- •2. Поняття про міжколійя.
- •3. Уявлення про трасу і план лінії.
- •4. Призначення земляного полотна.
- •5. Конструктивні елементи земляного полотна.
- •6. Призначення і складові елементи верхньої будови колії.
- •7. Типи рейок, їх характеристика.
- •9. Уявлення про баластний шар.
- •10. Призначення і основні частини стрілочного переводу.
- •11. Види стрілочних переводів і глухих пересічень.
- •12. Призначення, категорії і різновидності переїздів.
- •13. Обладнання переїздів.
- •16. Основні принципи організації поточного утримання колії.
- •26. Види технічного обслуговування і ремонту вагонів.
- •27. Поняття про тяговий рухомий склад, його класифікація.
- •28. Загальні поняття про будову електровозів і електропоїздів.
- •29. Класифікація електрорухомого складу.
- •32. Загальні поняття про будову тепловозів, їх класифікація.
- •35. Будова контактних підвісок.
- •36. Призначення роздільних пунктів та їх класифікація.
- •37. Станційні колії та їх призначення
- •38. Поняття про роз'їзди, їх призначення.
- •39. Поняття про обгінні пункти, їх призначення.
- •42. Призначення і будова дільничних станцій.
- •43. Призначення і будова сортувальних станцій.
- •44. Призначення вантажних станцій.
- •45. Призначення пасажирських станцій.
- •46. Призначення і принцип роботи залізничних вузлів.
- •49. Організація приймання вантажу.
- •50. Організація навантаження і відправлення вантажу.
- •51. Організація вивантаження, зберігання і видачі вантажів
- •59. Особливості пристроїв метрополітенів.
- •60. Призначення засобів сигналізації, централізації і блокування.
5. Конструктивні елементи земляного полотна.
На основній площадці з двох боків баластної призми влаштовуються узбіччя шириною 0,4-1 м для затримання осипання баласту, встановлення колійних та сигнальних знаків, проходу працівників колії. Контур основної площадки земляного полотна на одноколійній лінії має форму трапеції висотою 0,15 м, на двоколійній — рівнобедреного трикутника висотою 0,20 м.
Поперечні профілі земляного полотна розрізняють:
• насип, в якому основна площадка знаходиться вище рівня земної поверхні;
• виїмка, в якому основна площадка знаходиться нижче рівня земної поверхні;
• напівнасип, в якому з одного боку основна площадка співпадає з земною поверхнею, а з другого боку вище її;
• напіввиїмка, в якій з одного боку основна площадка знаходиться нижче земної поверхні, а з іншого боку співпадає з її рівнем;
• напівнасип-напіввиїмка, в якій горизонтальна площадка з одного боку вище земної поверхні, а з другого — нижче, або навпаки; нульове місце, коли основна площадка знаходиться на рівні земної поверхні.
6. Призначення і складові елементи верхньої будови колії.
Верхня частина колії, призначена для направлення руху рухомого складу, передачі навантаження від коліс на земляне полотно або штучні споруди, називається верхньою будовою колії.
Вона складається з таких частин:
• сталевих рейок і стрілочних переводів, які безпосередньо приймають навантаження від коліс, а також направляють їх рух;
• рейкових опор (шпал, брусів), які утримують рейки на постійній відстані одна від одної і передають навантаження від рейок на баластний шар;
• металевих рейкових скріплень, які з'єднують рейки між собою і рейки з рейковими опорами;
• баластного шару із щебеню, гравію або піску.
Рейки, скріплені зі шпалами, складають рейко-шпальну решітку.
7. Типи рейок, їх характеристика.
Рейки — основні несучі і направляючі елементи верхньої будови колії. Це металеві двотаврові балки, верхня частина яких (головка рейки) взаємодіє з колесами рухомого складу, нижня частина (підошва рейки) призначена для закріплення на шпалах. Вертикальна стінка, яка з'єднує головку і підошву, називається шийкою (рис 2,69).
Типи рейок визначаються масою одного погонного метра, профілем поперечного перерізу та механічними характеристиками металу.
Бувають такі типи рейок:
Р75 — укладені на деяких вантажонапружених лініях, але не являються типовими для українських залізниць, на мережі їх більше не укладають, поступово замінюють на Р65;
Р65 — укладаються на головних і станційних коліях, найбільш поширені на мережі України;
Р50 — можуть укладатись на малодіяльних лініях, станційних і під'їзних коліях;
Р43 — на магістральних лініях більше не використовуються, можна зустріти тільки на деяких під'їзних коліях.
На мережі України в залізничній колії знаходиться більше 120 тисяч км рейок, з них біля 84% рейок типу Р65, 0,3% — типу Р75, 15,7% — типу Р50 і легше, які як і рейки типу Р75 замінюються рейками типу Р65.
8. Призначення і типи рейкових опор.
До рейкових опор належать шпали, перевідні і мостові бруси, блочні залізобетонні підрейкові основи. Вони призначені для передачі від рейок і розподілу навантаження на баластний шар та створення постійної фіксованої ширини колії.
Вони бувають:
• дерев'яні;
• металеві (на Україні не виготовляються, застосовуються в Індії, Пакистані та інших країнах);
• залізобетонні з попереднім напруженням.
Дерев'яні шпали виготовляються із дерева хвойних порід: сосни, ялини, інколи з дуба, а в деяких країнах — навіть з бука, та
Залежно від розмірів, дерев'яні шпали бувають трьох типів:
I А і І Б — найбільших розмірів;
II А і II Б — середніх розмірів;
III А і III Б — найменших розмірів.
Тип шпал III А і III Б використовують тільки на коліях промислових підприємств, тип II А і II Б — на станційних і під'їзних коліях, тип І А і І Б — тільки на головних коліях.
Довжина дерев'яних шпал всіх типів — 2750 мм.
Для подовження терміну служби шпали просочують антисептиками, і для запобігання виникненню тріщин стягуються болтами, хомутами або дротом.
Переваги дерев'яних шпал: висока пружність, гарні амортизаційні і електроізоляційні властивості, вони зручні в експлуатації (особливо для перешивання рейок), дешевші. Недоліки: короткий термін служби.
Залізобетонні шпали з попереднім напруженням виготовляються типів КПП, Ш-1-1, Ш-2-2.
Довжина залізобетонних шпал всіх типів — 2700 мм.
Переваги залізобетонних шпал: порівняно довгий термін служби, однотиповість, рівнопружинність, наявність «гнізд» для рейок певної форми і ухилу, стійкість від високих температур. Недоліки: велика жорсткість, що приводить до вібрації рейок і рухомого складу, можлива електропровідність.