V.Аналіз та оцінювання учнівських робіт.

Разом з учнями вчитель аналізує кілька виготовлених іграшок. Схвалює або робить окремі зауваження. Особливо відзначає роботи, створені за власним задумом.

1. Планування та облік роботи загальноосвітнього навчального закладу.

2. Єдиним документом у плануванні роботи загальноосвітнього навчального закладу є річний план. Він складається за участю всього педагогічного колективу закладу. До складання річного плану приступають у кінці навчального року. На серпневому засіданні педагогічної ради обговорюється і затверджується річний план роботи навчального закладу.

3. Форма складання річного плану роботи навчального закладу довільна. Розділи річного плану доцільно привести у відповідність до структури Закону України «Про загальну середню освіту».

4. У річному плані передбачаються заходи щодо підготовки навчального закладу до нового навчального року (формування перших класів, підготовка документації: розклад уроків, робота гуртків, секцій, клубів, плани роботи методичних об’єднань; упорядкування особових справ учнів), щодо охоплення дітей шкільного віку, які проживають у мікрорайоні школи, обов’язковим навчанням, а також організація індивідуального навчання хворих дітей вдома; переведення учнів у наступний клас, допуск учнів до екзаменів, випуск учнів зі школи, надання матеріальної допомоги учням закладу, звільнення учнів із малозабезпечених сімей від оплати за харчування.

5. Визначаються виховні заходи, спрямовані на виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, почуття власної гідності, формування громадянської позиції, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної і рідної мови, національних цінностей українського народу й інших народів і націй; формування здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів; зустрічі з діячами літератури і мистецтва, ученими, спеціалістами; тематичні вечори, конкурси на кращого читача, диктора, кращий малюнок; організація вечорів запитань і відповідей, диспутів, оглядів; проведення позашкільних свят та ін.

6. Річним планом передбачається тематика засідань педагогічної ради навчального закладу, семінари для класних керівників, проведення нарад, а також загальношкільних батьківських зборів.

7. У річному плані відображаються питання роботи адміністрації з педагогічними кадрами: організація стажування молодих спеціалістів, проходження курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників, організація методичної роботи, творчі звіти вчителів, тижні творчих уроків молодих учителів, атестація учителів.

8. У річному плані планується організація внутрішньошкільного контролю: перевірка виконання рішень уряду в галузі освіти, наказів та розпоряджень Міністерства освіти і науки України, місцевих органів освіти, нормативних документів про школу, власних наказів і рішень; перевірка стану викладання окремих навчальних предметів, стану виховної роботи, рівня знань, умінь і навичок учнів, їх вихованості, проведення директорських контрольних робіт, перевірка документації (ведення класних журналів, учнівських зошитів, щоденників учнів, календарного планування навчального матеріалу), вивчення результативності проходження курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників, виконання навчальних програм, методичне забезпечення навчальних кабінетів, стан техніки безпеки і охорони праці, пожежної безпеки, попередження дитячого травматизму.

9. У річному плані роботи навчального закладу визначаються заходи щодо зміцнення навчально-матеріальної бази: поповнення і обладнання кабінетів, майстерень, бібліотеки навчально-наочними посібниками, ТЗН, інструментами, книгами, підручниками, забезпечення навчальних приміщень меблями, розширення і обладнання спортивного комплексу; заходи для зміцнення здоров’я дітей, попередження травматизму і нещасних випадків: організація медичних оглядів та профілактика захворювань дітей, санітарно-гігієнічна пропаганда серед батьків; проведення спортивно-оздоровчих заходів; роз’яснення учням правил дотримання техніки безпеки у навчальних кабінетах, майстернях, спортивних залах, правил безпечної поведінки на вулицях і дорогах, під час екскурсій і походів, на воді і льоду, в разі виявлення вибухонебезпечних речовин.

10. На основі річного плану директор закладу освіти, його заступники складають план-капендар роботи школи, в якому визначають дати і осіб, відповідальних за проведення загальношкільних заходів, засідань педагогічної ради, ради при директорові, загальношкільних зборів, шкільних свят, вечорів, тижнів та інших.

11. План-календар навчального закладу повинен сприяти раціональній організації діяльності педколективу, не допускати перевантаження вчителів і учнів.

12. Крім річного плану роботи навчального закладу, встановлена ще така система планування:

13. 1. Розклад уроків, шкільних гуртків, спортивних секцій.

14. 2. Календарні і поурочні плани вчителів, плани виховної роботи класних керівників, вихователів груп продовженого дня.

15. 3. Плани роботи методичних об’єднань, інших форм методичної роботи, що працюють на базі школи.

16. 4. План роботи шкільної бібліотеки.

