13. Обладнання переїздів.

Для безперешкодного і безпечного руху поїздів і автомобілів переїзди повинні мати:

• типовий залізобетонний або дерев'яний настил;

• пішохідні доріжки;

• асфальтовані або бетонні під'їзди, які огороджуються стовпчиками;

• шлагбауми;

• габаритні ворота на електрифікованих лініях висотою проїзду не ви­ще 4,5 м для безпечного пропуску навантажених автомобілів під кон­тактним проводом;

• попереджувальні знаки «Бережись поїзда» на узбіччі автошляху з правого боку при в'їзді на відстані 20 м від крайньої рейки;

• сигнальні знаки;

• електричне освітлення.

Переїзди, що охороняються, повинні мати прямий телефонний зв'язок (або радіозв'язок) з найближчою станцією чи постом. Радіотеле­фонний зв'язок має доповнюватись зовнішнім дзвінком (ревуном). Переїзди, розміщені на під'їзних і станційних коліях з маневровим ха­рактером руху мають обладнуватись світлофорною сигналі­зацією. На переїздах, що обслуговуються черговим працівником, для поїздів і маневруючих локомотивів влаштовується загороджувальна сигналізація.

14. Колійні знаки.

Колійні знаки встановлюються біля головних колій праворуч віднос­но напрямку рахування кілометрів на відстані від осі колії не ближче 3100 мм (у виїмках — 5700 мм), на електрифікованих лініях — на опорах контактної мережі.

До колійних знаків належать:

• кілометрові знаки;

• пікетні знаки;

• ухилопокажчики;

• знаки початку і кінця кривих ділянок колії;

• знаки найвищого горизонту води і максимальної хвилі (на укосах земляного полотна в місцях можливого розливання річок).

15. Структура управління колійним господарством.

Залізничні колії перегонів і станцій з коліями промислових підпри­ємств і організацій, що знаходяться на балансі залізниці, та підприємства, що забезпечують їх обслуговування і ремонти, складають колійне госпо­дарство залізниць.

В Державній адміністрації «Укрзалізниця» колійним господарством керує Головне управління колійного господарства (ЦП), а на залізни­цях — служба колії (П).

Служба колії установлює планові завдання для дистанцій колії, інших підпорядкованих підприємств і організацій, здійснює контроль за їх вико­нанням, технічне керівництво, запровадження нової техніки і передової технології.

Основною господарською одиницею в колійному господарстві є дис­танція колії (ПЧ), в якій знаходяться технічні паспорти колій з планами і профілями.

Дистанції колії поділяються на лінійні ділянки, які очолюють шляхові майстри (ПД), а лінійні ділянки — на лінійні (робочі) відділення, які об­слуговують колійні бригади на чолі з бригадирами колії (ПДБ).

16. Основні принципи організації поточного утримання колії.

Поточне утримання колії — це комплекс організаційно-технічних за­ходів на лінійних відділеннях, лінійних ділянках і в цілому на всій дис­танції колії, яке включає:

• контроль за технічним станом колії;

• усунення несправностей і причин, що їх викликають. Ці роботи можна розділити на дві групи:

• планово-попереджувальні, які виконуються спеціальними технічно оснащеними бригадами із застосуванням раніше підготовлених ме­ханізмів;

• невідкладні, які виконуються невеликими бригадами із застосуванням будь-якої техніки, яка знаходиться в їх розпорядженні. Для виконання планово-попереджувальних робіт у світлий час доби передбачаються в графіку руху поїздів технологічні «вікна» тривалістю 2 і більше години.

17. Принципи побудови вагона.

Взагалі вагон складається з таких основних частин:

• ходової частини — візків;

• рами — основи для розташування кузова;

• кузова — приміщення для пасажирів або вантажів;

• автозчепного пристрою, призначеного для зчеплення вагонів між со­бою і з локомотивом, для передачі і пом'якшення тягових і гальмових зусиль у поїзді;

• гальмового обладнання, призначеного для зменшення швидкості ру­ху поїзда, зупинки, утримання його на місці.

За кількістю осей вагони поділяються на 2-, 4-, 6-, 8- і багатовісні, а за конструкцією кузова — на критий і відкритий рухомий склад.

18. Техніко-економічні показники вагонів.

Вантажні вагони мають такі основні техніко-економічні показники:

• вісність, яка визначається загальною кількістю колісних пар (осей) вагона;

• вантажопідйомність — найбільша маса вантажу, яку дозволено заван­тажувати у вагон;

• тара — маса порожнього вагона;

• лінійні розміри: довжина, ширина і висота кузова, база вагона, зчіпна довжина (відстань між осями автозчепів), база візка (відстань між центрами крайніх осей у візку);

• навантажувальний або повний об'єм кузова;

• навантажувальна площа підлоги;

• коефіцієнт тари;

• питомі об'єм, площа і вантажопідйомність;

• навантаження від колісної пари;

• погонне навантаження.

