115. Інерційне зварювання.

Інерційне зварювання було винайдено в США і широко там поширено. Інерційне зварювання відрізняється від звичайного способу зварювання тертям лише тим, що споживана з електричної мережі енергія, перетворена електродвигуном в механічну енергію, надходить до місця зварювання не безпосередньо, а попередньо (в проміжках між зварювання) акумулюється в маховику машини. Ця особливість процесу дозволила своєрідно вирішити деякі питання технології та конструкцію обладнання. Зварювання тертям за класичною схемою називають конвенційним.

Негативною особливістю машин для інерційного зварювання слід вважати ведення процесу на підвищених кутових швидкостях при великих осьових зусиллях, що вимагає застосування важких підшипникових вузлів і затискачів, що витримують великі радіальні зусилля. У результаті машини для інерційного зварювання складніше, важче і дорожче машин для звичайної зварювання тертям. Доцільність їх використання обмежується тими випадками, коли з’єднують матеріали в поєднаннях (алюміній – титан та ін).

116. Мікро-працезійне зварювання.

117. Магнітно-імпульсне зварювання.

Магнітно- імпульсне зварювання - це зварювання тиском, яке здійснюється в результаті зіткнення з'єднуваних поверхонь під дією імпульсного магнітного поля індуктора та наведеного ним у заготов­ках струму. Спосіб зварювання заснований на використанні сил елек­тромеханічної взаємодії між вихровими струмами, наведеними в дета­лі імпульсним магнітним полем і самим магнітним потоком імпульсу. Імпульсне магнітне поле створюється розрядом батареї конденсаторів на індуктор, в якому поміщають зварювані деталі. основними кінематичними (динаміч­ними) параметрами при магнітно-імпульсному зварюванні є швид­кість зіткнення у,,, швидкість розвитку контакту у_к і кут зіткнення поверхонь у. Ці параметри залежать від початкових параметрів дета­лей (розміри, питомий електричний опір, швидкість звуку в матеріалі), їх взаємного розташування (зазор і кут між поверхнями, які з'єдну­ються), енергії розряду, характеристик розрядного контуру, розташу­вання виробу в індукторі.

Магнітно-імпульсне зварювання можна виконувати на повітрі, у захисному середовищі або у вакуумі. На відміну від інших способів деформування, при магнітно-імпульсному зварюванні дефор­муючі зусилля створюються в самому металі, що виключає необхід­ність оснащення для стискування. У порівнянні зі зварюванням вибу­хом, процес магнітно-імпульсного зварювання легко контролюється.

До недоліків магнітно-імпульсного зварювання необхідно віднес­ти обмеження типів і площі зварних з'єднань, а також тиску на деталь, що обумовлено міцністю і довговічністю індуктора.

Однією з основних умов магнітно-імпульсної обробки металів є їх висока електропровідність, оскільки магнітне поле індуктора інтенси­вно впливає на заготовку лише у випадку, коли поле за час розряду не встигає проникнути через стінку заготовки. Матеріали, що погано проводять електричний струм, обробляють, використовуючи покриття з високою електропровідністю.