Демографічна ситуація регіону

Джерело:[14, 15,16]

Роки	Кількість народжених, осіб	Кількість померлих, осіб	Природний приріст(скорочення) населення, осіб	Приріст в результаті зовнішніх міграцій, осіб
2009	66634	100920	-34286	1045
2010	64142	100747	-36605	2111
2011	64892	95836	-30944	1843

РОЗДІЛ ІІ. ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ СТАН ПРИДНІПРОВСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РЕГІОНУ

2.1 Промисловість Придніпров’я

Промисловий комплекс Придніпров'я поєднує важку індустрію і харчову промисловість. Провідними галузями важкої промисловості, які визначають спеціалізацію Придніпров'я у міжрайонному поділі праці, є залізорудна, марганцеворудна, чор­на металургія, машинобудівна, хімічна. Міжрайонне значення має також харчова і легка промисловість, електроенергетика, промис­ловість будівельних матеріалів.

Гірничодобувна промисловість представлена залізорудною, мар­ганцеворудною та кам'яновугільною галузями, видобутком різно­манітних будівельних матеріалів.

Залізорудна промисловість зосереджена в основному в Криво­різькому залізорудному басейні, який за видобутком залізної руди займає провідне місце серед залізорудних басейнів світу. Тут збу­довано ряд потужних шахт ("Гігант", ім. Кірова, ім. Орджонікідзе), гірничозбагачувальні комбінати (Новокриворізький, Центральний, Північний).

На криворізькій залізній руді працює вся чорна металургія Дон­басу, Придніпров'я, Криворіжжя, частково Приазов'я. Крім того, значну кількість криворізької руди експортують до Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі.

Другою важливою галуззю гірничодобувної промисловості При­дніпров'я є марганцеворудна, яка зосереджена в районі міст Нікополя і Марганця. Як і в залізорудній промисловості, у цій галузі руду видобувають шахтовим і відкритим способами. Марганцева руда використовується в доменному виробництві Півдня для ви­плавлення феромарганцю, значна її кількість вивозиться за кордон.

Велику увагу слід приділяти подальшому розвитку кам'янову­гільної промисловості Придніпров'я. В Дніпропетровській області працюють шість шахт потужністю, тис. т: 1800 (одна), 1200 (чоти­ри), 800 (одна) і розпочато будівництво ще двох шахт.

Енергетика району грунтується на використанні місцевих гідро­енергетичних ресурсів, привізного донецького вугілля, шебелинського газу і місцевого бурого вугілля. Електростанції Придніпров'я належать до Південної енергосистеми.

Побудова Дніпрогесу (потужністю 650 тис. кВт) свого часу роз­в'язала дуже важливі народногосподарські проблеми Придніпров'я; створена енергетична база для важкої промисловості, забезпечені умови для електрифікації сільського господарства, відкрито наскріз­не судноплавство Дніпром. У 1959 р. споруджено Кременчуцьку ГЕС (потужністю 625 тис. кВт), у 1963 р. почала діяти ще одна гідро­електростанція — Дніпродзержинська (потужністю 325 тис. кВт). Найбільшими теплоелектростанціями є Придніпровська, Дніпро­дзержинська і Криворізька ДРЕС.

Велику роль в енергетичному балансі Придніпров'я починають відігравати природний та коксівний газ. Природний газ одержу­ють з родовищ Східноукраїнської нафтогазоносної області, яка знаходиться за межами району. Так, від Шебелинського родовища (Харківська обл.) прокладено газопровід до Дніпропетровська, Дніпродзержинска, Нікополя, Запоріжжя, Кривого Рогу.

Чорна металургія — провідна галузь промислового комплексу Придніпров'я, яка історично склалася тут на основі винятково спри­ятливих природних умов: великих покладів залізних і марганцевих руд, близькості Донецького вугільного басейну з великими покла­дами коксівного вугілля. Металургія повного циклу представлена тут заводами ім. Г. І. Петровського та ім. Комінтерну (у Дніпропет­ровську), "Криворіжсталь" (у Кривому Розі), ім. Дзержинського (у Дніпродзержинську), "Запоріжсталь" ім. Орджонікідзе (у Запоріжжі). Ці заводи були модернізовані, внаслідок чого їх потужності значно зросли. Так, на Криворізькому металургійному заводі збудовано найпотужнішу в Європі доменну піч об'ємом 2700 м³ і споруджено новий мартенівський цех з сучасними печами.

Крім заводів повного циклу, в районі працюють і переробні металургійні заводи: в Дніпропетровську — завод ім. К. Лібкнехта (виробництво труб і коліс для залізничних вагонів) та трубопрокат­ний завод, Нікополі (трубопрокатний), Новомосковську (виробни­цтво жерсті), Запоріжжі "Дніпроспецсталь" ім. Кульміна (вироб­ництво різних марок електросталі). Запоріжжя стало центром такої нової галузі перспективної металургії, як порошкова. До комплексу підприємств чорної металургії Придніпров'я належать також заво­ди феросплавів у Запоріжжі і Нікополі.

У Криворізькому залізорудному басейні дуже гострою є проб­лема постачання підприємств чорної металургії технічною водою, яка була розв'язана в результаті будівництва 55-кілометрового ка­налу від Каховського водосховища руслами річок Базавлук і Кам'ян­ка до території заводу "Криворіжсталь", де він закінчується вели­ким водосховищем. Канал не лише розв'язує проблему водопоста­чання, а й забезпечує можливість зрошення.

Кольорова металургія має алюмінієвий завод ім. Кірова в Запо­ріжжі. Завод працює на привізних бокситах і нефелінах та дешевій електроенергії Дніпрогесу. В недалекому майбутньому завод пра­цюватиме на місцевих бокситах Високопільського родовища Дні­пропетровської області, розташованого за 250 км від Запоріжжя.

