25. Взаємодія індивідуальної та суспільної свідомості

Свідомість буває індивідуальна і суспільна. Індивідуальна свідомість має такі рівні:самосвідомість(усвідомлення «Я», самоусвідомлення «Я»), емоції та почуття(інтелектуальні, моральні, естетичні, етичні, афекти), знання(емпіричні, теоретичні), воля(цілепокладання, вибір засобів діяльності), мислення(образне, операціональне, раціональне), пам'ять(моторна, сенсорна, довготривала, короткочасна, словесно-логічна, емоційна, образна) Суспільна свід. поділяється на психологію та ідеологію, що розкриваються у таких формах: правова, політична, моральна, релігійна, філософська, наукова, естетична, економічна, соціальна.Суспільна свідомість сучасної людина – це велике розмаїття свідомості, її формоутворень і рівнів. Суспільна свідомість обіймає правові, політичні, моральні, естетичні. філософські, релігійні погляди, наукові знання, національні особливості, психологічні риси і т. ін. У ній – загальнолюдські духовні цінності минулого і сучасного, в ній постає прогностичне майбутнє. Суспільна свідомість – багата, всеосяжна, вона є базою знань, теорій, ідей і т. ін.Важлива складова свідомості – ставлення до цінностей – чи то у вигляді естетичної орієнтації, чи як соціальне почуття або теоретична ідея. Цінності відбивають у людині різнозначні об’єкти, без урахування ціннісних пріоритетів неможливе розуміння специфіки і змісту свідомості.Слід звернути увагу на те, що є два рівні суспільної свідомості: буденна і теоретична.Буденна виникає на ґрунті щоденної практичної діяльності людини, вона узагальнює емпірично дане. В цьому її обмежений характер.Слід визначити, що буденна свідомість не збігається з індивідуальною, оскільки за своїм призначенням вона "працює" на життєві потреби – забезпечує рецептами для розв'язання конкретних життєвих ситуацій.Індивідуальна свідомість – рухома, яскрава, вона – творча лабораторія особистості.Теоретичний рівень суспільної свідомості являє собою найдосконалішу форму узагальнення дійсності. Це найбільш розвішена форма організації знання – у вигляді теорії. Суспільна свідомість – складова духовної культури суспільства.

26.Поняття закономірності. Динамічні та статистичні закономірності

27. Суспільна природа свідомості

28. Поняття матеріального та ідеального буття.

29. Поняття діалектики . Принципи (закони) діалектики

30. Рівні та методи наукового пізнання

31. Рух і розвиток. Поняття діалектичного розвитку

32. Проблема масової та елітарної культури

33. Сучасні концепції істини. Проблема критеріїв істинності

34. Свідомість, мислення, мова

35. Єдність природи та суспільства. Філософський зміст екологічної проблеми

36. Суспільство та його структура

37. Основні принципи гносеології. Об’єкт та суб’єкт пізнання

38. Проблема свободи і відповідальності в сучасній філософії

39. Категорії рух і розвиток в філософії

40. Громадянське суспільство і держава.

41. Загальні риси філософії екзистенціалізму

42. Проблема свободи і відповідальності в сучасній філософії

43. Рух, простір, час

44. Пізнання як специфічна форма людського буття

45. Проблема ідеального в філософії

46. Проблема єдності та багатоманітності історії

47. Рівні і методи наукового пізнання. Специфіка науки

48. Концепція діалектичного розвитку Г.В.Ф. Гегеля

49. Формаційний та цивілізаційний підходи до історичного процесу

50. Проблема руху, єдиного та множинного в античній філософії

51. Свідомість, мислення і мова

52. Поняття діалектики в філософії

53. Специфіка суспільних наук та гуманітарного пізнання

54. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання

55. Єдність чуттєвого та раціонального в пізнання

56. Головні ідеї і поняття сучасної філософської герменевтики

57. Проблема людини в період еллінізму (стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм)

58. Проблема ідеального в філософії.

59. Громадянське суспільство і держава

60. Елітарна і масова культура

61. Теорія як форма наукового знання

62. Культура і цивілізація

63. Філософський зміст категорії буття. Буття, сутність, існування

64. Моністичні та плюралістичні концепції буття

65. Антропоцентризм та гуманізм філософії Відродження

66. Філософський зміст понять руху та розвитку

67. Концепція критичного раціоналізму К.Поппера

68. Критика схоластики та методологія науки в філософії Фр.Бекона

69. Філософські концепції історичного процесу

70. Людина, індивід, особистість. Аналіз понять

71. Проблема теоретичного пізнання в філософії Р.Декарта

72. Свідомість і психіка. Структура свідомості

73. Основні ідеї філософії Г.Сковороди

74. Демократія, свобода і відповідальність особи в сучасному суспільстві.

75. Суспільна природа свідомості

76. Основні ідеї філософії Просвітництва

77. Лінгвістична філософія ХХ ст. Основні ідеї