12. Раціональні тенденції в архітектурі франції і німеччини по 20ст.

Раціоналізм – течія І пол.. 20 ст. прагнення вирішити проблему проектування найбільш раціонально.

Принципи:

1. Концепція дизайну як соціального

2. Максимум екології

3. Індустріальний метод формування середовища

4. Пріоритетність містобудування

5. Раціоналістичність форми

Риси раціоналізму:Використання нових матеріалів( сталь, бетон, скло)

1. Компонування будівельних тіл, ( чіткі площини, закриті білі (переважно) лаконічно вирізані прорізи, щедро засклені об єми з неправильними кутами

2. Гігієнічність

3. Відсутність розмежування внутрішнього і зовнішнього простору

4. Конструктивність і зонування

5. Відмова від історичних елементів оздоблення

6. Рівнозначне сприйняття всіх сторін фасаду.

7. Баухауз див. питання 17.

8. Ле корбюзьє див. 20 питання.

13. Архітектура сша( к 19-поч. 20 ст.)

Характерний еклектизм.

Будівлі:

-ділові будівлі (банки, правління фірм, конторські будівлі)

- промислові будівлі: гідроелектростанції, залізничні мости, шосейні дороги, тунелі, торгівельні, громадські, житлові.

Основін матеріали:

-природний камінь, цегла, дерево, чавун, залізо, сталь.

Джерард-коледж (1837, Філадельфія) Томас Уолтер, периптер коринфський.

Розпочалося використання металевих конструкцій (чавунні та залізні елементи (колони) в промислових будівлях.

До 70-х рр.. початок будівництва хмарочосів.

Найвища будівля з цегли – Магаднюк білдінг (1889-1891, Чикаго). 16 поверхів. Д.бернхем, Д.Рут.

Найперша каркасна будівля (металевий каркас) в Чикаго У.Дженні. – будівля страхової компанії (1884-2885). 12 поверхів, 55 м. висота.

Манхеттен білдінг У.Дженні. 16 поверхів, 61 м.

Хмарочос фірми «Вулворт»

Здание Вулворт-билдинг было построено в неоготическом стиле архитектором Кассом Гилбертом, которого нанял Фрэнк Вулворт в 1910 году. Башня здания, выходящая главным входом на Бродвей, возвышается на основании из блоков с узким внутренним двориком для света. Внешние украшения были сделаны из архитектурных терракотовых известняковых панелей. Удачно распланированные колонны идут – без прерывающих их карнизов – прямо до пирамидной вершины и придают зданию его «прямоту»,поэтому Нью-Йоркцы в шутку называют здание ""Гордыней Нью-Йорка"". Готические акценты сконцентрированы в самой высокой точке и выполнены в крупном масштабе, так что их можно увидеть с улицы в нескольких сотнях метров внизу. В украшенном крестовидном вестибюле есть сводчатый потолок, мозаичные и скульптурные карикатуры на Гилберта и Вулворта. Также в здании сохранен личный кабинет Вулворта из мрамора в стиле французского ампира.

Инженеры Гунвальд Аус и Корт Берле спроектировали стальную раму, поддерживаемую на массивных кессонах, проходящих до основания. Новыми в здании стали высокоскоростные лифты, и скоростная «доставка» от лифта к офису принесла зданию немалый доход. В здании находились офисы банка Ирвинг Траст (Irving Trust) и звукозаписывающая студия компании Коламбия Рекордз (Columbia Records).

14. Рання творчість Френка Лойда Райта

Френк Ллойд Райт (1869-1959) починав творчу кар’єру учнем в майстерні Адлера - Саллівена. Цей видатний майстер архітектури XX ст. закріплює й розвиває творчі відкриття свого вчителя в роботі над традиційним типом житла - приміського сімейного будинку – особняка. “Будинки прерій " Ф.Л.Райта (що одержали назву за аналогією з будинками європейських першопоселенців Америки, які були зразками органічного зв'язку з оточенням) - приклад застосування майстром принципу єдності форми й функції. "Якщо будівля органічна, ви не здатні уявити собі цей будинок будь-де в іншому місці" - ця райтівська максима втілена в десятках “будинків прерій”.

