24.Розвиток економічної науки в радянський період.

На поч..радян. доби в ек. думці Росії та України переважала ек-на теорія, що формувалась на засадах основних ек-них шкіл заходу. Її представники сподівалися втілити свої наукові ідеї на реформаторських засадах розбудови нового с-ва.

М. Туган-Барановський («Соц. теорія розподілу», «Соціалізм як позитивне вчення») Осн. ідеї:

1. Розробив психологічну теорію цінності що узгоджує трудову теорію вартості з теорією граничної корисності.

2. Здійснив синтез найновітніших знань з ек-ної теорії, ек. історії та історії економічної думки.

3. Започаткував сучасну інвестиційну теорію циклу.

4.Найприйнятнішою формою організації госп-ва вважав кооперації.

5.Заснував нову кон’юктурну теорію грошей.

6. Розробив соц. теорію розвитку.

7. Розробив концепцію соціалізму.

8. Створив перший укр.. мовний підручник з «Політ. економії»

Є. Слуцький («До теорії збалансованого бюджету споживача») Осн. ідеї

1. Заснував маржиналіську матем. Теорію споживання.

2.Обґрунтував ординаліську версію поведінки споживача.

3. Ввів поняття «компенсованої зміни ціни»

4. Вперше поставив питання про формування особливої науки «праксеології»

5. Відкрив синусоподібну форму режиму хвилеутворення в ек. циклі.

М. Кондратєв («Великі цикли ек. кон’юктури», «Довгі хвилі кон’юктури»)

Осн. ідеї:

1.Розрізняв 3 види ек-ної рівноваги, порушення яких породжує відповідно:короткі, довгі, і середні хвилі ек. динаміки.

2.Розробив теорію великих циклів ек. кон’юктури.

3. Спрогнозував велику депресію.

4. Заклав основи дослідження ек-ки через виробничі ф-ції.

Після 1917р. більш впливовим напрямком ек-ної думки в Росії, а згодом і в Україні, стало ліворадикальне крило соціал-реформізму, представники якого розробили вчення про соціалізм.

В. Ленін. («Квітневі тези», «Державна реформація») Осн. ідеї:

1. Обґрунтував власну теорію соц. революції, яка може перемогти в окремо взятій країні.

2. Під соціалізмом розуміє державну монополістичну структуру, дії якої спрямовані на користь усього народу.

3. Розробив теоретичні основи націоналізації землі, банків та промисловості.

4. Розробив питання співвідношення ек-ки і політики, підкреслюючи, що ек-ка є фундаментом, а політика є концентрованим виразом ек-ки.

5. Розробив основи вчення про соціалістичне планування, про організацію праці і соц. змагання та ін..

1.2. Методи іеед

Методологічною основою ІЕЕД є панівна парадигма економ.теорії, яка науково відбиває реально існуючу госп.систему с-ства. Нині більшість дослідників розглядають суспільно-економ.процеси на засадах цивілізаційної парадигми, яка передбачає розгляд людства як цілого, що утворює світові цивілізації. Історично утвердилися два типи цивілізації, які характеризують східну і західну гілки розвитку с-ства. Історичний розвиток кожного с-ства обумовлений особливостями цивілізації, до якої воно належить. Цивілізаційні фактори представлені специфікою духовно-культурних цінностей, формами і способами здійснення влади, організації життя с-ства та іншими ознаками, що відіграють вирішальну роль у будь-якій сфері с-ства. Методи ІЕЕД: -історичний; -хронологічний підхід; -системний підхід; -принцип єдності позитивного і нормативного аспектів економічної науки; -аналітичний метод, в тому числі використання факторного аналізу;

-статистичні методи долідження; -каузальний метод (пошук зв*язків між процесами) -функціональний метод.