- •Курсова робота
- •. Значення Придніпровського економічного району для економіки України
- •Загальна характеристика природно-ресурсного потенціалу регіону
- •Демографічна ситуація регіону
- •Демографічна ситуація регіону
- •2.1 Промисловість Придніпров’я
- •2.2 Характеристика агропромислового комплексу регіону
- •2.3 Транспорт і зовнішньоекономічні зв’язки Придніпровського економічного регіону
- •3.1 Основні проблеми економічного розвитку регіону
- •3.2 Перспективні напрямки економічного розвитку області
- •Обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) за 2008-2010 роки
Демографічна ситуація регіону
Населення Придніпровського економічного району станом на 1 лютого 2012 року складає близько 6,1 млн.чол, у тому числі Дніпропетровська область – 3,3 млн.чол., Запоріжзька область – 1,8 млн.чол. та Кіровоградська область – 1 млн. чол. (див. табл. 1.3.1).
Таблиця 1.3.1.
Населення Придніпровського району (тис.осіб)
Область |
Кількість наявного населення |
Кількість постійного населення |
||||
2009 |
2010 |
2011 |
2009 |
2010 |
2011 |
|
Дніпропетровська |
3364,9 |
3346,0 |
3328,4 |
3361,5 |
3342,7 |
3325,1 |
Запорізька |
1816,5 |
1806,5 |
1796,5 |
1815,7 |
1805,7 |
1795,7 |
Кіровоградська |
1022,4 |
1013,9 |
1006,2 |
1016,0 |
1007,5 |
999,8 |
Джерело: [14, 15, 16]
Дана таблиця показує кількість наявного та постійного населення в областях даного економічного району та по Україні в цілому, його збільшення чи зменшення протягом 3 років. З таблиці видно, що чисельність населення різко зменшується і це є негативним фактором як для Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської областей так і для України.
У містах і містечках мешкає 80,4% населення. Пересічна густота населення 75 осіб/км2, у тому числі на Дніпропетровщині — 111,0 осіб/км2, на Запоріжжі — 70 осіб/км2, на Кіровоградщині — 46 осіб/км2.
Значна частина населення (76 %) проживає в містах з населенням понад 100 тис. чол. Маятникові трудові поїздки населення спостерігаються в Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Кривому Розі, Нікополі, Павлограді. До міської системи поселень належать великі промислові центри (Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Новомосковськ, Верхньодніпровськ, Кривий Ріг, Марганець, Нікополь, Павлоград, Орджонікідзе), промислово-транспортні і транспортно-промислові (Синельникове, Апостолове, Верхівцеве, П'ятихатки) та невеликі міста у густонаселених сільськогосподарських районах, що виконують функції адміністративних, промислових і культурних центрів. Частка трудових ресурсів, зайнятих у промисловості,становить 36,9%. Коефіцієнт народжуваності – один з найнижчих у державі – 8,7%, коефіцієнт смертності – 16,7%, природний приріст – 8% [11, 13].
Працездатне населення в Придніпровському районі складало 58,8% (такий же показник, як і для Донецького району), молодь – 17,9% (на 0,8% менше пересічно українського показника), особи похилого віку – 23,3% (на 0,1% менше). На 1000 осіб населення району припадало 306 пенсіонерів, що, загалом, відповідало пересічнодержавному рівню (301). У статевій структурі людності жінки кількісно переважають чоловіків. Так, 851 особи чоловічої статі припадали на 1000 осіб жіночої статі, що на 11 осіб менше від величини, властивої для України.
У Придніпровському економічному районі кількість адміністративно-територіальних одиниць становить: 63 сільські райони, 47 міст (з них 22 обласного і 25 районного підпорядкування), 98 селищ міського типу, 3385 сільських населених пунктів. Район належить до великоміського типу з високою чисельністю міських агломерацій. Значним зосередженням міського населення характеризуються індустріально розвинуті області: Дніпропетровська — 3,1 млн чол. (84% наявного населення) і Запорізька — 1,5 млн чол. (77 %). За останній період зменшилась середня людність міст. У сільському розселенні району знизилась густота населення і людність сільських населених пунктів. Зменшується відплив сільського населення у міста за деякого пожвавлення переселення міських жителів у сільську місцевість.
У районі створена система наукових організацій, яка включає академічну, вузівську, галузеву та заводську науку і охоплює переважну більшість галузей господарського комплексу. На базі науково-технічного потенціалу Придніпров'я розробляються комплексні проблеми, які стосуються питань використання мінеральних ресурсів на основі їх глибокої переробки, металургійного і машинобудівного виробництва, переробки вторинної сировини і побутових відходів, охорони здоров'я та оздоровлення біосфери та гідросфери [7].
У районі має місце переважання українців. Зокрема, у Дніпропетровській області вони становлять 79,3% усього населення, а у Запорізькій - 70,8%. Росіяни за чисельністю посідають друге місце, а їхня частка коливається тут від 17,6% (на Дніпропетровщині) до 24,7% (на Запоріжжі). Білоруси за кількістю утворюють третю етнічну групу, в районі їх мешкає 42 тис. осіб (0,8% у Дніпропетровській та 0,7% у Запорізькій областях), також є євреї (14 тис.) та болгари (28 тис.) [3].
В усіх сферах економічної діяльності Придніпров'я зайнято 44,3% працездатного населення району, зростає частка зайнятих у невиробничій сфері. Найбільша кількість зайнятих у промисловості. Вищу освіту мають 15,4% населення - це найвищий показник серед усіх економічних районів України.
Рівень безробіття в Придніпров'ї становить 11,9% у Дніпропетровській області та 14,3% у Запорізькій (в Україні 11,3%). Така ситуація вимагає посиленої уваги до проблем зайнятості населення в районі з боку відповідних державних органів і насамперед служб зайнятості [6, 13].
Найбільшою проблемою Придніпров'я є надто повільні темпи зростання населення не тільки через зниження природного приросту, перевищення рівня смертності над рівнем народжуваності, а й у зв'язку з інтенсивним відпливом людей молодого віку за кордон, що спричинює деформацію вікової структури усіх працездатних.(див табл. 1.3.2.)
Отже, Придніпровський економічний район є одним з найбільших районів по чисельності населення, більша частина якого проживає у містах. Населення району складає велика кількість різних національностей, значну частину займають росіяни, проте переважають все ж українці.
Але виникли також і проблеми з цих питань, наприклад, різке скорочення чисельності населення, у зв’язку з вище названими чинниками. На мою думку,
важливою проблемою є міграція населення за кордон, що спричинено низьким
рівнем доходів населення.
На нашу думку, проблеми скорочення чисельності населення, низький рівень доходів, незабезпечення роботою працездатне населення та інші, є невирішеними і потребують більшої уваги.
Таблиця 1.3.2