8. Особливості реалізації завдань початкового курсу інформатики

У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними, логіко-мовленнєвими, пізнавальними і контрольно- оцінними уміннями й навичками, особистий досвід культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності. Освітніми результатами цього етапу школи є повноцінні читацькі, мовленнєві, обчислювальні уміння і навички, узагальнені знання про реальний світ у його зв'язках і залежностях, розвинені сенсорні уміння, мислення, уява, пам'ять, здатність до творчого самовираження, особистісно ціннісного ставлення до праці, мистецтва, здоров'я, уміння виконувати творчі завдання. Успішність навчання учнів значною мірою визначається рівнем оволодіння загально навчальними вміннями і навичками. До їх складу входять:

• організаційні (опанування школярами раціональних способів організації свого навчання);

• загально-пізнавальні (уміння спостерігати, розмірковувати, запам'ятовувати й відтворювати матеріал);

• загально-мовленнєві (основні елементи культури слухання і мовлення);

• контрольно-оцінні (засвоєння учнями способів перевірки та самоперевірки, оцінювання одержаних результатів).

Види загально навчальних умінь і навичок функціонують у системі міжпредметних зв'язків і формуються безперервно протягом усього періоду початкового навчання відповідно до можливостей програмового матеріалу з різних предметів та обов'язкового обліку попереднього рівня оволодіння ним. Крокуючи сторінками підручника, учні ознайомлюються з основними поняттями інформатики, оволодівають навичками роботи на комп'ютері, отримують комп'ютерну підтримку для засвоєння таких предметів, як українська та іноземна мови, природознавство та ознайомлення з навколишнім світом, математика тощо. Використання комп'ютера в навчальній діяльності учнів сприяє розвитку розумових здібностей, пам'яті, просторової уяви, творчого нестандартного мислення у розв'язанні завдань, підвищує інтерес до навчання. Працювати з підручником легко і цікаво. Вчителеві можна навіть не писати конспекти уроків, а учням не заводити спеціальні зошити. Кожний урок подано на двох сторінках, тобто на розвороті підручника, що дуже зручно. Навіть якщо учень пропустив урок, він може вдома самостійно опрацювати матеріал у підручнику, який представлено у доступній для сприйняття формі. Структура уроку відрізняється від традиційних уроків у початковій школі. Перша частина - теоретична. Проводиться у формі бесіди, гри, обговорення ситуацій. Друга частина - це ознайомлення з новою комп'ютерною програмою, її демонстрація, робота учнів за комп'ютерами. Третя частина уроку - це цікавинки, завдання з логічним навантаженням, для розвитку пам'яті, кмітливості, ерудиції «Для розумників та розумниць». Всі частини уроку відображені у підручнику.

9. Шляхи формування комп'ютерної грамотності молодших школярів

Вихідним принципом реалізації процесу формування елементів комп'ютерної грамотності молодших школярів є принцип органічної єдності змістового, процесуального та мотиваційного компонентів навчання.

Змістовий компонент формувавсь на основі введення теоретичних понять інформатики, які вивчаються в курсі "Елементи комп'ютерної грамотності", у процес навчання молодших школярів конкретно-індуктивним та абстрактно-індуктивним шляхами. Конкретно-індуктивний метод базувався на створенні первинного уявлення, введення відповідного терміну, роз'яснення символіки, виділення суттєвих ознак поняття, конструювання визначення, використання понять у простих ситуаціях і, зрештою, важливих прийомів його використання всередині курсу та в суміжних дисциплінах. При абстрактно-дедуктивному методі визначення поняття формувалося вчителем відразу у готовому вигляді, без попереднього пояснення. У цьому випадку Індукція та дедукція доповнювали одна одну.

На основі аналізу навчальних і методичних посібників, словників, довідників та інших літературних джерел створена абетка комп'ютерної грамотності, яка включає 45 основних понять. Дана абетка покладена в основу експериментального курсу "Елементи комп'ютерної грамотності", який побудовано як сукупність елементів: змісту, організаційних форм, методів і засобів навчання.

Курс "Елементи комп'ютерної грамотності" передбачає формування початкових теоретичних знань, практичних вмінь і навичок роботи з ПК та програмними засобами навчального призначення, які відповідають віковим особливостям молодшого шкільного віку, що, в свою чергу, допомагає спрямувати результати навчання і, особливо, набуті практичні вміння й навички на розв'язання загально-педагогічних завдань початкової школи. Курс розраховано на три роки навчання (2-4 класи) загальним обсягом 84 години.

Процесуальний компонент об'єднує уміння і навички, оволодіння якими дає можливість учням розв'язувати пізнавальні завдання. Він полягає у тому, що в процесі виконання пізнавальних завдань певного типу використовуються прийоми навчання, які стимулюють розумову діяльність учнів молодшого шкільного віку.

Мотиваційний компонент передбачає формування в школярів допитливості, інтересу та стійкого позитивного ставлення до навчально-пізнавальної діяльності, а також формування в учнів внутрішньої потреби самостійно долати труднощі та розв'язувати завдання.

Значна роль в експериментальній методиці відводилась роботі з програмними засобами навчального призначення, педагогічна доцільність яких визначалась, виходячи з таких дидактичних вимог: науковість; системність і послідовність навчання; доступність (вікові та індивідуальні особливості молодшого шкільного віку); свідоме навчання; активність навчання; міцність результатів навчання.