1."Історія економіки та економічної думки" як наука.

ІЕЕД – це наука, що вивчає госп.д-сть людей в історичному розвитку та її наукове відображення в економ.поглядах і вченнях.

Об*єкт дослідження ІЕЕД – госп.сфера с-ства як цілісна система, що пізнається через історичні явища і факти господ.життя.

Основна мета ІЕЕД – формування знань про історичний розвиток господарства та економічної думки для розуміння генези й закономірностей функціонування економічних систем сучасності та майбутнього.

Основні ф-ції ІЕЕД: -формування і розвиток економічного мислення; -пізнання процесу еволюції і господарювання та економ.науки; -засвоєння економічних категорій, законів і принципів у їх історичних змінах; -виявлення теоретичних і практичних пріоритетів на основі виявлення альтернативних економічних поглядів.

Основні завдання курсу ІЕЕД:

-узагальнення та аналіз господ.розвитку;

-з*яування логічних причинно-наслідкових зв*язків економ.процесів і явищ під час певних історичних подій; -пізнання основних напрямків економічної думки, розуміння її теоретичних основ, методологічних ообливостей, провідних наукових ідей, взаємозалежності та тенденцій розвитку;

-опанування наукових інструментаріїв сучасного теоретико-економічного дослідження, розвиток у студентів на цій основі широких економічних можливостей;

-показ нерозривного зв*язку історії економіки, економічної теорії та історії економічної думки, як єдиної історико-економ.науки.

2.Господарство держав Східної цивілізації в осьовий час. Східне рабство.

Формування двох сучасних світових цивілізацій пов*язують із так званим «осьовим часом», припадає на VIII-II ст до н.е. Саме в цей період відбулася низка фундаментальних змін в соціально-економічній, суспільно-політичній та техніко-технологічних сферах:

-на Сході і Заході зародилася філософія,а людина усвідомила своє буття і саму себе;

-виникли нові світові релігії та їх пророки;

-відбувся перехід до залізного віку з поширенням досконаліших знарядь праці та модернізацією виробничих процесів;

-поряд з традиційною державною владою виникли відносини індивідуальної власності.

У державах Східної цивілізації ( Шумер, Єгипет,Індыя, Китай, Межиріччя та ін.) основою госп.ладу була сільська громада. Поступово фараони, жерці, державні чиновники присвоїли общинні землі та перетворили формально вільних селян на залежних від себе виробників, які стали головною продуктивною силою с-ства.

Основні ознаки суспільно-госп.розвитку Східної цивілізації ( Шумер, Єгипет,Індыя, Китай, Межиріччя та ін.):

-найсуворіша державна централізація;

-жорстка станово-кастова система, в якій оц.страти формувалися залежно від господарських чи держ.ф-цій їх членів;

-зародження східного рабства, яке мало умовний характер, оскільки праця рабів не мала великого виробничого значення;

-розвиток внутрішньої та зовнішної торгівлі в рамках системи натурального господарства; -формування своєрідної форми фінансово-економічних взаємин між власником базових засобів вир-ва та їх користувачами, що була втілена в «ренті-податку» Основні джерела рабства: війни, піратство та боргове рабство. Як правило головною галуззю господарства було поливне землеробство, що поєднувало високу якість іригаційних споруд та польових робіт з доволі примітивною технікою будівництва та обробітку землі.