Значна частка в структурі промисловості — машинобудування і металообробка. Найбільшими машинобудівними центрами Придніпров'я є Дні­пропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Нікополь. У Дніпро­петровську споруджено один з найбільших у країні заводів,, що виробляє металеві конструкції для залізничних мостів і доменних печей, завод металургійного устаткування, завод важких пресів. Далеко за межами Придніпров'я відома продукція Криворізького заводу гірничого устаткування. Дніпродзержинський завод поставляє залізничному транспорту вагони і платформи, а Нікопольський машинобудівний — підйомні крани, різні сільськогосподарські ма­шини. Одним з найбільших заводів сільськогосподарського маши­нобудування є завод, який випускає велику кількість тракторних сівалок десятків найменувань.

Придніпров'я має сприятливі умови для розвитку хімічної про­мисловості. Тут набула широкого розвитку коксохімічна та азотно-тукова промисловість. Найбільші центри коксохімії — Дніпродзержинськ (завод ім. Орджонікідзе і Баглійський), Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя. На коксохімічних заводах, крім основної продукції — коксу, виготовляють бензол, мінеральні добрива тощо. В Дніпродзержинську працює великий азотнотуковий комбінат, який переробляє напівпродукти коксохімічних підприємств. У Дні­пропетровську розвинено виробництво лаків і фарб.

Надалі хімічна промисловість Придніпров'я спеціалізуватиметь­ся на виробництві пластмас і смол, мінеральних добрив, автошин та лакофарбової продукції. В Дніпропетровську вже кілька років працює найбільший у Європі шинний завод, у Кривому Розі — завод сурикових фарб, на деяких хімічних заводах освоюється ви­робництво етилбензолу, фурфуролу, необхідних для виробництва пластмас і синтетичного каучуку.

У промисловому комплексі Придніпров'я важливе місце посідає виробництво будівельних матеріалів (4,7 % валової продукції всієї промисловості). Територія Придніпров'я багата на поклади різно­манітної будівельної сировини — пісків, глин, гранітів, каолінів. Крім того, для виготовлення залізобетону, шлакоблоків, цементу використовуються відходи металургійного виробництва. Найбільші центри виробництва будівельних матеріалів—Запоріжжя, Дніпро­петровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Нікополь, Павлоград. Велика програма промислового та житлового будівництва потре­бує швидкого розвитку виробництва будівельних матеріалів. У пер­спективі в Придніпров'ї швидко зростатиме виробництво будівель­них матеріалів, прогресивних будівельних конструкцій та деталей, що сприятиме індустріалізації будівництва.

Досить розвинена в цьому районі деревообробна промисловість, яка працює на сплавному лісі, що надходить Дніпром з північних районів України та Білорусі. Її центри — Запоріжжя, Дніпропе­тровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Верхньодніпровськ.

Легка промисловість врівноважує структуру зайнятості трудо­вих ресурсів у регіоні. Галузі важкої промисловості, які домінують, використовують чоловічі робочі руки; текстильне ж, швацьке, шкіряно-взуттєве, трикотажне виробництва дають змогу реалізувати жіночу працю, хоч перекіс у структурі зайнятості все ж таки залишається [8].

Економічне обличчя району сформувала важка індустрія, насамперед, гірничодобувна, паливно-енергетична, металургійна га­лузі, основна хімія, металомістке машинобудування. Разом з цим, знач­ний внесок в українську економіку роблять галузі агропромислово­го комплексу. Складне, точне машинобудування призначалося пере­дусім для обслуговування військово-промислового комплексу.

Паливно-енергетичний комплекс справляє величезний вплив на рівень, структуру й розміщення промисловості, транспорту й інших галузей. Завдяки покладам вугілля й гідроенергетичним ресурсам саме у цьому районі вперше в Україні почали зосереджуватися енергомісткі види виробництва — кольорова металургія, органічний синтез та деякі інші.

Придніпровський металургійний район простягається вздовж Дніпра від Кременчука до Нікополя і охоплює п'ять великих вузлів — Дніпропетровський, Запорізький, Криворізький, Нікопольський і Кременчуцький. За кон­центрацією необхідних сировинних ресурсів, енергетично­го і технологічного палива, водних ресурсів, необхідних для розвитку чорної металургії, — це найпотужніший в Ук­раїні район металургійного виробництва. Він є одним з найбільших у світі. Розвиток його забезпечує сировинна база Криворізького і Кременчуцького залізорудних басей­нів і потужних запасів марганцевої руди біля Нікополя [6, 134].

Характер і масштаби виробництва визначають особливості розміщен­ня підприємств галузі [13]. Важливе місце тут займає Придніпровський економічний район (Див. рис. 2.1.1 додаток А).

В Запоріжжі на основі дешевої електроенергії діє завод феро­сплавів. Придніпровський мезорайон — лідер металургійної про­мисловості України.

Вдале сполучення економічних умов сприяло формуванню склад­ної й багатогалузевої структури машинобудівного комплексу. Основні фактори, що визначають його характер, такі: наявність масового ви­робництва металу; забезпеченість трудовими ресурсами; місткий ринок машин; розвинута науково-технічна база машинобудування.

Асортимент продукції машинобудування району надзвичайно великий. Тут виробляється металургійне, гірничорудне, шахтне, хімічне устаткування, магістральні тепловози, верстати, сільгоспмашини, ав­томобілі, технологічне обладнання для різних галузей промисловості. В галузевій структурі машинобудування виділяються такі групи: важке машинобудування, транспортне машинобудування й прила­добудування.

Обсяг реалізованої промислової продукції(див. табл.. 2.1.2 додаток Б) .