25.Імідж і його роль у політиці

І́мідж політи́чний — образ, що цілеспрямовано формується й покликаний справити емоційно-психологічний вплив на певних осіб з метою популяризації, політичної реклами і т.ін. Населення формує своє уявлення про політика не на підставі безпосередніх контактів, як при звичайному знайомстві, а на основі його символічних уявлень в межах суспільних комунікацій.

Фахівці з іміджології виокремлюють такі етапи політичного рекламування: — вивчення Ідеологічних і соціопсихологічних настанов громадян щодо іміджу «ідеального» політичного діяча, інституту на певному етапі суспільної свідомості; — дослідження характеристик іміджу реального кандидата, сформованого громадськістю на основі спонтанних, незрежисованих виступів кандидата в засобах масової інформації до початку політичної кампанії; — створення завдяки рекламній кампанії («упаковки» іміджу) образу кандидата, який буде ефективним на виборах; — вироблення форм, методів і засобів використання ЗМІ та результатів опитувань у поширенні політичної реклами, базуючись на обраному іміджі; — реалізація («продаж») створеного іміджу через засоби масової інформації».

Імідж є надзвичайно складним феноменом, який створюється завдяки специфічному сплетінню інформаційних, емоційно-комунікативних і діяльнісних чинників. Це поєднання раціональних та ірраціональних чинників впливу на суспільну та індивідуальну свідомість передбачає використання як політологічних і соціопсихологіч-них наукових досліджень, так і творчих методів, притаманних світу мистецтва.

Його роль надзвичайно важлива за допомогою іміджу політик може відкрити собі шляхи для проходження і балатування на певні посади, а також за допомогою іміджу він може знайти прихильників з тієї категорії людей на яку власне і орієнтується його імідж.

26.Класифікації типів іміджі

Реальний імідж — погляд на себе збоку. Саме в цій області недостатнє інформування, нерозуміння й упередження формують імідж політики або організації не менше, ніж реальні вчинки

Корпоративний. Це імідж організації загалом, а не певних її частин або результатів її роботи. Тут мають значення і репутація організації, її успіхи, ступінь стабільності. Особливо важливий тип іміджу для підприємств, об’єднань, партій, які ви% користовують власну символіку тощо.

Крім названих видів іміджу, використовують ще й такі: — імідж політика — образ%замінник політичного діяча; — імідж бізнесмена — семіотичний замінник особистості підприємця; — імідж суспільства — символ громадянської спільноти; — імідж виробничої фірми — те, що заміняє суть поняття «виробниче підприємство»; — імідж торгової марки — символ%знак, що символізує по% няття торгової марки, бренд; — імідж викладача — те, що може бути символом поняття вчителя вищої школи; — імідж творчої особистості — те, що відповідає образу творчої людини; — імідж нації — знакове заміщення поняття народу тієї чи іншої країни.

Множинний. Цей імідж утворюється за наявності ряду незалежних структур замість єдиної корпорації. Існує проте зворотний процес, коли невдача в одній галузі перекреслює іміджеві характеристики в іншій. Позитивний. Це імідж особистості, організації, події, який заслуговує суспільне схвалення, корисний та істотний, такий, що має потрібні якості. Негативний. Він створюється опонентами, суперниками, ворогами, тобто це варіант іміджу, сконструйованого свідомо, а не такого, що виникає спонтанно.

Типологія за Бебеком:

• діловий імідж – ідеологія «ми заробили гроші для себе, заробимо і для вас»

• інтелектуальний – виникло на основі твердження: для роботи в парламенті необхідні професіонали

• народний – базувався на популярній основі, на прагненні сформувати позитивне ставлення до себе як до «свого хлопця»

• політичний – створення та декларування прихильників до цих цінностей, а не на основі особистісних характеристик кандидатів

• жіночий – створений на основі кредо: схоже на те, що чоловіки вже нічого не зможуть зробити. Обирайте жінок. Вони зроблять цей світ кращим.

• Місцевого жителя – на основі постулату «Я – свій, я тут живу і нікуди не дінуся, тому що в мене тут родичі і родина…»