1. Характеристика наочних, словесних, практичних методів навчання.

2. Метод навчання – це спосіб упорядкованої, взаємопов’язаної діяльності вчителя та учнів спрямований на вирішення завдань освіти, виховання та розвитку у процесі навчання.

3. Прийом навчання – це деталь, складова частина методу, яка сприяє досягненню проміжної мети конкретного методу.

4. Словесні методи навчання.

5. Бесіда – це діалогічний метод навчання, що передбачає спонукання вчителем учнів відтворювати набуті знання, робити самостійні висновки на основі вдало поставлених запитань.

6. За призначенням в навчальному процесі поділяються на: вступні, повідомлення, повторення, контрольна. Різновидом бесіди є диспут і дискусія.

7. Диспут – це усна наукова суперечка, публічне обговорення якогось питання.

8. Дискусія – це широке публічне обговорення якогось спірного питання, проблеми.

9. Вимоги до питань: чіткі, лаконічні, дотримуватися послідовності, спонукати дітей до відповіді, врахування вікових та індивідуальних особливостей, не містити відповіді на запитання.

10. Вимоги до відповідей: повні, усвідомлені, аргументовані, правильно сформульовані, чіткі і лаконічні, складні запитання розбиваються на смислові частини.

11. Розповідь – послідовне розкриття змісту навчального матеріалу.

12. Буває: художня (образний переказ фактів, вчинків дійових осіб); опис (виклад ознак, особливостей предметів, явищ); науково-популярна (аналіз фактичного матеріалу, ґрунтується на теорії і абстракції).

13. Вимоги до розповіді: послідовність, насичення розповіді змістом, слідкування за оформленням думки, емоційність розповіді, доступність, достовірність, містить висновки, узагальнення.

14. Пояснення – словесне тлумачення явищ, подій, процесів, законів і т.д.

15. Використовується під час розкриття нової теми, складної за змістом, структурою, а також у процесі закріплення, коли учні чогось не зрозуміли.

16. Вимоги до пояснення: доказовість, врівноваженість, логіка викладу, переконливість, проведення додаткової словникової роботи, образність мови, темп.

17. Лекція – виклад великого за обсягом, складного за логічною побудовою навчального матеріалу.

18. Інструктаж – короткі чіткі, лаконічні вказівки, рекомендації, щодо виконання дій.

19. Види: вступний (перед початком самостійної роботи, екскурсії, щоб довести мету), поточний (допомогти окремим учням у процесі самостійної роботи), заключний (демонстрація кращих робіт, перспективи подальшої роботи).

20. Наочні методи навчання:

21. Демонстрування – це показ рухомих засобів наочності, приладів, дослідів, технічних установок.

22. Ілюстрування – оснащення ілюстраціями нерухомої наочності. У навчальному процесі ілюструють предмети в натурі і схематичні зображення предметів.

23. Самостійне спостереження – це безпосереднє сприйняття явищ дійсності. Під час самостійного спостереження учень здобуває знання із життя, власних спостережень, дослідів, він ніби стає експериментатором, аналізує цей процес, втручається в нього, щоб краще пізнати.

24. Практичні методи навчання.

25. Вправи – це цілеспрямоване, багаторазове повторення учнями певних дій для формування певних дій і навичок.

26. Вимоги: вправи не повинні бути випадковими, повинні бути подані у певній системі, поступове ускладнення вправ, аналізувати результати виконання вправ, не слід переривати на довгий час виконання аналогічних завдань.

27. Лабораторні роботи – це вивчення явищ за допомогою спеціального обладнання.

28. Практичні роботи – застосування знань у певних ситуаціях наближених до життєвих.

29. Графічні роботи – відображають знання у кресленнях, схемах, таблицях.

30. Дослідні роботи – це пошукові завдання з метою збільшення обсягу знань з певних тем.

2. Загальна характеристика типів уроків фізичної культури у початковій школі.

3. Описати методику навчання розв’язування рівняння:

526  (b – 145) = 12 624

1. Позаурочні форми організації навчання, їх характеристика.

2. Факультативні заняття – єднальна ланка між уроками та позакласними заняттями, сходинка від засвоєння предмета до вивчення науки.

3. Особливості: на добровільних засадах, за спеціальними програмами, обов'язкове відображення сучасних досягнень науки, техніки, культури; рівень знань оцінюють вкінці курсу, підсумкові оцінки вносять до документу про освіту, використання здобутих знань на уроках.

4. Екскурсії – сприймання учнями предметів, явищ у природній обстановці.

5. Види: програмні та позапрограмні; тематичні та комбіновані; вступні, поточні, підсумкові.

6. Особливості: потребують спеціальної підготовки (теоретично-практична підготовка, визначення природних, виробничих, культурних екскурсійних об'єктів, проведення інструктажу), активізація пізнавальної діяльності учнів вчителем або екскурсоводом, використання різних методів; підготовка учнями звітів у вигляді описів, колекцій, виконання творчих завдань; позитивний вплив на емоційну сферу учнів).