17. 5. План роботи батьківського комітету школи.

2. Хоровий спів як один із видів музичної діяльності на уроках музики.

В конспекті!!!

3. Підібрати форми роботи для розвитку зв’язного мовлення на уроках української мови (тема: «Повторення вивченого про прикметник» за підручником М.С. Вашуленко «Рідна мова», 4 кл., ч.І.).

1. Атестація педагогічних працівників.

2. Атестація педагогічних працівників проводиться з метою активізації творчої професійної діяльності, стимулювання фахової та загальної освіти педагогічних працівників, посилення мотивації якісної праці, підвищення професійної відповідальності за результати навчання і виховання.

3. Атестації підлягають педагогічні працівники з вищою освітою, а також із середньою спеціальною та загальною середньою освітою. Не підлягають атестації молоді спеціалісти, стаж роботи яких менший 3 років, педагогічні працівники, які працюють у даній освітній установі менше 1 року, перебувають на тривалому лікуванні, жінки, що перебувають у відпустці по вагітності, пологах і доглядом за дитиною. Спеціалісти, які навчаються заочно, можуть атестуватися за бажанням.

4. Періодичність проведення чергової атестації – один раз у 5 років. У випадку відмови педагогічного працівника проходити чергову атестацію йому встановлюється кваліфікаційна категорія на ступінь нижча від попередньої.

5. Для педагогічних працівників, які вирішили підвищити кваліфікаційну категорію, проводяться позачергова атестація (але не раніше, як через рік від попередньої)- Вона може проводитися і на подання адміністрації або ради навчального закладу для тих осіб, які знизили рівень своєї професійної діяльності.

6. Проведенню атестації педагогічного працівника передує проходження ним одної із форм підвищення кваліфікації. Педагогічні працівники з науковим ступенем, вченим званням при проходженні чергової атестації мають право на підтвердження чи присвоєння кваліфікаційної категорії, педагогічного звання без проходження курсового підвищення кваліфікації.

7. Атестація педагогічних працівників проводиться атестаційними комісіями, які створюються при загальноосвітніх навчальних закладах, відділах та управління освіти. Атестаційна комісія складається з голови (керівника закладу, органу освіти), його заступника (члена профспілки), секретаря, членів комісії (найбільш досвідчені педагоги, заступник керівника навчального закладу, органу освіти).

8. Порядок проведення атестації. У вересні керівник навчального закладу, органу освіти визначає педагогічних працівників, які в поточному році будуть проходити атестацію. До 30 вересня утворюється атестаційна комісія, яка розглядає заяви від педагогічних працівників про бажання пройти атестацію та подання адміністрації установи, органу освіти про позачергову атестацію педагогічних працівників, що знизили рівень навчально-виховної роботи, і затверджує графік проведення атестації.

9. У випадку, коли педагогічні працівники, які атестуються, не претендують на підвищення кваліфікаційної категорії і з боку адміністрації установи не мають претензій до своєї роботи, атестаційна комісія може підтвердити встановлену їм кваліфікаційну категорію.

10. Протягом навчального року керівники установи вивчають педагогічну, методичну роботу педагогічних працівників, які атестуються, рівень їх теоретичної і професійної компетентності, авторитет серед колег, учнів, батьків і на підставі цього складають на них атестаційні листи. Педагогічних працівників завчасно знайомлять з їх атестаційними матеріалами. .

11. У квітні атестаційна комісія на своєму засіданні розглядає атестаційні матеріали і приймає рішення:

12. 1) відповідає посаді, яку обіймає;

13. 2) відповідає посаді, яку обіймає, за умови виконання певних рекомендацій;

14. 3) не відповідає посаді, яку обіймає;

15. 4) підтверджує (не підтверджує) відповідну кваліфікаційну категорію;

16. 5) присвоює відповідне звання, категорію, вносить інші пропозиції щодо заохочення педагогічних працівників.

17. За рішенням атестаційної комісії педагогічним працівникам встановлюються такі кваліфікаційні категорії: «спеціаліст вищої категорії», «спеціаліст І категорії», «спеціаліст ІІ категорії», «спеціаліст»; можуть присвоюватися педагогічні звання: «старший вчитель», «вчитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор-методист» та інші. Вимоги до кваліфікаційних категорій та педагогічних звань наведено у «Типовому положенні про атестацію педагогічних працівників України».

18. У випадку незгоди педагогічного працівника з рішенням атестаційної комісії він може оскаржити його у 10-денний термін в атестаційній комісії вищого рівня.

2. Музично-ігрова діяльність учнів на уроках музики.

В конспекті!!!

3. Розробити звукові аналітико-синтетичні вправи для уроку читання (тема: «Ознайомлення з буквосполученням дз та його звуковим значенням. Читання слів з поступовим ускладненням їх звуко-складової структури», за підручником М.С. Вашуленко «Буквар»).

