
- •Архітектура всесвітніх виставок.
- •2. Aрхітектура Англії іі пол. 19 ст.
- •3.Архітектура франції іі пол. 19 ст.
- •Архітектура німеччини іі пол. 19 ст.
- •Особливості модерну Англії. (к. 19-поч. 20 ст.)
- •Особливості модерну Бельгії. (к. 19-поч. 20 ст.)
- •Особливості модерну Франції. (к. 19-поч. 20 ст.)
- •Особливості модерну Німеччини. (к. 19-поч. 20 ст.)
- •Особливості модерну Австрії. (к. 19-поч. 20 ст.)
- •10. Особливості модерну Іспанії (к.19-поч.20 ст)
- •11. Діяльність чиказької школи 70х 19ст поч. 20 ст
- •12. Раціональні тенденції в архітектурі франції і німеччини по 20ст.
- •13. Архітектура сша( к 19-поч. 20 ст.)
- •14. Рання творчість Френка Лойда Райта
- •15. Ідейно-теоретичні основи сучасної архітектури
- •16. Концептуальні основи руху «де стиль»
- •17. Діяльність школи Баухауз в Німеччині 20-3- рр.. 20 ст.
- •19. Творчість е. Мендельсона 20-30 рр.
- •20. Архітектура Франції 20-30 рр.
- •21. Архітектура Італії 20-30 рр. 20 ст.
- •22. Особливості розвитку Фінляндії 20-30 рр. 20 ст
- •23. Творчість Алвара Аалто
- •24. Органічна архітектура» сша 20-30-х рр.. 20 ст,
- •25. Особливості архітектури сша 20-30 рр. 20 ст.
- •Початок планування
- •27. Архітектура Франції 40-60 рр.20 ст.
- •28. Англія.40-60рр. 20 ст.
- •31. Фінляндія 40-60 рр. 20 ст.
- •33.Архітектура сша 40-60 рр. Хх ст.
- •35. Діяльність другого покоління майстрів нової архітектури.
- •36. Архітектура Бразилії та Мексики 40-60х рр.20 ст.
- •37. Оскар Німейер
- •38. Японія після 2 світової війни
- •39. Метаболізм в архітектурі Японії
- •40. Творчість Кензо Танге
- •41. Критика основ сучасної архітектури
- •42. Основні аспекти і творчі пошуки постмодернізму
- •43. Засади архітектури постмодерну
- •44. Принципи партисипації і їх втілення
- •45. Джонсон і Мур (70 рр. 20 ст.)
- •46. Архітектура постмодернізму сша
- •47. Австрійський постмодернізм
- •48. Постмодернізм в Іспанії
- •49. Постструктуралізм у Франції.
- •50.Хай тек, слай-тек
- •51.Кісьо Курокава(1934-2007)
- •52. Річард Мейєр та Арат Ісодзакі.
- •53.Футуристична архітектура Сантьяго Калатрави
- •54. Деконструктивізм
- •55. Втілення деконструктивізму європейські архітектори
- •56. Втілення принципів деконструктивізму ( на прикладі архітекторів сша).
Початок планування
У перших ескізах Ван Алена планувалося зробити хмарочос зі схожою на коштовний камінь верхівкою - за ним у виставковому залі вікна мали бути у три рази вищими, а над ними мало знаходитися ще 12 поверхів, кути яких планувалося оздобити склом – увесь вид вершини будівлі мав створювати відчуття невагомості, польоту. Також, запланована висота будівлі у них була меншою – лише 246 метрів (807 футів). Але цей проект був відкинутий першим замовником – колишнім сенатором Уільямом Х.Рейнолдсом – як занадто дорогий та технологічно складний. Пізніше проект та право на власність землею, на якій він мав бути втілений, було передано Уолтеру Крайслеру, який, разом з Ван Аленом, і переробив проект Білдінгу на той, що ми бачимо сьогодні. Було додано кілька нових поверхів, а завдяки тому, що будівлю планувалось зробити штаб-квартирою компанії, горгулі, яких ми бачимо у зовнішньому оздобленні Білдінгу, було змодельовано з продукції з автівок Крайслер (наприклад, з оздоблень капоту Плімутів).
26. Архітектура Японії 20-30 рр.20 ст.
Раціоналізм
Будинок Японського промислового банку 1923 Ватабане, Ямасакі
Готель Імперіал (1916-1922) токіо. райт
Будинок парламенту (1915-1936) токіо, вата бане, яхасі
прямокутна в плані залізобетонна триповерхова будівля, облицьована ззовні гранітом. Вона виконана у так званому «новому стилі» Крайні башти Будинку мають чотири поверхи, а центральна башта — дев'ять. В лівій частині Будинку засідає Палата представників, а в правій частині — Палата радників. Кожна з частин будівлі має окремий вхід
Група сецессіон 1920- європейський гуманізм, функціоналізм
Група суса 1928 – строгий функціоналізм
Токійська виставка 1922 К. Маєкава, Д. Сакакура
Японський павільйон на виставці в Парижі 1937 сакакура
Металевий каркас
27. Архітектура Франції 40-60 рр.20 ст.
Нові матеріали-алюміній, пластамаси.
Нові типи конструкцій-великопролітні структури-складки та оболонки,вантові підвісні системи,пневматичні конструкції.
Ле Корбюзьє модулор 1942-1951 система гармонійних величин, засновану на пропорціях людського тіла, яка повинна була стати відправною точкою архітектурного проектування.
Марсельський блок 1947-1952 17 поверхів, квартири системи дуплекс, залізобетонний каркас, дворівневі квартири. На 17 поверсі дитсадок,на терасі ігровий майданчик.
Арх Ле Корбюзьє цього періоду притаманні фактура,пластика і колір
Церква Нотр дам дю о в Роншані 1950-1955 корбюзьє, скульптурність,пластичність,викор.нюанси світлотіні. Корбюзьє залишався прихильником спрощених форм мінімалізму і прямих кутів.Але повністю ігнорувати багаті традиції храмового будівництва Франції, що дала романику романський стиль і готику, не міг. До того ж, йому набридли докори про прямокутний ідіотизм його проектів. Аби довести оточенню і громаді, що він може працювати з пологими, хвиляими, гнучкими формами, такими приємноми і розповсюдженими в природі, береться за них. Форму гнучкого і хвилястого даху архітектору навіяла мушля, яку той підібрав на приморському пляжі Лонг-Айленда, США. Робив він і моделі майбутньої каплиці, тільки з піску, де щукав нові і гнічкі форми.Матеріалом для каплиці обрав бетон.
Карпентер центр – центр образотворчих мистецтв 1959-1962 Кембрідж сша корбюзьє, залізобетонний каркас, пандус, 4 поверхи. Карпентер центр представляет собой в некотором виде Виллу Савой, отражающую Пять Углов архитектуры на экстерьере здания. подчеркивает архитектурную ось, которая проходит через центр здания, и соединяет интерьер студии, галереи и общественные помещения внутри здания, а также на территории кампуса. В Гарвардском Карпентер Центре изобразительного искусства спроектированы большие открытые пространства В Карпентер центре, Корбюзье проектирует большие открытые площади этажей, применяя свои знаковые пилоны. Корбюзье использует криволинейность системы стен, чтобы определить границы внутреннего объема и архитектурное движение по всему зданию. Подчёркивая тем самым внутреннее направление через циклическую организацию пространства.