24. Суть аудиту, його мета і завдання

В ЗУ «Про аудит д-сть» зазначено, що аудит – це перевірка публічної фін звітності, обліку, первинних док-тів та ін. інф-ції щодо фін-госп д-сті суб’єктів гос-ння з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативом.

Ауди фірми у своїй д-сті здійснюють не тільки перевірку фін звітності, але й надають п-ствам різні супутні аудитпослуги.

Міжнародні стандарти аудиту дають таке визначення, що аудит хар-ється як незалежна перевірка фін звітів або віднесеної до них фін інф-ції об’єкта незалежно від того приносить прибуток або ні, його розміри і форми орг.-ції, коли така перевірка здійснюється з метою вираження подальшої думки.

Мета аудиту - сприяння ефективності роботи, раціональному викор-ню матер., труд. і фін. ресурсів у під.-цькій д-сті для отримання максимального прибутку.

Завдання аудиту: 1)на макрорівні:

-розробка коментарів щодо використання МСА; -розробка та впровадження положень з нац. практики аудиту

-с-ми підготовки аудиторів

-підвищення кваліфікації аудиторів тощо

2)на макрорівні:

-основні (заг і часткові)

-функціональні (складання плану і роб програми; вивчення бізнеса клієнта і вкладання договору; аналіз і оцінка ауд свідчень; спостереження ауд доказів і їх збір; складання ауд висновку і акту виконаних робіт)

25. Упр-ння аудит д-стю в Укр

Управлінням займається Аудиторська палата України, яка в свою чергу: 1) здійснює сертифікацію осіб, які мають намір займатися аудиторською діяльністю; 2) затверджує стандарти аудиту; 3) затверджує програми підготовки аудиторів та за погодженням з Національним банком України програми підготовки аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків; 4) веде Реєстр; 5) здійснює контроль за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог Закону, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів; 6) здійснює заходи із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг; 7) регулює взаємовідносини між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосовує до них стягнення; 8) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та Статутом Аудиторської палати України.

26. Хар-ка позитивного аудит висновку

Умови, за яких аудитор може висловити безумовно-позитивну думку стосовно повного комплекту фінансових звітів загального призначення, а також вимоги до структури та змісту відповідного висновку, наведено у МСА 700”Ауд.висновок про фін.звітність”

Висновок має містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти та відповідності чинному законодавству фінансової звітності підприємства-клієнта. Перед складанням ауд. висновку аудитор остаточно оцінює аргументованість своїх тверджень і доказів.

Аудитор може надавати безумовно-позитивний висновок, коли виконуються всі наступні умови:1) облікова політика підприємства відповідає концептуальній основі фінансової звітності та обставинам функціонування підприємства,2) прийняті підприємством облікові оцінки відповідають фактичним обставинам функціонування підприємства,3) інформація, яка представлена у фінансових звітах, є відповідною, надійною, порівняльною та зрозумілою,4) фінансові звіти дозволяють розкрити та зрозуміти користувачам вплив суттєвих операцій та подій на інформацію, що міститься у фінансових звітах.

Безумовно позитивний висновок беззаперечно і чітко виявляє задоволення аудитора станом обліку та звітності у суб'єкта перевірки У позитивному висновку можуть бути використані такі стверджувальні вислови, як "відповідає вимогам", "дає достовірне і дійсне уявлення", "достовірно відображає", "відображає реальний стан ..." тощо.

Якщо під час перевірки в аудитора виникли заперечення або сумніви щодо правильності тих чи інших використаних суб'єктами перевірки рішень, але аудитору було подано аргументоване й переконливе обґрунтування цих рішень, то у своєму висновку аудитор не зобов'язаний згадувати ці рішення й така ситуація не змінює безумовності позитивного висновку.

27. Хар-ка умовно-позитивного аудит висновку

В умовно-позитивному ауд. висновку думка ауд.ї фірми про вірогідність бух. звітності екон. суб'єкта означає, що за винятком певних в ауд. висновку обставин бух. звітність підготовлена таким чином, щоб забезпечити у всіх істотних аспектах відбиття активів і пасивів екон. суб'єкта на звітну дату й фін. рез-тів його д-сті за звітний період виходячи з нормативних актів, що регулюють б/о і звітність в Україні. В умовно-позитивному висновку аудитор підтверджує вірогідність фін. звітності з викладом обставин, що обумовили такий висновок. Такими обставинами можуть бути: розбіжності в думці з керівництвом ор-ції по окремих фактах госп. д-сті й показникам фін. звітності; незгода з методами оцінки окремих об'єктів обліку, правильністю розрах-в амортизації й ін. розрах-вих значень; невідповідність кореспонденції рахунків по окремих госп. оп-ях економічному й правовому їхньому втримуванню; неадекватна облікова політика ор-ції, що впливає на вірогідність фін. звітності й ін.