Позакласна робота

Індивідуальна

Гурткова

Масова

Гурткова

Завдання

Пізнавальні

Виховні

спрямовані на розширення поглиблення знань

1. виховання патріотичних почуттів;

2. виховання любові;

3. виховання бережливого ставлення до природи;

4. атеїстичне виховання;

5. естетичне виховання.

для учнів, які виявляють особливий інтерес

Індивідуальна робота

для відстаючих учнів

для обдарованих дітей

для учнів, які добре вчаться

Гурткова робота

для відстаючих учнів у навчанні

Масова позакласна робота

експедиції

конкурси

естафети

свята, ранки

екскурсії.

3. Розв'яжіть нерівності: х+37<54, х-4>10, х∙4>16, 64:х>16 трьома способами. Обґрунтуйте кожний спосіб розв'язання нерівності.

1. Перевірка знань, умінь і навичок у школі: функції, види, форми і методи. Педагогічні вимоги до контролю навчальної діяльності.

Головна мета перевірки і оцінки знань, умінь і навичок: забезпечення ефективності навчання, систематизація знань, умінь і навичок, стимулювання навчальної діяльності учнів, формування прагнення до самоосвіти.

Контроль – це погляд, спостереження і перевірка успішності учнів; вимір і оцінка знань, умінь тих, хто навчається. Поняття перевірка у педагогіці розглядається, як поняття вужче ніж контроль. Перевірка передбачає визначення ґрунтовності, обізнаності учнів у інформації, яка вивчається; вона є складним компонентом контролю.

Оцінка – це визначення відповідності знань, умінь і навичок учнів визначеним нормам і критеріям.

Облік успішності учнів передбачає фіксацію результатів контролю у вигляді оцінного судження або числового балу з метою аналізу стану навчально-виховного процесу за певний час, прийняття рішення про необхідність удосконалення навчально-виховного процесу.

Вимоги до контролю, перевірки, оцінки знань, умінь і навичок:

• Об’єктивність

• Систематичність

• Містити аргументацію

• Відповідати вимогам програми

• Відповідати віковим та індивідуальним особливостям учнів

• Доцільність

• Гласність

• Усебічність контролю

• Ставити оцінку, перевіривши глибину знань

• Використання різноманітних методів контролю

• Бачити перспективу розвитку школяра

• Єдність вимог вчителів, які працюють у даному класі

• Дотримання етичних норм

• Тематична спрямованість контрою

• Оптимізація контролю (мінімальні затрати зусиль, часу для отримання відомостей, запобігати переобтяженню учнів, виконанню зайвих завдань)

• Неприпустимою є оцінка, як покарання за погану поведінку

Функції контролю:

• стимулююча – добре вмотивоване і справедливе оцінювання успішності учнів є важливим стимулом у навчальній діяльності, який переростає у стійкий мотив обов'язку і відповідальності;

• розвиваюча – розвиток самооцінки, взаємооцінки, що сприяє розвитку логічного мислення, пам’яті, мови тощо;

• освітня (навчальна) – систематичне спостереження вчителя за учнями, їх навчальною діяльністю, виявлення результатів роботи, та їх корекція;

• діагностична – виявлення успіхів та недоліків у знаннях, уміннях, навичках, попередження і подолання неуспішності;

• виховна – систематичний контроль та оцінювання успішності виховують в учнів свідому дисципліну, наполегливість, працьовитість, почуття обов’язку та відповідальності, формує принциповість, справедливість, взаємоповагу;

• управлінська – учитель отримує інформацію про стан успішності, успіхи і недоліки кожного учня, що дає можливість правильно скорегувати роботу учнів і свою.

Види оцінки (перевірки, контролю):

• поточні – систематичне спостереження за навчальною діяльністю учня;

• попередня оцінка – перевірка рівня підготовки перед вивченням теми;

• повторна – проводиться з метою повторення матеріалу, який вивчався раніше;

• тематична оцінка – перевірка знань з певної теми;

• корекційна оцінка – перездача тематичної;

• підсумкова – виставляється на основі тематичних (корекційних) наприкінці семестру, року.

2. Методика малювання натюрморту в початкових класах.

3. Провести фізкультхвилинку для відпочинку зорового аналізатора в учнів початкової школи.

Подивитись на стелю,на підлогу,на двері ,на вікно, на дошку.

1. Процес виховання: структура, рушійні сили.

2. Процес виховання – це система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості.

3. Структурними елементами процесу виховання є: мета, зміст, завдання, форми, методи і засоби виховання, його результати, корегування результатів виховання.

4. Рушійні сили виховного процесу – це сукупність суперечностей, вирішення яких сприяє просуванню процесу виховання до нових цілей.

5. Є такі суперечності:

6. а) між необмеженими можливостями розвитку людської природи і обмежуючими умовами соціального життя;

7. б) між зростаючими соціально значимими завданнями, які треба вихованцю вирішувати і тими можливостями, які обмежують його вчинки і дії у вирішенні цих завдань;

8. в) між зовнішніми впливами і внутрішніми прагненнями;

9. г) між впливами сім’ї, школи, громадськості, вулиці, засобів масової нформації;

10. ґ) між організованим впливом школи і стихійним впливом оточення;

11. д) між окремими впливами вчителів, які працюють у даному класі;

12. є) між рівнем розвитку особистості і виконуваними нею функціями в колективі;

13. є) між набутим негативним досвідом поведінки і новими умовами життя і діяльності;

14. ж) між усвідомленням учнем своїх прав і обов’язків.

15. Компонентами процесу виховання є: свідомість особистості, її емоційно-почуттєва сфера, навички і звички поведінки.

16. Свідомість – властива людині функція головного мозку, яка полягає у відображенні об‘єктивних властивостей предметів і явищ навколишнього світу, процесів, що відбуваються в ньому, своїх дій, у попередньому мисленному накресленні їх і передбаченні наслідків, у регулюванні відносин людини з людиною і соціальною дійсністю.

17. Почуття – психічні стани і процеси, в яких відображено емоційний бік духовного світу людини, їісуб ‘єктивне переживання подій та емоційне ставлення до навколишнього світу.

18. Навичка – психічне новоутворення, завдяки якому індивід спроможний виконувати певну дію, раціонально, з належною точністю і швидкістю, без зайвих витрат фізичної і нервово-психічної енергії.

19. Звичка – схильність людини до відносно усталених способів дій.

2. Вплив підготовки дітей на якість виконання робіт з образотворчого мистецтва

3. Скласти основні пункти положення про проведення некласифікаційних змагань у початковій школі за програмою «Старти надій».