21.Консервація адміністративно-командної економіки в срср (й. Сталін)

Осн засоби для побудови адміністративно-командної системи в СРСР:

• Націоналізація приватного сектора.

• Індустріалізація промисловості з акцентом на розвиток сировинно-енергетичних галузей.

• Колективізація с/г, яка розглядалася як засіб для прискорення індустріалізації.

• Розкуркулення, що передбачало вилучення у селян майна та землі.

• Запровадження с-ми директивного планування.

• Введення паспортної с-ми та прописки, що забороняла вільну зміну місця проживання.

• Запровадження соціалістичного змагання та системи нематеріального заохочення у поєднання з репресіями за порушення труд дисципліни та широке застосування примусової праці засуджених.

Унаслідок заміни змішаної економіки командною, форсування індустріалізації, здійснення соціальної колективізації тощо Радянському Союзу вдалося наблизитися до Заходу лише за рівнем розвитку військово-промислового комплексу.

22.Шляхи та результати реформування радянської економіки (1953-1990 рр.).

В 2 пол 20 ст. було здійснено кілька спроб реформувати ек с-му СРСР, зокрема першу спробу повязують з Хрущовим, який надав першочергового значення ліквідації недоліків економіці:

• Реорганізація с-ми управління за територіальним принципом

• Реформування с/г

• Грошова реформа 61р.

• Скасування закону, що прикріплював робітників до п-ств

• Впровадження нових буд матеріалів та буд-во нових житлових кварталів

• Реорганізацію МТС

Реформа Косигіна

Другий етап реформування став спробою втілення результатів наукової дискусії початку 60-х років щодо удосконалення соціалістичного господарського механізму.

Основні складові реформи: 1. Поширення ек. методів управління та скорочення к-сті директивних, планових завдань.

2. Ліквідація раднаргоспів і повернення до галузевого принципу управління.

3. Створення фондів економічного стимулювання на п-вах.

4. Перехід від показників валової і товарної п-ції до показників: собівартість та прибуток як більш адекватних вимірників ефективності п-ва.

Реформа Горбачова «Перебудова» її метою був перехід від командно- адміністративної системи господарювання до нового господарського механізму. Основні складові перебудови: 1. Запровадження гласності в соц.-ек сфері.

2. Підвищення трудової дисципліни.

3. підвищення стандартів якості п-ції.

4. Прийняття закону «Про держ. п-во»

5. Реформа ціноутворення.

6. Лібералізація дрібної підприємницької д-сті.

23.Економічні перетворення 1990-х років в Україні та їх результати.

Під впливом ліберальних ідей укр.. влада після проголошення незалежності обрала метод шокової терапії для ринкової трансформації ек-ки. Вже від поч..1992 р. розпочато ринкові перетворення, проте без чіткої програми та належної теоретичної бази. Осн. кроки:

1. Запровадження в обіг купона-карбованця.

2. Вихід з рублевого простору та перехід до розрахунків з країнами СНД на основі світов. цін. 3.Проголошення лібералізації внутр. торгівлі. 4. Переорієнтація зовн. торгівлі на внутр.. ринках. 5. Початок приватизації п-ва.

6. Вступ до МВФ. 7.Початок структурної перебудови промисловості.

Позитивні наслідки

1.Зменшення урядових видатків на утримання збиткових п-ств.

2. Формування прошарку дрібних власників.

3. Початкове нагромадження к-лу або зосередження в руках крупних структур.

Негативні наслідки

1.Зниження інституціального потенціалу держави.

2.Низька ефективність новостворених ринкових інститутів.

3.Високий рівень демократизації з низькою керованістю держ. п-вами.

4.Найглибший серед країн з низькою ек-кою спад в-ва.

5.Найвищий рівень інфляції.

6.Різке зниження реальних поточних доходів і добробуту багатьох верств населення.

Реформа Л. Кучми

1.Скасування дотацій на в-во збиткової п-ції.

2.Досягнення певної фін. Стабільності, що дозволило провести грошову реформу.

3.Відмінна с-ма фіксованого валютного курсу; перехід до с-ми регульованого курсу.

4. Прискорення темпів приватизації.

5.Сьворення законодавчих засад для ліквідації держ. монополії щодо властивості не землю.