2.Показники руху персоналу, планування чисельності працівників.

Рух персоналу в межах або за межі підприємства – слід розуміти зміну працівником територіального розміщення або характеру робочого місця.

Показники:

1. Абсолютні

   1. Обліковий (списковий) склад працівників на певну дату: всі працівники, які прийняті на постійну і тимчасову роботу, починаючи з одного дня за наказом.

   2. Явочний склад – всі ті працівники, які прийшли на роботу на певну дату.

   3. Середньооблікова чисельність розрахувоується за місяць, за квартал, за рік.

СОЧм=(Сума облікового складу працівників за кожний календарний день місяця)/(кількість календарних днів місяця).

СОЧкв=(Сума обліково складу працівників за кожен місяць кварталу)/3

СОЧр=(сума облікового складу за 12 місяців)/12.

2. Відносні

   1. Коефіціент прийнятих на роботу з апевний період. Кпр=Чис.пр/СОЧ

   2. Коефіціент звільнених Кзв=Чзв/СОЧ (Чзв – з усіх причин)

   3. Коефіціент плинності Кпл=Чзв(за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни)/СОЧ. Орієнтована межа до 5-7 %.

   4. Коефіцієнт стабільності або відданості: Кстаб=Чр/СОЧ. Чр – загальна чисельність року відпрацьованих всіма працівниками підприємства.

Мета планування чисельності працівників: формування високопрофесійного, оптимального за чисельністю складу працівників для ефективної господарської діяльності і стабільного розвитку трудового колективу підприємства.

Методи визначення планової чисельності робітників:

1. В залежності від індексів обсягів виробництва і індексів продуктивності праці. Чпл=Чб*(І_q/I_пп).

2. На основі повної трудомісткості виробничої програми або виробничого плану. Чпл=Т/(Фк*К_внв), де Т – трудомісткість, тобто загальна кількість годин, яка необхідна для виконання всієї виробничої програми; Фк – фонд корисного часу роботи одного робітника в годинах. Визначається при складанні балансу робочого часу, який визначає потреби в робочій силі і джерела задоволення цих потреб. 365 – 1)вихідні дні, 2)сяткові дні разом 110-115, 3)відпустка 24дн, 4)лікарняне 14 дн., 5)з дозволу адміністрації 5; К_{внв. –} коефіцієнт виконання норм виробітку

3. За нормами виробітку. Чпл=Q_пл/(Квнв*Пнв), де Пнв- планова норма виробітку в натуральних одиницях за одиницю часу.

4. Чобл=Кобл*Кзм*Ксп/Нобсл. Кобл – кількість обладнання, Кзм – кількість змін роботи обладнання, Ксп – коефіцієнт середньоспискового складу, який визначається діленням номінального фонду робочого часу на планове число робочих днів; Нобсл – норма обслуговування, тобто кількість одиниць обладнання, що обслуговується одним або групою робітників.

Методи визначення чисельності управлінського персоналу:

1. На основі середніх даних по галузі

2. Метод прямого нормування – означає те, що в залежності від видів тих чи інших виробничих підрозділів, складу їх працівників встановлються норми керованості і в залежності від них визначається кількість управлінського персоналу.

3. На основі штатного розпису. Штатний розпис – це документ, який розробляється на підприємстві і затверджується керівником підприємства.

Види посад	Кількість працівників на посаді	Місячний оклад	Річний фонд оплати	Розмір премії, умови преміювання
Директор Заступник директора Головний бухгалтер Бухгалтера Головний економіст Економіст Юрист маркетолог	1 2 1 5 1 3 1 5

Продуктивність праці – кількість виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг одним працівником за одиницю часу (година, зміна, квартал, рік) або це кількість витраченого часу на виготовлення одиниці продукції одним робітником. Залежно від прямого чи оберненого співвідношення цих величин визначають 2 показники рівня ефективності праці:

1. Виробіток: В=Q(кільіксть виготовленої продукції)/T(час) або В=Q/СОЧ. Це прямий метод розрахунку продуктивності праці.

2. Трудомісткість - Обернений показник, зворотній метод. Тр=Т/Q.

Резерви – невикористані можливості зростання продуктивності праці. В залежності від особливостей виготовлення і використання поділяються на 2 групи:

1. Резерви зниження трудомісткості – можливості скорочення витрат праці працівників на одиницю виробленої продукції за рахунок механізації, автоматизації виробничих процесів, вдосконалення організації виробництва.

2. Резерви якісного поліпшення використання робочого часу за рахунок ліквідації різних видів його втрат, усунення непродуктивних витрат праці, поліпшення умов праці на робочих місцях.

Фактори зростання продуктивності праці:

1. Матеріально-технічні фактори

2. Організаційні фактори

3. Економічні

4. Соціальні