43. Види та організаційно – правова структура аудиторських фірм.

Види ауд. фірм:

1)Міжнародні (транснаціональні) – «Велика четвірка»;2)великі національні – «Десятка»;

3)регіональні ;4)місцеві.

«Велика четвірка» ауд. фірм:-ErnstandYoung ; -PricewaterhousCoopers (PWC) ;-DeloitteandTouch;-KPMG (КПМГ).

Мета діяльності аудиторських фірм – це надання аудиторських послуг суб’єктам підприємницької діяльності і фізичним особам,а також одержання прибутку (доходу) в інтересах засновників трудового колективу аудиторських фірм.

Це дійсно авторитетні в усьому світі монополісти, визнаніі великодосвідчені лідери міжнародного аудиторсько-консультаційного бізнесу.  Кожна з названих фірм має велику кількість офісів у різних країнах."Велика четвірка" обслуговує близько 90% найбільших клієнтів у всьому світі. Ці фірми здатні виконувати великі міжнародні проекти, роблячи практично весь спектр аудиторсько-консультаційних послуг, із залученням не тільки свого чималого штату в Україні, але і необхідних фахівців з інших офісів, у тому числі добре знайомих з економіко-юридичними особливостями залучення до участі у виконанні такого проекту чи підприємців владних структур тієї чи іншої країни.    .

Предмет діяльності ауд.фірм- аудиторська діяльність. 70% капіталу компанії повинна належати сертифікованим аудиторам. Аудитор повинен очолювати ауд. фірму. Структура ауд. фірми:Партнер – Старший менеджер – менеджер – сертифікований ауд. – затверджений асистент – асистент (працює менше 1 р.).Аудитор не може займатися будь-якою ін. діяльністю,крім зазначеної. Всі аудиторські фірми зареєстровані у Реєстрі аудиторських фірм-це база даних, що містить інформацію про ауд.фірми та ауд.діяльність як фіз..особи-підприємці. Існує «Порядок ведення Реєстру ауд.фірм та аудиторів» від 26 травня 2011 року.

Я знаю, що наприклад фірми,які належать до складу об’єднання «Делойт Туш Томацу Лімітед» («ДТТЛ»), приватної компанії, відповідальність учасників якої обмежена наданими ними гарантіями, зареєстрованої згідно із законодавством Великобританії. Кожна з них надає послуги в межах певної географічної зони і підпорядковується законодавству і нормативним вимогам країни або країн, в яких здійснює свою діяльність. «ДТТЛ» не надає послуг клієнтам безпосередньо. «ДТТЛ» і фірми, які належать до складу об’єднання, є окремими і незалежними юридичними особами, які мають право брати на себе зобов’язання лише від свого імені. Ні «ДТТЛ», ні фірми, які належать до його складу, не несуть відповідальності за будь-які дії або недогляди один одного. Кожна з фірм, які належать до складу «ДТТЛ», має відмінну від інших структуру, яка залежить від місцевого законодавства, нормативних вимог, практики, що застосовується, та інших факторів, а також може забезпечити надання професійних послуг у межах своєї географічної зони через дочірні підприємства, афілійовані особи і/або інші компанії .

44. Внутрішньо – фірмові нормативні документи суб’єктів аудиторської діяльності.Внутрішньо-фірмові стандарти аудиту забезпечують єдиний підхід до аудиторської перевірки в кожній аудиторській фірмі.

Система контролю якості повинна надати обґрунтовану впевненість в тому, що сама фірма і її персонал діють відповідно до професійних стандартів, регуляторних і законодавчих вимог, а звіти, що надаються фірмою або партнерами по завданню, відповідають обставинам.

Внутрішньо-фірмові стандарти аудиту — це документи, що деталізують і регламентують єдині вимоги до здійснення і оформлення аудиту, які затверджені аудиторською фірмою з метою забезпечення ефективності практичної роботи і її адекватності МСА.

Кожна перевірка повинна бути спланована, проведена кваліфіковано і професійно, з наданням клієнту високоякісної послуги з оптимальним залученням аудиторів і з отриманням комерційної вигоди.

Огляд бізнесу: знайомство з клієнтом, відстеження змін в законодавстві і професійних стандартах, зміни в бізнесі клієнта.

Оцінка можливості ризику:виявлення, ризику клієнта, визначення ризику навмисних і звичайних помилок і оцінка їх значущості

Оцінка системи внутрішнього контролю для розробки стратегії аудиту: оцінка системи внутрішнього контролю, оцінка системи бухгалтерського обліку і звітності, оцінка інформації, необхідної для розробки стратегії аудиту.