7. Предметні гуртки – заняття, спрямовані на задоволення пізнавальних інтересів учнів, розвиток їх інтелекту.

8. Особливості: учні беруть участь на добровільних засадах, групи формуються з учнів паралельних класів або учнів, близьких за освітнім рівнем; функціонують за авторськими програмами; результати діяльності – виставки, альбоми, стінні газети, усні журнали, колективні звіти перед учнями і батьками, участь у предметних олімпіадах.

9. Домашня навчальна робота учнів – самостійне виконання учнями навчальних завдань за межами уроку (вдома, в групах продовженого дня, в години самопідготовки у школах інтернатах).

10. Особливості: домашні завдання мають даватись з урахуванням індивідуальних та вікових особливостей учнів; запобігати перевантаженню учнів; диференційований підхід щодо змісту і характеру домашньої роботи; коментування вчителем способів виконання домашніх завдань; застереження батьків, що учні мають виконувати завдання самостійно; систематичний контроль вчителя за якістю виконання домашніх завдань учнями.

11. Консультації (репетиторство) – проведення індивідуальних занять з метою подолання труднощів в учнів щодо опанування певної навчальної інформації. Можливим є проведення підготовчої роботи з обдарованими учнями до їх участі в олімпіадах, конкурсах; підготовки для вступу; ліквідації прогалин у знаннях.

12. Семінарські заняття (у початковій школі не проводяться) – обговорення підготовлених учнями доповідей, рефератів, повідомлень. Різновидом є практикум.

2. Домашня робота учнів з природознавства, її види.

Важливу роль у системі навчально-виховного процесу поруч з уроками відіграє самостійне домашнє завдання учнів. Воно має відповідати тим вимогам, які вчитель ставить на уроці.
Пізнавальний інтерес	Науковість	Розкриття причинно-наслідкових зв’язків	Розкриття міжпредметних зв'язків

Види домашнього завдання учнів повинні бути найрізноманітнішими, де б переважали завдання продуктивного характеру, які збуджують мислення дітей, їх творчість.

1. Початкова ланка школи повинна формувати у учнів уміння і навички самостійно набувати знання. Наприклад, при роботі з підручником, змістом статті чи ілюстраціями до неї, методичним апаратом, при безпосередньому спілкуванні з природою, коли учні виконують різні завдання в куточку живої природи, на шкільній ділянці, ведуть спостереження за предметами і явищами природи, підключаються до природоохоронної роботи. Це і збирання краєзнавчого матеріалу, опрацювання дитячої художньої літератури, виконання завдань в зошиті для самостійної роботи, виготовлення з природничого матеріалу наочних посібників, різноманітних виробів, проведення дослідів.

2. Спостерігати за природою і працею людей. Звернути увагу на пам'ятку.

Пам'ятка — це план спостережень і керівництво підготовкою по розповіді про їхні результати. Тут об'єкти перелічені у потрібній послідовності, що сприяє кращому засвоєнню взаємозв'язків у природі, а саме: вони є тим фундаментом, на якому в учнів формується науковий світогляд

За пам'яткою учням дається завдання додому і підготувати інформацію про зміни у природі за минулий тиждень, місяць, чи пору року:

• видимий рух Сонця над Землею (високо чи низько піднімається опівдні порівняно з попередніми спостереженнями);

• тривалість дня, температура повітря;

• вітер (слабкий, сильний, теплий, прохолодний, різкий);

• опади (дощ, сніг, туман);

• стан рослин (в'януть, перебувають в стані спокою, пробуджуються, квітнуть, дозрівають);

• поведінка тварин (комах, птахів, звірів);

• праця людей.

3. Спостереження за дикими і свійськими тваринами.

4. Поспостерігати за рослинами, що розвиваються за різних умов, незалежно від впливу людини.

5. Завдання на порівняння і знаходження рис подібності і відмінності в об'єктах, що вивчали.

6. Виготовлення дрібних виробів з природничого матеріалу, який зібраний під час прогулянок, екскурсій.

7. Працюючи з книгою, дібрати повідомлення для класного календаря природи.

8. Робота в зошиті з природознавства.

9. Учням сільських шкіл — вирощувати корм для телят і курей.

10.Учням посильна робота по вирощуванню взимку на вікні зелених рослин. Це і квіти, і цибуля, і кріп.

В 4 класі особливу увагу необхідно звернути на різноманітність домашніх завдань по карті:

1. вивчити умовні знаки;

2. вивчити форми рельєфу;

3. вивчити водойми;

4. вивчити гори;

5. вивчити корисні копалини;

6. ознайомитись з природними зонами і ін.;

7. складання за планом коротеньких оповідань про той чи інший об'єкт на карті;

8. робота з контурною картою; нанесення на неї об'єктів, що вивчались раніше;

9. збирання насіння дикорослих рослин для підгодовування пернатих взимку.

3. Вказати порядок виконання дій і обчислити значення виразу:

8000 – 1725 + 11 088 : 132 ·· 503

- 11088:132=84

- 84*503=42252

- 8000- 1725=6275

- 6275+42252=48527