1. Архітектура всесвітніх виставок.

2. архітектура англії ІІ пол. 19 ст.

3. архітектура франції ІІ пол. 19 ст.

4. архітектура німеччини ІІ пол. 19 ст.

5. Особливості модерну Англії. (к. 19-поч. 20 ст.)

6. Особливості модерну Бельгії. (к. 19-поч. 20 ст.)

7. Особливості модерну Франції. (к. 19-поч. 20 ст.)

8. Особливості модерну німеччини. (к. 19-поч. 20 ст.)

9. Особливості модерну Австрії. (к. 19-поч. 20 ст.)

10. Особливості модерну Іспанії. (к. 19-поч. 20 ст.)

11. Архітектурна діяльність чиказької школи.

12. Раціональні тенденції в архітектурі франції і німеччини поч.. 20 ст.

13. Архітектура сША к19-поч. 20 ст.

14. Рання творчість Ф.Л.Райта

15. Ідейно-теоретичні основи «сучасної архітектури»

16. Концептуальні основи руху «де стиль»

17. Діяльність школи баухауз в німеччині 20-3- рр.. 20 ст.

18. Міс ван дер Рое

19. Мендельсон

20. Архітектура Франції 20-30 рр. 20 ст.

21. Архітектура Італії 20-30 рр. 20 ст.

22. Особливості розвитку Фінляндії 20-30 рр. 20 ст.

23. Творчість Альвара ААлто.

24. 2Органічна архітектура» США 20-30-х рр.. 20 ст,

25. Особливості архітектури США 20-30 рр. 20 ст.

26. Особливості архітектури Японії 20-30 рр. 20 ст.

27. Франція 40-60 рр. 20 ст.

28. Англія 40-60 рр. 20 ст.

29. Житлова одиниця ле корбюзьє

30. Теоретичні розробки ле корбюзьє

31. Фінляндія 40-60 рр. 20 ст.

32. Італія 40-60 рр. 20 ст.

33. США 40-60 рр. 20 ст.

34. Міс ван дер рое і райт 40-60 рр. 20 ст.

35. Діяльність другого покоління майстрів нової архітектури.

36. Бразилія і Мексика 40-60 рр. 20 ст.

37. Оскар Німейєр і Уцтон

38. Японія після ІІ світової війни.

39. Метаболізм в архітектурі Японії

40. Кензо танге

41. Критика основ сучасної архітектури

42. Основні аспекти і творчі пошуки постмодернізму

43. Засади архітектури постмодерну

44. Принципи партисипації і їх втілення

45. Джонсон і Мур (70 рр. 20 ст.)

46. Архітектура постмодернізму США

47. Австрійський постмодернізм

48. Постмодернізм Іспанії

49. Пост структуралізм у франції. Теоретична спадщина паоло портегенезі

50. Хай-тек і слік-тек

51. Кісьо Курокава

52. Річард Мейєр та Арат Ісодзакі.

53. Футуристична архітектура сантьяго кала трави.

54. Архітектура деконструктивізму: принципи, представники, витоки.

55. Втілення принципів деконструктивізму ( на прикладі європейських архітекторів)

56. Втілення принципів деконструктивізму ( на прикладі архітекторів США).

1. Архітектура всесвітніх виставок.

1789 р. – перша виставка в світі, Франція. Вона носила національний характер. Тут демонструвалися доягнення тільки французів.

1851 р. – Лондон ІІ міжнародна виставка. Тут були представлені найбільші досягнення всіх сфер життя.

Виставкові будівлі характеризувалися:

1. Великим простором, який легко оглядався.

2. Максимальним освітленням.

3. Короткі терміни зведення і демонтажу.

Кришталевий палац, Джозеф Пакстон, 1851. Ідея взята з оранжереї ( метал+скло). Це втілення ідеї збірності основних елементів. Він сам був експонатом. Система збірних чавунних рам, кожна з яких складала 3 засклених елементи. Рами розташовувалися між стовпами, а далі проміжки між ними заповнювалися. Його змонтували менше як за 6 місяців. Знаходиться в Лондоні в Гайд парку. Згодом був відтворений в більших розірах в передмісті Лондону (згорів в 1936). 3 або 5 нефів. Ширина 124 м. довжина 563 м. висота центрального нефу 19,5 м. 3300 шт. металевих стійок , засклені чавунні рами. Найбільші розміри скла 122*25 см. Трансепт перекривався деревяними балками.

На виставці 1889 року був побудований палац машин інженер Контамен, архітектор Ф.Дютер. проліт 115 м. перекриття ферми, 20 ферм. Висота 45 м. довжина буд. 420 м.стіни засклені. 1910 року знесений.

