19. Оцінка ефективності функціонування с-ми внутр. Контролю та її викор-ня в процесі аудиту

Ефективність функціонування с-ми вн. контролю оцінюють керівник п-ва, внутрішні та незалежні аудитори. Основною метою вивчення та оцінки аудитором с-ми вн. контролю є підготовка ауд. процедур. Процедури вн. контролю вимагають: визначення відповідного санкціонування виконання оп-й; перевірки виконавчої дисципліни працівників п-ва; періодичної перевірки, аналізу та звірки рахунків; контролю умов д-сті та викор-ня комп’ютерних с-м; перевірка дотримання графіка документообороту; порівняння аналізу фін. рез-в д-сті п-ва з показниками.

Критерії оцінки д-сті служби вн. аудиту: організаційний статус(підпорядкованість тільки вищому керівництву), функції(ступінь виконання керівництвом п-ва рекомендацій спеціалістів служби вн. аудиту), компетентність(ступінь обґрунтованості прийняття на роботу співпрацівників служби вн. контролю і аудиту), професіоналізм(ступінь дотримання порядку планування , документування результатів роботи).

При оцінці ефективності і надійності системи внутрішнього контролю в цілому можуть використовуватися такі оцінки внутрішнього контролю: висока; середня; низька.

За високої оцінки функціонування системи внутрішнього контролю аудитор спирається на цю систему і планує ширше використання вибіркових методів контролю, що зменшує витрати і час на аудиторську перевірку.

Якщо в процесі вивчення системи внутрішнього контролю аудитор оцінить її надійність як “низьку”, то в цьому випадку потрібно планувати додаткові аудиторські процедури для збору доказів щодо достовірності фінансової звітності.

20. Планування аудиту

Обов’язковою умовою для успішного функціонування аудиторської діяльності є планування.

Планування - це процес здійснення рішень аудиторської стратегії. Планування аудиту здійснюється на початковій стадії аудиторської перевірки і його основною метою є надання аудиторами (аудиторськими фірмами) підприємствам і організаціям різних форм власності ефективних аудиторських послуг у встановлений договором термін. Це означає належне виконання аудиторами своїх функціональних обов'язків на високому рівні професійних стандартів. Планування забезпечує формування відповідної думки аудитора про фінансову звітність суб'єкта перевірки з мінімальними затратами, виділивши найбільш важливі і суттєві частини і виключивши зайвий час, який міг би бути витрачений на питання аудиту з низьким рівнем ризику.

Основними вимогами до процесу планування є:

• набуття знань про облікову систему клієнта, політику і процедури внутрішнього контролю;

• визначення очікуваного рівня довіри до внутрішнього контролю суб'єкта перевірки;

• визначення і прогнозування змісту, часу проведення і обсягу аудиторських процедур;

• координація роботи молодших аудиторів, експертів та інших спеціалістів, залучених до аудиторської перевірки.

Обсяг робіт з планування аудиту залежить від таких факторів: масштаб і складність аудиту, кваліфікація аудитора і його практичний досвід, бізнес клієнта, наявність постійних замовників, чинне законодавство та ін.

На процес планування аудиту має великий вплив масштаб і складність аудиту, що залежить від бізнесу клієнта, його величини та діяльності. На зміст плану і програми значно впливає розмір підприємства. Для підприємств малого бізнесу вони носять більш спрощений вигляд.

Залежно від часу і періоду складання плану аудиторської діяльності планування можна класифікувати на стратегічне, поточне і оперативне

Стратегічне планування передбачає розробку аудиторською фірмою стратегічного плану не менш, як на 2-3 роки. Від стратегічного плану аудиторської фірми залежить специфіка її подальшої діяльності, організаційна структура, підбір її персоналу та ін.

Поточне планування передбачає розробку бізнес-плану для аудиторської фірми на поточний рік. Механізм розробки і складання поточного бізнес-плану аналогічний стратегічному і відрізняється від нього терміном і може бути дещо конкретизованим.