Житлові будинки Райта планувально розділені на три зони: спальня і санвузли, кухня і місце для прийому їжі, загальна кімната. Двері між ними по можливості усунені, щоб було більше свободи руху, а також для створення враження єдності внутрішнього простору.

ентральна частина будинку - загальна кімната з широкими видами назовні. Зазвичай вона безпосередньо сполучається з садом: її стать триває назовні, переходячи в терасу, яка таким чином належить одночасно як би і саду і дому, будучи відокремленою від кімнати скляною стіною (а стіна ця теж не суцільна, але складається з дверей, які, якщо вони відкриті одночасно, об'єднують простір приміщень із зовнішнім простором).

Центр цих будинків – камін, хрестоподібні плани, І поверх господарський або підвал, ІІ – житловий. По периметру використовувалися веранди.

Основні принципи Райта.

Зменшувати до мінімуму число необхідних частин будівлі і число окремих кімнат у будинку, утворюючи ціле як замкнутий простір, підрозділ таким чином, щоб ціле було пронизане повітрям і вільно проглядалося, даючи відчуття єдності.

Пов'язувати будівля, як ціле, з його ділянкою шляхом надання йому горизонтальної протяжності та підкреслення площин, паралельних землі, але не позичати будівлею кращої частини ділянки, залишаючи, таким чином, цю найкращу частину для користування нею, для функцій, пов'язаних з життям вдома, вона є продовженням горизонтальних площин підлоги будинку, що виходять за його межі.

Не робити кімнату коробкою, а будинок - інше коробкою, для чого перетворювати стіни в ширми, огороджувальні простір; стелі, підлоги та огороджувальні ширми повинні переливатися один в одного, утворюючи одне загальне огородження простору, що має мінімум підрозділів. Робити все пропорції будинок більш наближаються до людських, конструктивне рішення з найменшою витратою обсягу і найбільш відповідне застосованим матеріалам, а ціле, таким чином, - найбільш підходящим для життя в ньому. Застосовувати прямі лінії і обтічні форми.

Витягти фундамент, що містить в собі негігієнічних підвал, із землі, помістити його повністю над землею, перетворивши його в низький цоколь для житлової частини будинку, зробивши фундамент у вигляді низької кам'яної платформи, на якій має стояти будинок.

Всі необхідні прорізи, провідні назовні чи всередину, привести у відповідність з людськими пропорціями і розміщувати їх в схемі всієї будівлі природно - чи то в одиничному вигляді, чи то групами. Зазвичай вони виступають у вигляді прозорих ширм замість стін, тому що вся так звана «архітектура» вдома виражається головним чином у тому, як ці отвори в стінах групуються по приміщеннях в якості огороджувальних ширм. Внутрішнє приміщення як таке тепер набуває суттєве архітектурне вираження, і не повинно бути отворів, прорізаних в стінах, подібно діркам, вирізаним в стінках коробки. «Дірявий стіни - це насильство».

Виключити комбінування різних матеріалів і, у міру можливості, прагнути до застосування одного матеріалу в будівництві; не застосовувати прикрас, не випливають з природи матеріалу, щоб будівля ясніше виражало собою місце, в якому живуть, і щоб загальний характер будівлі чітко свідчив про це. Прямі лінії і геометричні форми відповідають роботі машини в будівництві, так що і інтер'єр природно приймає характер машинного виробництва.

Поєднувати опалення, освітлення, водопостачання з будівельними конструкціями так, щоб ці системи стали складовою частиною самої будівлі. Елементи обладнання при цьому набувають архітектурне якість: тут також проявляється розвиток ідеалу органічної архітектури.

Поєднувати з елементами будівлі, наскільки це можливо, предмети обстановки, як елементи органічної архітектури, роблячи їх єдиними з будівлею і надаючи їм прості форми, що відповідають роботі машини. Знову прямі лінії та прямокутні форми.