1. Методична робота в школі: завдання і основні форми.

У Типовому статуті середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу записано, що одним із обов'язків педагогічних працівників є постійне підвищення свого професійного рівня, педагогічної майстерності, загальної і політичної культури. Цьому значною мірою сприяє організація методичної роботи з учителями.

Основний зміст цієї роботи:

1. вивчення директивних документів уряду про школу;

2. вивчення і впровадження у практику передового педагогічного досвіду;

3. надання практичної допомоги вчителям з питань вдосконалення теоретичних знань, педагогічної майстерності;

4. постійне знайомство з новими досягненнями психолога-педагогічних наук і методики викладання навчальних предметів;

5. систематичне вивчення і аналіз навчальних програм, підручників, посібників, методичних рекомендацій;

6. вивчення і аналіз якості знань, умінь і навичок учнів, труднощів в опануванні навчальним матеріалом та вироблення рекомендацій щодо підвищення ефективності навчально-виховного процесу;

7. оволодіння новими методами і прийомами навчання і виховання.

Форми методичної роботи з учителями, їх характеристика

Виділяють такі дві групи форм методичної роботи: індивідуальні і колективні. До індивідуальних форм методичної роботи відносять самоосвіту, стажування, наставництво, індивідуальні консультації, а до колективних — шкільні (міжшкільні), районні (міські) методичні об'єднання учителів, вихователів, класних керівників; районні (міські) методоб'єднання вчителів; постійно діючі та епізодичні семінари для вчителів, вихователів, директорів навчально-виховних закладів, їх заступників; педагогічні читання, виставки, конференції; опорні школи; школи передового педагогічного досвіду; творчі групи та інше.

Самоосвіта - педагог вивчає нову літературу з педагогіки, психології, методики викладання навчальної дисципліни, матеріали передового педагогічного досвіду, педагогічні та методичні журнали, збірники.

Стажування. Молоді спеціалісти, які закінчили вищі педагогічні навчальні заклади, протягом першого року роботи за місцем працевлаштування проходять стажування. Мета стажування — набуття випускниками практичних та організаторських навичок, необхідних для педагогічної роботи на посаді, яку займають. Керівник навчального закладу призначає з числа кращих вчителів (вихователів) відповідної спеціальності керівників стажування — наставників.

Індивідуальні консультації для вчителів. В організації індивідуальних консультацій з учителями потрібно виходити з практичних потреб школи і кожного вчителя зокрема. Під час індивідуальних консультацій вчителеві дають конкретні поради з тих чи інших питань, рекомендують опрацювати відповідні журнальні статті, методичні посібники або методичні розробки уроків.

Методичні об'єднання вчителів. При наявності в школі не менше 5 вчителів одного і того ж предмета створюються шкільні методичні об'єднання (предметні). Засідання методичних об'єднань проводиться один раз на чверть, де вивчають і обговорюють директивні документи уряду, Міністерства освіти і науки, заслуховують доповіді з актуальних питань навчання і виховання учнів, відвідують і аналізують навчальні заняття, виховні заходи, роблять огляд новинок літератури аналізують навчальну документацію, дидактичний матеріал; виготовляють наочні посібники тощо.

Школа передового педагогічного досвіду створюється за пропозицією педагогічної ради школи, рай(міськ)методкабінету, обласного інституту післядипломної освіти. Керівником школи передового педагогічного досвіду є досвідчений учитель, або особа, досвід роботи якої схвалений і рекомендований для впровадження. Слухачі школи (5-10 чол.) передового педагогічного досвіду працюють за планом, складеним керівником школи з допомогою працівників рай(міськ)методкабінету, обласного інституту післядипломної освіти, з періодичністю одне заняття на місяць. Змістом роботи школи передового педагогічного досвіду є вивчення і впровадження у практику роботи передового педагогічного досвіду, озброєння вчителів умінням аналізувати чужий і власний досвід.

Робота творчих груп. До складу таких груп входять теоретично підготовлені, досвідчені, творчі вчителі (8-10 чол.). Завданням творчих груп є розв'язання актуальних проблем навчально-виховного процесу, які є новими в педагогічній теорії і практиці, тобто робота їх носить випереджувальний характер. Тривалість роботи творчої групи залежить від складності тієї проблеми, над розв'язанням якої вона працює. Це може бути 1-2 роки. Завершальною формою роботи творчої групи є розробка методичних рекомендацій щодо ефективного вирішення досліджуваної проблеми в масовій педагогічній практиці.

Опорна школа. Вона має відповідну навчально-матеріальну базу, досвідчених і творчо працюючих педагогів, домагається високих результатів у навчанні і вихованні учнів.

