, адже Харків являється містом-мільйонером. В наш час воно поступається лише Києву. Густота населення міста Харкова складає – близько 4,7 тис.жителів/км². На даний час спостерігається така тенденція: велика кількість людей переїздить з центральної частини міста, до окраїн, де дещо краща екологічна ситуація та більш дешеве житло. Але центральна частина міста все одно залишається однією з найбільш густо заселених районів міста так як залишається найбільш престижним і зручним місцем для ділової діяльності.

Район	Густота населення ос./км.кв.
Дзержинський	5,06
Жовтневий	3,09
Київський	4,0
Комінтернівський	6,02
Ленінський	2,8
Московський	12,6
Орджонікідзевський	4,7
Фрунзенський	6,4
Червонозаводський	2,04

Табл. 3.2. Густота населення по районам м. Харкова

Найбільш щільно заселеним районом Харкова є Московський, густота населення якого у рази перевищує густоту населення інших районів. Це пояснюється тим, що саме в межах Московського району розташований найбільший в Харкові житловий масив, історична назва якого Салтівка. Також густозаселеними є Фрунзенський, Комінтернівський, Дзержинський. Слід також відмітити те, що Червонозаводський район є одним найбільших за площею, але за густотою населення поступається усім, це можна пояснити тим, що цей район є більшою мірою приміською зоною з незначною житловою забудовою і наявністю тут промзони.

3. 3. Природне відтворення населення

Загальна тенденція відтворення населення Харкова ще з перших років незалежності України завжди була невисокою. А ситуацію останнього десятиріччя вчені вважають катастрофічною. Народжуваність зменшилася в 1,5 раза і майже на стільки ж збільшилася смертність. В результаті спостерігається від’ємний приріст населення (депопуляція). Внаслідок погіршення соціального забезпечення, погіршення екологічної ситуації значною мірою підвищився рівень захворюваності населення і як результат меншилася середня тривалість життя.

Табл. 3.3. Природний рух населення м. Харкова (січень – березень 2012 р.)

Кількість народжених  (осіб)	Кількість померлих (осіб)	Природний приріст (осіб)	Кількість померлих дітей віком до 1 року (осіб)
3050	4419	–1369	18

Доречним є також і приведення таких данних як: загальний коефіцієнт народжуваності (на 1000 осіб наявного населення) який за перші місяці поточного року скав 9,4;

• загальний коефіцієнт смертності (на 1000 осіб наявного населення) 15,6

• Загальний коефіцієнт природного приросту (на 1000 осіб наявного населення) –6,2

• Коефіцієнт смертності дітей віком до 1 року (на 1000 живонароджених)7,8

Загалом Харків відноситься до І типу відтворення населення. Для нього характерним є: низька народжуваність і різке зменшення смертності, які призводять до повільних темпів приросту населення (до 12 осіб на 1000 жителів) і його „старіння”. Наслідоком з вище приведених даних є велика частка старшої вікової групи в структурі населення.

З.4 Механічний рух населення

Міграція населення відіграє значну роль у житті суспільства, оскільки безпосередньо впливає на процеси відтворення населення окремих територій. У місцях прибуття мігрантів молодого віку існує можливість покращання демографічної ситуації (створення сім’ї, зростання народжуваності, зменшення частки населення старшого віку, а отже, і загальних коефіцієнтів смертності). Часто протилежні наслідки міграції населення спостерігаються у районах вибуття мігрантів. Міграції відіграють також важливу економічну роль, сприяючи територіальному перерозподілу трудових ресурсів, більш оптимальному їх використанню. Крім того, міграція населення сприяє розвитку нових виробництв, освоєнню територій тощо.

У місті Харкові дуже поширена маятникова міграція. Люди переміщуються як мінімум в продовж дня - на роботу і з роботи чи на навчання і назад. Крім маятникової, існує ще й сезонна міграція, що пов’язана з сезонною роботою. Найбільше мігрантів вибуває з малих, середніх міст і сіл і прибуває до Харкова.