Виключити роботу декоратора. Якщо він не залучить на допомогу стилі, то вже обов'язково буде застосовувати «завитки і квіточки»будинку

Кунлей ріверсайд, з його консольної дахом і рослинами, що ростуть на парапеті, де проявляється тенденція до такого повного злиття з навколишнім середовищем, що часто неможливо зрозуміти, де будинок фактично починається. Цим прагненням до органічного рішенням може бути частково пояснена перевага, що віддається Райтом природнім необробленим матеріалами: шорстким кам'яним блокам, невідшліфованим гранітним полам, тяжким, грубоотесанной колодах. Прагненням до органічного рішенням пояснюється його прихильність до гнучкої плануванні і до величезних камінів в століття центрального опалення.

Стіни будинку починалися тепер від землі, вони були поставлені на бетонну або кам'яну горизонтальну площадку, щось у вигляді низької платформи, на якій стояла будівля. Стіни закінчувалися на рівні підвіконь другого поверху, а над ними, під широкими свесамі даху, що має невеликий ухил, йшли ряди безперервних вікон (клересторій), через які внутрішні приміщення розкривалися до зовнішнього простору. Таким чином, стіни стали ширмами, оточуючими внутрішній простір.

Дому була додана широка дах - дах, захист. Нижні поверхні виступів даху були плоскими і пофарбованими в світлий колір, щоб створити в цьому місці сяйво розсіяного світла, який робив верхні кімнати чарівними. Звиси даху мали подвійну цінність, слугуючи, з одного боку, дахом і захистом стін будинку, а з іншого - засобом освітлення приміщень другого поверху розсіяним і відбитим світлом, який проходив крізь «прозорі ширми», які зайняли місце глухих стін.

Потім Райт на противагу строкатості матеріалів стін ввів один матеріал в єдину площину від вимощення до свеса крівлі або до рівня підвіконь другого поверху, у вигляді простої огороджувальної ширми або у вигляді стрічки, що йде навколо будівлі над вікнами і переходить в стелю, дійшовши до рівня карнизів. Ця стрічкова ширма робилася з того ж матеріалу, що і нижня сторона звисів покрівлі (софіт).

Площини в будівлі, паралельні землі, підкреслювалися, щоб зв'язати ціле із землею. Іноді вдавалося робити зовнішню стіну під стрічкою вікон другого поверху, від рівня підвіконь другого поверху до самої землі, у вигляді важкої панелі - красивою кам'яної кладки, яка лежала на бетонній або кам'яній платформі

Інтер'єри жител того періоду, як правило, складалися з коробок, поміщених в коробках, або поряд з іншими коробками, їх називали кімнатами. Коробки всередині ускладненою коробки. Кожна функція житла була розподілена по коробках.

найвідомішим проектом Райта є Fallingwater (Будинок над водоспадом), побудований в 1939 році. Американська академія архітектури в 1991 році назвала будинок найкращою роботою за всю історію американського зодчества. Едгар Кауфманн, замовник проекту, хотів побудувати заміський будинок з видом на водоспад, але Райт спроектував будівлю безпосередньо над водою. Всі перекриття будинку - залізобетонні плити, консольно винесені на різних рівнях і в різних напрямках від центрального масиву, виготовленого з місцевого каменю. В інтер'єрі Будинку над водоспадом, який Райт розробляв сам, переважають камінь і дерево.

Будинок Уілітс

Дом Уиллитса в Хайлэнд-парке, архитектор Фрэнк Ллойд Райт, 1902)

Хрестоподібний план, це один з перших будинків прерій, розпластаний. Має крила. Великі звіси, здається, що будівля виростає з землі.

Будинок мартіна

У 1904 р. він першим застосував атріумну об'ємно-планувальну структуру для 5-поверхового будинку офісу фірми Ларкін в Буффало, відмовившись від традиційного коридорного планування контор. В офісі фірми Ларкін він згрупував всі робочі приміщення навколо єдиного на всю висоту будівлі критого атріумного простору так, що вони отримують верхній і бічний природне світло. В історії архітектури цю споруду примітно й тим, що там вперше було проведено кондиціювання, була вбудовані меблі, скляні двері, і висячі унітази.