- •1. Предмет статистики.
- •2.Основні поняття і категорії статистичної науки.
- •3.Етапи статист. Дослідження.
- •8.Статистичні таблиці та умови їх побудови.
- •4.Абсолютні та відносні статистичні величини.
- •5.Суть статистичного зведення.
- •6.Ряди розподілу як перша узагальнююча хар-ка стат. Сук-ті .
- •7.Види статистичних групувань та їх значення в соц.-екон. Аналізі.
- •9.Необхiднiсть вивчення варiацiй.
- •11.Математичнi властивостi дисперсiї.
- •12.Дисперсiя альтернативної ознаки.
- •10.Основнi характеристики мiри I ступеню варiацiй.
- •13.Загальне поняття про форми розподiлу та основнi її хар-стики.
- •14.Суть ряду динаміки(рд) та їх види
- •15.Аналітичні показники рд.
- •16.Взаємозвязок між показниками рд.
- •18.Вивчення стр-них зрушень.
- •17.Узагальнюючі хар-ки рд.
- •22. Агрегатна форма ін-сів як основна.
- •19.Виявлення та хар-ка основної тенденції розвитку.
- •20.Суть та види індексів.
- •21.Осн. Методологічні аспекти побудови статист. Індексів.
- •25 Середньозважені індекси.-
- •27.Види залежностей.
- •28.Теоретичне обгрунтування моделі аналітичного групування.
- •29.Середні величини.
- •1.Предмет статистики.
- •2.Основні поняття і категорії статистичної науки.
1. Предмет статистики.
Статистика (від лат. Status – стан подій або речей в державі) – наука, яка дозволяє бачити, що відбувається в країні, в якій-небудь отраслі тощо.
Статистика вивчає масові сусп.-екон. явища всіх стадій розширеного відтворення (вир-во, розподіл, обіг, споживання). Статистика вивчає також населення, його прир. відтворення, шлюби і розлучення, культурний рівень, політ. явища і т.д.
Статистика хар-зує стан сусп-ва і його розвиток. Досягається це за допомогою порівняння кількісних хар-ток, причинного аналізу дії різних ф-рів на явища, що вивчаються. Це допомагає виявити тенденції (закономірності), притаманні розвитку того чи іншого явища.
Особливості статистики як науки:
1.Мовою статистики є мова цифр, тобто кількісні хар-ки (пок-ки), що відображають обсяги сусп.-екон. явищ чи певні співвідношення.
2.Статистика вивчає не поодинокі, а масові сусп.-екон. явища і процеси.
3.Статистика вивчає зак-ті, які є хар-ними для конкретних сусп.-екон. явищ і процесів в нерозривному зв’язку з їх якісною стороною в конкретних умовах місця і часу.
2.Основні поняття і категорії статистичної науки.
Статистична сукупність – велика кіл-ть ел-тів (одиниць), які сформувались під впливом якихось головних причин і умов. Саме умови формування сук-ті дозволяють говорити про якісну однорідність такої сук-ті.
Статистична сук-ть складається з ел-тів, які відрізняються один від одного цілою низкою рис і особливостей. Риса, особливість в статистиці наз. ознакою.
Ознаки бувають:
1.атрибутивні – ознака виражається словесно (національність, стать, сімейний стан).
2.кількісні – ті, що мають числовий вираз.
Зміна числових значень ознаки від одного ел-та сук-ті до іншого наз. варіацією. Варіаційні ознаки в свою чергу поділ. на дискретні (перервні) та безперервні.
Статист. зак-ть – певна послідовність, порядок стосовно тих явищ, які вивчаються.
Закон великих чисел: У великій кіл-ті індивід. явищ загал. зак-ть проявляється більш точно залежно від кіл-ті індивід. явищ.
3.Етапи статист. Дослідження.
Статистика вивчає масові сусп.-екон. явища і процеси користуючись спец. методами. Головними з них є статистичне спостереження, метод відносних та середніх величин, метод кореляційно-регресійного аналізу, метод індексів та ін. Всі ці методи і становлять статистичну методологію. Очевидно, що статистичні методи базуються на основному науковому методу пізнання, яким є діалектичний.
При вивченні будь-якого явища статистичне дослідження проходить 3 етапи:
1)збір первинних данних про об’єкт дослідження – статистичне спостереження;
2)систематизація та обробка первинних даних, отриманних в рез-ті статистичного спостереження – зведення і групування;
3)зображення рез-тів обробки статистичного матеріалу у вигляді таблиць та грфіків та їх аналіз.
При обробці статистичних даних обчислюються різного роду узагальнюючі пок-ки (відносні і середні величини, пок-ки варіацій, індекси і т.д.).