2.9. Загальна оцінка природо-ресурсного потенціалу міста

У сучасному світі дуже велику роль відіграє дослідження природно-ресурсного потенціалу території Харкова.

Атмосферний потенціал характеризується багатьма показниками, наприклад, вітровий потенціал, опади та геліопотенціал. В результаті оцінки вітрового потенціалу встановлено, що Харків є дуже привабливим для розміщення вітроагрегатів, іх необхідно встановлювати на висотах від 25 до 50 м. Забезпеченість Харкова вологою незначна. Велика кількість сонячного випромінення приходиться на місто. Аналіз багаторічних кліматичних спостережень свідчить, що показники щодо напрямку, потужністі вітру, сонячної активності та кількості вологи суттєво не змінюється, тобто стан атмосферного потенціалу стійкий та з року в рік практично не змінний.

Територія Харкова відноситься до середне забезпечених водою тому гідрологічний потенціал в цілому середній. Відомо, що спостерігається поступове обміління річок, особливо це торкається малих річок та водотоків, в основному в результаті забруднення чи інших антропогенних факторів. Тому існує тенденція щодо подальшого зменшення гідрологічного потенціалу Харкова.

Місто Харків є також багатим на лісові насадження. Серед поширених порід найбільш цінною є дуб. Встановлено, що існує тенденція, щодо поступового збільшення лісових масивів області завдяки постійному насадженню молодняку.

Харків розташований на най родючіших грунтах – чорноземах. Підтверджено, що усі типи ґрунту міста поступово деградують, вміст гумусу в них незначно коливаючись з року в рік поступово зменшується.

Розділ 3 Геодемографічна характеристика міста

3.1 Чисельність населення та його динаміка

Загальна чисельність населення м. Харкова в загальних рисах у останні роки показує від’ємну динаміку росту.

Так чисельність населення міста на 01.01.2012р. становила 1440,5 тис. осіб, що показує зменшення на 17,3 тис. осіб за останні п’ять років, зокрема на 1,6 тис. осіб з 2007 до 2008, практично так само в період з 2008 по 2009 р.. на 2,3 тис. з 2009 по 2010 років, на 6,8 тис. осіб з 2010 по 2011 р., і на 5 тис. осіб з 2011 до 2012р. При цьому слід відмітити порівняно значний стрибок чисельності населення з 2006 по 2007 роки.

За січень 2012 року чисельність населення зменшилась на 0,9 тис.осіб, що в розрахунку на 1000 населення складала 7,3 осіб. Зміна чисельності населення відбулась за рахунок природного скорочення (483 особи, або 3,9 осіб на 1000 населення) та міграційного скорочення (336 особи, або 2,7 особи на 1000 населення).

Табл. 3.1. Населення м. Харкова по районам.

Район	Населення, тис. осіб
Дзержинський	223,6
Жовтневий	107,2
Київський	181,9
Комінтернівський	146,3
Ленінський	88,3
Московський	302,3
Орджонікідзевський	156,5
Фрунзенський	141,8
Червонозаводський	92,6

Після революції 1917 — 20 років чисельність мешканців Харкова постійно зростала. За переписом 1926 чисельність населення міста склала 417 000 осіб (третє місце після Києва й Одеси). Тенденція до зростання кількості мешканців виразно помітна і в 1930-х роках, головним чином через приплив нових робітників для заводів із сіл у зв’язку з проголошенням курсу на індустріацію; 1939 Харків мав 833 000 мешканців. За німецької окупації кількість населення впала через мобілізацію до армії, масове вивезення на роботи за кордон та пошук притулку на провінції, і в 1942 — 43 роках його лишилося 160 — 180 000. Після 1944 р. населення міста почало швидко зростати. Перепис 1959 року вказує на населення Харкова у розмірі 953 000 осіб. Значна частина його — промислові робітники, службовці, працівники на будівництві, транспорті, у торгівлі, освіті й установах охорони здоров'я.

Харків входить у вісімку найнаселеніших міст Східної Європи (Після Москви, Санкт-Петербурга, Києва, Варшави, Бухареста, Будапешта і Мінська).