8. Особливості модерну Німеччини. (к. 19-поч. 20 ст.)

Югентстиль- модерн в німеччині. (югент-молодість).

Август Эндель. Фотоателье «Эльвира». 1897—1898 гг. Мюнхен.

Це одне з ранніх творів «югендстіля». На фасаді і в інтер'єрах вражає велика кількість декору, накладеного на плоску поверхню стін. Ліпні прикраси мають різноманітні обриси, викликаючи в пам'яті те тварин, то рослини, то морські хвилі. Незвичайні вишукані форми вікон і аркових прорізів гармонують з декоративними елементами.

Петер Беренс. Турбинная фабрика. 1909 г. Берлин.

Першою спорудою, яке Беренс побудував для концерну AEG, стала Турбінна фабрика в Берліні (1909 р.). Головний корпус - цех складання турбін - був змонтований з металевих конструкцій, і це звільнило внутрішній простір від непотрібних опор. Стіни майже повністю скляні, з металевими перегородками. Металеві деталі фасаду приховані залізобетонними стінами, які імітують циклопічну (з величезних кам'яних блоків) кладку. Могутності промислового виробництва в повній мірі відповідала позбавлена ​​оздоблення раціональна архітектура, обігрується виражальні можливості таких матеріалів, як залізобетон, метал, скло.

«Німецький Веркбуд» - (1907-1931)- виробничий або промисловий союз. Представники: Андрі ван де Вельде, Петер Беренс, Вольтер Гропіус.

• Як надати виробу художнього вигляду,

• Публікація теоретичних праць

• Організація виставок

• Практична робота

• Виробництво високоякісних матеріалів

• Зв язок між виробником і замовником.

Фабричний комплекс в Кельні (1914) , Гропіус, Мейєр виразно протиставлення цегляних стін легким металевим конструкціям і склінню.

Гропіус уважав, що заводи повинні володіти монументальністю древніх єгипетських храмів. З одного боку фасаду свого "сучасного заводу машини," архітектори поєднали масивні цегельні кладки з довгим горизонтальним простором відкритої склообшивка, останнє найбільш ефективно використовували для оформлення спіральних сходів в круглих банях по кутках. Павільйони на обох кінцях мають плоскі нависаючі дахи. Весь будинок розкривається елегантним дизайном і дисциплінованою, що стала прототипом для багатьох наступних сучасних будівель.

9. Особливості модерну Австрії. (к. 19-поч. 20 ст.)

Австрійська школа модерну насамперед пов'язана з діяльністю Отто Вагнера (1841 - 1918) і його учня Йозефа Марії Ольбріха (1867-1908) - автора виставкового залу віденського Сецессіона. Одночасно з ними в Відні працював один з найбільш передових архітекторів початку століття - Адольф Лоос (1870-1933).

Отто Вагнер и Густав Климт. Майоликовый дом в Відень 1899.

Плоский поліхромний фасад вкритий численним мозаїковим декором рослинний орнамент, медальйонами,

Його фасад виконаний майоліковою плиткою.

Керамічні плитки (ми б зараз сказали - кахель) повинні були бути стійкими до зміни погодних умов, фасад будівлі міг бути легко вимитий (це була одна з важливих ідей Отто Вагнера, відповідала "моді на гігієну" того часу).

Рисунок квіткового орнаменту, що займає весь фасад, був виконаний учнем Отто Вагнера, Людвігом Алоїсом. Складний карниз і металеві деталі, фантазійний квітковий орнамент з мотивами півоній.

виставкова зала Віденського Сецесіону, збудована у 1897 - 1898 роках. Її автор, архітектор Йозеф Марія Ольбріх

Над входом до будівлі Віденського Сецесіону розміщений надпис "Часові своє мистецтво - мистецтву його свободу". Його позолочений ажурний купол, сплетений з металевого листя та квітів, контрастуючи з оточуючими чотирма масивними вежами, символізував відхід від загальноприйнятих архітектурних канонів, який декларувався самою назвою Сецесіону. Цей купол унікальний, неповторний. Під написом розташовані скульптури трьох горгон, що символізують живопис, скульптуру та архітектуру. Ліворуч вхідних дверей розмістився другий девіз «Ver Sacrum» (Свята весна), який відображав надії на новий розквіт мистецтва.

дом Штейнера в Відень (1910), Адольф Лоос (раціоналізм)

Однією з найбільш яскравих сторінок в розвитку австрійської архітектури цього періоду є творчість А. Лооса, що виступив теоретиком і пропагандистом функціональної архітектури і пристрасним противником функціонально невиправданих архітектурних форм і декоративних прикрас. Лоос послідовно проводив свої погляди в життя, створюючи твори, раціональне планування і прості геометричні форми яких (гладкі стіни, позбавлені декору) предвосхищали багато рис європейського функціоналізму 20-х рр.. (будинок Штейнера у Відні, 1910).