- •Архітектура всесвітніх виставок.
- •2. Aрхітектура Англії іі пол. 19 ст.
- •3.Архітектура франції іі пол. 19 ст.
- •Архітектура німеччини іі пол. 19 ст.
- •Особливості модерну Англії. (к. 19-поч. 20 ст.)
- •Особливості модерну Бельгії. (к. 19-поч. 20 ст.)
- •Особливості модерну Франції. (к. 19-поч. 20 ст.)
- •Особливості модерну Німеччини. (к. 19-поч. 20 ст.)
- •Особливості модерну Австрії. (к. 19-поч. 20 ст.)
- •10. Особливості модерну Іспанії (к.19-поч.20 ст)
- •11. Діяльність чиказької школи 70х 19ст поч. 20 ст
- •12. Раціональні тенденції в архітектурі франції і німеччини по 20ст.
- •13. Архітектура сша( к 19-поч. 20 ст.)
- •14. Рання творчість Френка Лойда Райта
- •15. Ідейно-теоретичні основи сучасної архітектури
- •16. Концептуальні основи руху «де стиль»
- •17. Діяльність школи Баухауз в Німеччині 20-3- рр.. 20 ст.
- •19. Творчість е. Мендельсона 20-30 рр.
- •20. Архітектура Франції 20-30 рр.
- •21. Архітектура Італії 20-30 рр. 20 ст.
- •22. Особливості розвитку Фінляндії 20-30 рр. 20 ст
- •23. Творчість Алвара Аалто
- •24. Органічна архітектура» сша 20-30-х рр.. 20 ст,
- •25. Особливості архітектури сша 20-30 рр. 20 ст.
- •Початок планування
- •27. Архітектура Франції 40-60 рр.20 ст.
- •28. Англія.40-60рр. 20 ст.
- •31. Фінляндія 40-60 рр. 20 ст.
- •33.Архітектура сша 40-60 рр. Хх ст.
- •35. Діяльність другого покоління майстрів нової архітектури.
- •36. Архітектура Бразилії та Мексики 40-60х рр.20 ст.
- •37. Оскар Німейер
- •38. Японія після 2 світової війни
- •39. Метаболізм в архітектурі Японії
- •40. Творчість Кензо Танге
- •41. Критика основ сучасної архітектури
- •42. Основні аспекти і творчі пошуки постмодернізму
- •43. Засади архітектури постмодерну
- •44. Принципи партисипації і їх втілення
- •45. Джонсон і Мур (70 рр. 20 ст.)
- •46. Архітектура постмодернізму сша
- •47. Австрійський постмодернізм
- •48. Постмодернізм в Іспанії
- •49. Постструктуралізм у Франції.
- •50.Хай тек, слай-тек
- •51.Кісьо Курокава(1934-2007)
- •52. Річард Мейєр та Арат Ісодзакі.
- •53.Футуристична архітектура Сантьяго Калатрави
- •54. Деконструктивізм
- •55. Втілення деконструктивізму європейські архітектори
- •56. Втілення принципів деконструктивізму ( на прикладі архітекторів сша).
41. Критика основ сучасної архітектури
1953р – конгрес СІАМ, Франція, протести сучасній архітектурі. Пітер таЕлісонсмітсони на чолі критика
1956- конгрес у хорватії, бунт, очолюваний «групою 10и»(П. Е. Смітони)
Сучасну архітектуру звинувачують у монотонності, одноманітності, створенні антигуманного середовища
1949 - вперше використовується термін «постмодернізм» Дж. Гаднат
1975 – «постмодернізм » вживає Ч. Дженкс
1977 видаються теоретичні праці «Мова архітектури постмодернізму» Ч. Дженкс, «Біля краю постмодернізму» Р. СТерн.
1972 – «Смерть сучасної архітектури » Ч.Дженкс
1972 – вибух в Прют-Айгоу стає приводом до великого натиску на сучасну архітектуру (символічно)
42. Основні аспекти і творчі пошуки постмодернізму
Американський(гротескно іронічний) Європейський(ретроспективний, стриманий) Японський (наївно-філософський)
Постмодернізм – стиль, явище, ситуація, буття в архітектурі(відхід від раціоналістичного за допомогою іронізуючого ставлення, стилістики, архітектурної цитати)
Основні аспекти постмодерністів
1подвійне кодування,
2стильова еклектика, подолання границь та уявлень,
3іронія
4 пряма і прихована цитата
5 особлива увага до контексту
43. Засади архітектури постмодерну
Вентурі
1966 – «Складність і протиріччя в архітектурі» (більше подобаються гібридні невизначені форми ніж чіткі, множинність значеть)
Стерн
-контекстуалізм (окрема побудова – фрагмент цілого)
-алюзорність ( згадка, посилання, жарт), введення історичних асоціацій
-орнаметалізм (повернення елементів декору)
Дженкс
«смерть сучасної архітектури» (1 розділ – критика суч. Арх.., 2 – способи арх.. комунікації, 3 – опис постмодернізму)
Радикальний еклектизм
-подвійне кодування
Історизм
Ривайвалізм (відтворення минулого або ретроспективізм)
-вернакуляр (місцевий діалект, звичаї)
-адгокізм (містобудівний підхіж або контекстуалізм)
А-ра – метафізична метафора(тонкі дух. Приховані начення арх.. форми)
Спицефічне трактування архітектурного простору – ігрове
Партиципікація (рівноправний арх-ор, буд-ник, замовник)
44. Принципи партисипації і їх втілення
«Партиципация» – метод, предполагающий соучастие будущих потребителей архитектуры в процессе проектирования, что позволяет лучше и полнее учесть их потребности, запросы и вкусы. Новая идеология архитектурного творчества обозначается в США как «социальная архитектура», в Швеции - как «социально управляемое градостроительство» или «архитектура соучастия», в Великобритании - как «архитектура комьюнити» («архитектура местного сообщества»). Анализ показал, что «партиципация» состоит из нескольких разного рода процедур: обмен информацией в процессе разработки проекта между проектировщиками и всеми заинтересованными в проекте гражданами и организациями; участие местных политиков; участие делегатов от ассоциации собственников, на которых возложена ответственность за проектирование и выполнение плана; голосование населения за те или иные предложения. Формы организации общественного участия, как правило, являются простыми. Это помогает непрофессионалам участвовать в дискуссиях и выдвигать свои аргументы.
Метод соучастия будущих потребителей в проектировании комплексно реализуется в творчестве Р. Эрскина. Для него одним из главных принципов «партиципации» является нахождение такой архитектурной формы, которая самым эффективным способом помогала формированию и развитию социальных связей внутри местного сообщества. Первыми экспериментами по привлечению будущих жильцов к выбору проектного решения путем неформальных бесед и интервью стали проекты жилых районов, выполненных Р.Эрскиным в 1960-80 гг. в различных городах Швеции (Эсперанза в Ландскруне, Барберарен и Новый Брукет в Сандвике) и Великобритании (Байкер, Ньюкасл). В 1980-е гг. метод привлечения будущих потребителей в лице студентов и преподавателей был использован архитектором при разработке проектов застройки Стокгольмского университета (библиотека, общественный центр, спортивный зал, юридический факультет).