Науково-практичні конференції— одна із форм теоретичної і практичної підготовки педагогічних працівників до роботи з учнями в середніх загальноосвітніх навчальних закладах. Тематика науково-практичних конференцій визначається тими завданнями, які ставить суспільство перед школою, потребами педагогічних колективів шкіл. Структура роботи науково-практичної конференції зазвичай така: пленарне засідання (розглядаються основні питання даної проблеми); робота в секціях (4-5 секцій з окремих напрямків вирішення даної проблеми); підсумкове пленарному засіданні (заслуховують звіти керівників секцій, обговорюють і приймають рекомендації).

Постійно діючі та епізодичні семінари спрямовані на розв'язання окремих проблем у роботі вчителів, вихователів, керівників шкіл і проводяться один або два рази в рік.

Курси підвищення кваліфікації. Педагогічні працівники їх проходять один раз у 5 років. Можуть організовуватися і проблемні курси для вчителів, які працюють за новими навчальними програмами, підручниками; для вчителів-методистів, старших учителів; а також курси з актуальних проблем навчання і виховання школярів.

Творчі звіти вчителів. На педагогічній раді вчитель звітує про результати навчально-виховної роботи, ділиться своїми знахідками, методичними доробками, знайомить колег з власним досвідом, роздатковим і дидактичним матеріалом, сценаріями найбільш вдалих заходів.

Тижні педагогічної майстерності — це своєрідний звіт досвідчених вчителів, вчителів-методистів, старших вчителів про свою роботу. У програму тижня входить: проведення відкритих уроків, позакласних виховних заходів майстрами педагогічної праці, виставка наочних посібників, дидактичного матеріалу, учнівських зошитів, творчих робіт учнів.

Відкриті уроки. Ця форма роботи дає можливість показати особливості використання вчителем форм, методів і прийомів роботи на уроці, розв'язання окремих педагогічних проблем (здійснення навчальної роботи на уроці, реалізація індивідуального і диференційованого підходів до учнів, активізація пізнавальної діяльності школярів і ін.).

Методичні оперативки. Завдання методичних оперативок (оперативних нарад) — підвищення наукового рівня педагогічної роботи, попередження можливих помилок, виправлення допущених недоліків у роботі.

Методична рада школи. До її складу входять керівники шкільних методоб'єднань, шкіл передового педагогічного досвіду, творчих груп, найбільш досвідчені вчителі, вчителі-новатори. У зміст її роботи входить: визначення основних напрямків діяльності предметних методоб'єднань учителів; вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду, досягнень психолого-педагогічної науки у практику роботи школи;

Експериментальний педагогічний майданчик. Мета створення — реалізація соціально-педагогічних ініціатив, спрямованих на оновлення змісту освіти, впровадження принципово нових технологій у практику закладів освіти. Автором таких ініціатив може бути будь-яка особа, а також заклад освіти, установа, кооператив, громадська організація тощо.

Методичний кабінет школи – надання практичної допомоги вчителям, вихователям, класним керівникам у формуванні їх педагогічної майстерності; координація методичної роботи в школі; пропаганда досягнень психолого-педагогічної науки і передового педагогічного досвіду роботи вчителів і педагогічних колективів

2. Методика опрацювання розділу «Текст» у початкових класах.

В документі!!!

3. Скласти і продемонструвати вітальну поспівку для учнів 1-го класу

На ксероксі!!!

1. Передовий педагогічний досвід: види, критерії, оцінки, особливості впровадження.

Педагогічний досвід - сукупність знань, умінь і навичок, здобутих у процесі практичної навчально-виховної роботи.

Передовий педагогічний досвід – це досвід, який забезпечує високу результативність як на основі сумлінного виконання обов’язків, так і новаторства.

Передовий педагогічний досвід залежно від обсягу теми поділяють на комплексний і локальний, за кількістю авторів – на індивідуальний та колективний; за ступенем новизни – на новаторський і зразковий.

Критерії оцінки: актуальність (спрямований на розв’язання найважливіших проблем навчання і виховання школярів, поставлених урядом перед школою); новизна (дозволяє виділити передовий досвід з-поміж маси позитивного); результативність; стабільність (функціонування досвіду не менше 3-4 років, перевірка на практиці), перспективність (можливість його творчого наслідування іншими педагогами).

Впровадження передового педагогічного досвіду передбачає такі етапи: 1) вивчення змісту передового досвіду; 2) виділення у ньому

2. Методика вивчення числівника в початкових класах

В документі!!!

3. Скласти пам’ятку для фенологічних спостережень за ознаками весни у природі з предмету «Я і Україна» для учнів 2-го класу.