На цій же виставці була побудована ейфелева вежа, Гютав Ейфель, 1889 р. тут широко продемонстрований метод збірності. Висота 300 м ( зараз 3240. Будівництво- 2 роки. Заклепочне з єднання елементів, мобільні крани і ліфти з гідравлічними насосами. Вага 10 тис. тон. Коливання зверху 15 см під час бурь. Нижній поверх – піраміда, утворена колонами, які звужуються і з єднаються арочними склепіннями. Перша площадка 50 м, ІІ платформа 100 м. 4 колони знов утворюють піраміду, поступово переплітаються і утворюють 1 колону (верхній ярус). На найвищій платформі розташований маяк. Вона квадратна діагональ 1,4 м. на башту ведуть 1792 сходинки.

І платформа – зал, ресторан,

ІІ – резервуари для гідравлічного масла,

ІІІ – астрономічна обсерваторія

4- оглядовий майданчик.

2. Aрхітектура Англії іі пол. 19 ст.

Цей період характеризується 2 шляхами:

1. Це звернення до готики ( розкіш)

2. Це спрощений тип житла.

«Національний романтизм» ( готичний романтизм).

Будівля Парламенту Лондон. Ч.Баррі, Огастес Пьюджин, неоготика.

На осі знах. Центральне приміщення. Від нього всі інші. Внутрішні дворики частково симетричні. На темзу виходить симетричний фасад. Домінанти асиметричного фасаду: башт а вікторії, біг бен, вестмінстер хол.

Ця будівля виникло в 1840-1860 роках на місці старого згорілого в 1834 році двору. Ппрі Пожежі вдалася зберегтись найціннішу в архітектурному відношенні частина старого палацу - Вестмінстер-хол. Вестмінстер-хол займає площу в 1800 квадратних метрів. Його висота 28 метрів. Це один з найбільш грандіозних середньовічних залів, відомих в архітектурі Західної Європи, дерев'яна покрівля якого до того ж не підтримана ніякими опорними стовпами. Проліт залу в 21 метр. Будівля парламенту - найбільш значне творіння архітектора Беррі. Звертає на себе увагу вірно знайдена відповідність основних обсягів такого значного за своїми масштабами споруди. Якщо дивитися на нього здалеку, незмінно справляє велике враження майже класична строгість і широкий розмах його фасадів, і при цьому - мальовничість його обрисів в цілому. Могутня, в плані квадратна, вежа Вікторії і величезна годинна башта, асиметрично розташовані в північній і південній частинах палацу, надають йому неповторну своєрідність. Разом з невеликою вежею зі шпилем, вміщеній над центральним залом, вони не тільки прикрашають його, а й своєю висотою врівноважують величезну протяжність фасадів.

Башта Вікторії, що піднялася в висоту на 104 метра, оформляє королівський вхід до парламенту.

Північну частину будівлі, затінену вежею Вікторії, займають палата лордів і приміщення, пов'язані з нею парламентським церемоніалом. До них відносяться: пишна Королевська галерея, розрахована на парадні процесії; кімната, в якій одягають королеву для її урочистого появи в парламенті; зал очікувань, а фактично - кулуари, зал для обміну думками, прийняття приватних рішень.

У південній половині палацу, поряд з «Біг Беном», розташований зал палати громад. Тут же лобі палати громад, приміщення для голосування, резиденція спікера.

Коридори з'єднують ці найважливіші частини Вестмінстерського палацу з Центральним залом, що займає середину будівлі і службовцям свого роду приймальні, місцем спілкування членів парламенту з «зовнішнім світом».

Спрощений тип житла:

3. Червоний будинок будував у 1859-1860 рр.. для Вільяма Морріса та його родини Філіп Уебб. Планування визначалася міркуваннями зручності мешканців будинку. Красиве народжувалося як корисне. Тому у будинку немає головного парадного фасаду, як це було прийнято в архітектурі середини XIX століття. Домом можна милуватися з усіх сторін, оскільки асиметрична планування робить важливим і цікавим все. Вікна різної форми. Покрівля підкреслює самостійність обсягів, з яких немов складений будинок. Гордовитий флюгер з монограмою Морріса злітає до неба. Будинок з червоної цегли Морріс будував на шляху паломників з Лондона в Кентербері, серед звичайного англійського ландшафту, який він колись охарактеризував так: «Немає необмежених просторів, які передбачають величезні розміри ... ні вражаючих одноманітністю просторів, немає безлюдних лісів, немає неприступних гір, куди не ступала нога людини; все в міру, всього потроху, одне з легкістю змінюється іншим; маленькі річки, невеликі рівнини, плоскі пагорби, невисокі гори ... не в'язниця і не палац, але скромний благопристойний дім ».