177 Процедури аудиту витрат за економічними елементами

Аудит витрат передбачає такі процедури:

1. Вивчення системи формування витрат та організації їх обліку (застосовані методи обліку витрат, порядок віднесення витрат на рахунки бухгалтерського обліку, порядок обліку прямих виробни­чих, загальновиробничих, адміністративних витрат, витрат на збут, фінансових та інших витрат, застосовані облікові регістри, про­цедури контролю витрат, організація обліку витрат у бухгалтерії*).

2. Визначення основних статей витрат, на які аудитор під час аудиту звертатиме більше уваги.

3. Визначення незвичайних операцій, витрат значних сум, ви­трат у валюті.

4. Перевірка первинних документів з обліку витрат та їх від­повідності бухгалтерським записам.

5. Перевірка правильності віднесення витрат на відповідні періо­ди (дотримання підприємством принципу відповідності витрат).

6. Перевірка правильності віднесення витрат на відповідні ра­хунки обліку.

7. Перевірка законності (санкцїонованості відповідними поса­довими особами) витрат.

8. Перевірка результатів попередніх процедур на відповідність веден­ня обліку витрат установленим на підприємстві методам (методикам).

9. Перевірка правильності ведення обліку витрат за різними видами діяльності та видами продукції.

10. Перевірка правильності ведення обліку витрат, які за своєю суттю не можуть бути віднесеними на виробництво.

11. Перевірка незвичайних операцій, нестандартних бухгалтер­ських записів.

12. Перевірка обліку витрат майбутніх періодів.

13. Перевірка правильності обліку нарахованого зносу необо­ротних активів (його віднесення на витрати).

14. Перевірка первинних документів з обліку праці та її оплати й віднесення її на витрати.

15. Перевірка правильності віднесення обов'язкових внесків соціального характеру на витрати.

16. Перевірка правильності обліку транспортних витрат допо­міжних виробництв та їх розподіл.

17. Перевірка правильності ведення обліку загальновиробничих, адміністративних витрат та витрат на збут і відповідності поряд­ку їх відображення встановленим методикам розподілу.

18. Перевірка правильності формування собівартості готової продукції, собівартості її реалізації, обсягів незавершеного виро­бництва та відображення їх в обліку.

10. Перевірка правильності оформлення орендних відносин та відображення їх в обліку.

10. Перевірка правильності формування та обліку фінансових та інших витрат (витрат неопераційної діяльності).

11. Перевірка правильності формування та обліку фінансових та інших витрат від надзвичайних подій.

178 Процедури аудиту власного капіталу.

Проведення аудиту власного капіталу передбачає виконання таких аудиторських робіт: встановлення відповідності суми статутного капі­талу у засновницьких документах та у балансі; використання вимог законодавчих актів щодо величини власного капіталу, встановлення тотожності показників у фінансовій звітності — формах № 1 «Баланс» та №4 «Звіт про власний капітал», а також у регістрах бухгалтерського обліку, і записах на рахунках 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46; вивчається точність обігів і сальдо за рахунками та наявність документів, що їх підтверджують; проводиться аналіз наявності та руху капіталу за період, що перевіряється, зміни у структурі капіталу, розрахунок коефіцієнтів надходження та вибуття власного капіталу, коефіцієнту рентабельності капіталу, розрахунок показника чистих активів тощо.

Аудитор також перевіряє: порядок оцінки вкладів у статутний фонд згідно із засновниць­кими документами. Для вкладів, внесених у матеріальній формі, потрібно навести їх перелік з указівкою дати випуску, залишкової вартості, розміру зносу, а також інвентарного номеру. Для нематеріальних активів — перелік, вартість та термін використання;

Аудитор перевіряє наявність і обґрунтованість змін у статутному капіталі й установчих документах підприємства, оскільки існує можли­вість зменшення власного капіталу внаслідок виходу учасника, випуску або анулювання викуплених акцій аіщіонерним товариством, зменшення номінальної вартості акцій або з ішних причин.

Наступною процедурою аудиту є систематизація та узагальнення виявлених відхилень в обліку статутного капіталу у відповідності із діючими норма­тивними положеннями, а також обґрунтування пропозицій щодо їх усунення.

Одним із елементів аудиту є перевірка правильності встановлених нормативів відрахувань у резерви і величини самих резервів, досто­вірність даних інвентаризації резервів майбутніх витрат і платежів. Суми, які є зайвими, - сторнуються, а які є недостатніми - донараховуються.

Обґрунтованість внесення резервних сум на рахунки виробничих витрат встановлюють на підставі записів за дебетом рахунків 23 "Виробництво", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати" і кредитом рахунку 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів".

Вагоме значення при перевірці розрахунків із засновниками має пере­вірка організації обліку і виплат дивідендів.