Визначення стратегії аудиторської перевірки: узагальнення оцінки ризиків,визначення необхідних аудиторських процедур.

Оцінка ефективності системи контролю:розширена система внутрішнього контролю, узагальнення оцінки системи внутрішнього контролю.

План незалежних процедур та перевірок.

Незалежна перевірка та процедури (методика виконання).

Завершення аудиторської перевірки:

складання огляду фінансової звітності, здійснення остаточних висновків і обговореня їх з клієнтом

Надання:аудиторського висновку, звіту про результати перевірки і ін. інформація управлінському персоналу згідно МСА

45. Відповідальність управлінського персоналу щодо підготовки та подання фінансової звітності.Дане питання регулюєМіжнародний стандарт контролю якості (МСКЯ) 1 «Контроль якості для фірм, що виконують аудити та огляди фінансової звітності, а також інші завдання з надання впевненості і супутні послуги» слід застосовувати разом із МСА 200 «Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту».

Разом із ним застосовується Міжнародний стандарт аудиту (МСА) 240 «Відповідальність аудитора, що стосується шахрайства, при аудиті фінансової звітності».Основна відповідальність за запобігання й виявлення шахрайства покладається як на тих, кого наділено найвищими повноваженнями, так і на управлінський персонал суб’єкта господарювання. Важливо, щоб управлінський персонал під наглядом тих, кого наділено найвищими повноваженнями, приділяв особливу увагу запобіганню шахрайства, що

може зменшити можливості скоєння шахрайства та утримати відвчинення шахрайства, а також переконати працівників не вчинятишахрайство через ймовірність його виявлення і покарання. Це передбачаєстворення культури чесності та етичної поведінки, яку може укріпитиактивний нагляд тих, кого наділено найвищими повноваженнями. Нагляд

тих, кого наділено найвищими повноваженнями, охоплює розглядпотенційної можливості уникнути заходівконтролю або іншогоненалежного впливу на процес фінансової звітності, наприклад спробиуправлінського персоналу управляти доходами, щоб впливати нарозуміння аналітиками результатів діяльності та прибутковості суб’єктагосподарювання.

Фірма повинна встановити такі політики і процедури, які б надали їй достатню впевненість у тому, що фірма, її персонал та, якщо це прийнятно, інші особи, на яких поширюються вимоги незалежності (включно з персоналом мережевих фірм), дотримуються незалежності, якщо цього вимагають відповідні етичні вимоги. Такі політики іпроцедури дадуть фірмі змогу :а) ознайомити свій персонал і в разі потреби інших осіб із вимогами незалежності; б) ідентифікувати і оцінити обставини і відносини, що створюють загрози незалежності, та вжити відповідних заходів для усунення цих загроз або зменшення їх до прийнятного рівня за допомогою застережних заходів, або, якщо це вважається прийнятним, відмовитись від завдання, якщо відмова можлива за застосовним законодавчим чи нормативним актом.

Фірма повинна встановити політики і процедури, що вимагають наявності відповідної документації, яка б надавала докази функціонування кожного елемента її системи контролю якості. Фірма повинна встановити політики і процедури, що вимагають зберігання документації протягом часу, достатнього для того, щоб особи, які виконують процедури моніторингу, могли оцінити дотримання фірмою вимог своєї системи контролю якості, або більшого проміжку часу, якщо це вимагається законодавчими чи нормативними актами.Фірма повинна встановити політики і процедури, які вимагають документування скарг і звинувачень та відповідей на них.

Аудитор несе відповідальність за формування тависловлення думки стосовно фінансових звітів, відповідальність за складання та подання фінансових звітів згідно зі застосовною концептуальною основою фінансової звітності є відповідальністю управлінського персоналу суб'єкта господарювання при здійсненні нагляду особами, яким довірено найвище управління. Аудит фінансових звітів не позбавляє управлінський персонал або найвищий управлінський персонал від їхньої відповідальності.Управлінський персонал несе відповідальність за визначенняконцептуальної основи фінансової звітності, яку слід застосовувати для складання та подання фінансових звітів. Управлінський персонал відповідає також за складання та подання фінансових звітів відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової . звітності Відповідальність управлінського персоналу включає:- розробку, впровадження та здійснення внутрішнього контролю складання та подання фінансових звітів, що не містять суттєвого викривлення внаслідок шахрайства або помилок;- вибір та застосування відповідних облікових політик;- здійснення попередніх облікових оцінок, які є обгрунтованими заобставин.