Техніко-економічні показники вантажних вагонів мають враховува­тись у виборі типу вагонів для перевезення певного конкретного вантажу.

Коефіцієнт тари, питомі об'єм, площа і вантажопідйомність, наванта­ження від колісної пари і погонне навантаження розраховуються за спеці­альними формулами і називаються розрахунковими показниками вагона.

Основні техніко-економічні показники пасажирських вагонів:

• вісність;

• тара;

• лінійні розміри;

• кількість посадочних місць;

• кількість місць у купе.

19. Побудова колісної пари.

Колісна пара є основним несучим і направляючим вузлом рухомого складу, від справності якого передусім залежить безпека руху. Колісна пара складається з: 1)осі; 2)двох коліс, жорстко напресованих на вісь.

Вісь суцільнолита. Заготов­ки для осей виготовляють ков­кою або штампуванням. Вона має такі частини:

• дві шийки для встановлення на них підшипників букс;

• дві передпідматочинні частини, на які надівають ущільнювальні деталі букс;

• дві підматочинні частини, на які надівають колеса;

• середню частину, що поєднує дві підматочинні частини.

20. Несправності колісних пар.

ПТЕ установлені норми допусків зносу і пошкоджень елементів колісних пар, після перевищення яких вагони мають вилучатись з експлу­атації.

Основними несправностями колісних пар є:

• тріщини в будь-якій частині осі, в ободі, диску чи маточині колеса;

• прокат коліс — це спрацювання поверхні кочення внаслідок тертя об рейки в процесі кочення;

• повзуни — це стерті місця (не допускається понад 1 мм) в окремих місцях на поверхні кочення внаслі­док руху коліс «юзом», коли вони не котяться, а повзуть на рейках;

• вертикальний підріз гребеня — це вертикальне спрацювання гребеня (не допускається висотою понад 18 мм);

• вищербини (вибоїни) і раковини на поверхні кочення — це невеликі місцеві поглиблення внаслідок удару або прихованих дефектів у ме­талі.

21. Призначення буксового вузла.

Букса — це сталевий корпус, який надівається на шийку осі і в якому розміщуються підшипники та інші деталі, необхідні для їх справної роботи. Букса призначена для сполучення колісної пари з рамою візка, пере­дачі навантаження від рами візка через підшипники на шийки осі, а також обмеження переміщень колісної пари відносно візка. Букси бувають двох видів: 1)на підшипниках ковзання; 2)на підшипниках кочення (роликові).

22. Призначення і принципова будова візка вагона.

Візки призначені для направлення руху вагона по рейковій колії, за­безпечення плавного вписування в колію, сприймання і передачі тягових і гальмових сил. Візки бувають дво-, три-, чотири- і багатовісні.

Візок складається з таких основних вузлів:

• колісних пар;

• буксових вузлів;

• рами або боковий, що обіймають колісні пари;

• ресорної підвіски;

• гасників коливань для гасіння амплітуд коливання кузова вагона;

• надресорної балки з підп'ятником, шворнем і двома ковзунами;

• гальмового обладнання.

Візок з'єднується з рамою вагона за допомогою шворня в одній точці, що дозволяє йому повертатись відносно рами і вільно вписуватись у криві ділянки колії. Ковзуни на надресорній балці призначені для шарнірного опору шворневої балки рами вагона.

Гальмове обладнання візка складається з важільної передачі, башмаків і гальмових колодок.

23. Призначення і будова рами вагона.

Рама — це несуча конструктивна частина вагона, на якій розміщуєть­ся кузов, призначена для передачі тягових і гальмових зусиль, розподілен­ня навантаження на візки, а також для кріплення гальмового, автозчепного та іншого обладнання.

Рама чотиривісного універсального вагона складається з таких основ­них елементів:

• хребтової балки,

• двох шворневих балок;

• поперечних проміжних балок;

• двох поздовжніх обв'язувальних балок або поясів;

• двох кінцевих балок.

24. Призначення і будова автозчепу.

Автозчепи призначені для автоматичного зчеплення вагонів між со­бою і локомотивом, для передачі та пом'якшення поздовжніх зусиль у складі поїзда.

Автозчепний пристрій складається з таких основних частин:

• корпусу з механізмом зчіплювання;

• ударно-центруючого приладу;

• упряжного обладнання з поглинальним апаратом;

• розчепного приводу.

25. Особливості експлуатації вагонів.

Всі вагони вантажного і пасажирського парків приписані до залізниць у кількості, визначеній Укрзалізницею.

Всі вагони перед відправленням з поїздом, або перед подачею під на­вантаження черговим по станції (ДСП) мають пред'являтись до технічно­го огляду. Після огляду оглядачі вагонів ПТО повідомляють ДСП про технічну придатність чи непридатність вагонів, готовність поїзда до відправлення, про що робиться відмітка в книзі форми ВУ-14.

Несправні вагони відчіпляються від поїзда. На кожний несправний вагон черговому по станції вручається Повідомлення форми ВУ-23, на підставі якого вагон вилучається з робочого парку.