102. Методи (методичні прийоми) аудиту та їх види

У загальному розумінні метод будь-якої науки - це спосіб дослідження явищ, процесів, систем тощо. В основі дослідження складних систем, до яких належить аудит, лежить діалектичний метод. Він передбачає вивчення явищ у природі й суспільстві у їх взаємозв'язку та взаємозалежності, в єдності та боротьбі протилежностей, що відображають об'єктивні закони дійсності.

Загальнонаукові методи: аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, моделювання, абстрагування, конкретизація, системний аналіз, функціонально-вартісний аналіз.

Специфічні методи та прийоми: опитування, інспекція, підтверджування, запити, спостереження, вивчення, узагальнення. Підтвердження полягає в одержанні письмової відповіді від клієнта або третіх осіб із метою підтвердження точності інформації (наприклад, підтвердження дебіторської заборгованості). Спостереження дає можливість одержати загальну характеристику можливостей клієнта на підставі візуального огляду. Обстеження — особисте ознайомлення із предметом дослідження. Наприклад, обстеження місць зберігання продукції, запасів. Опитування — це одержання письмової або усної інформації від клієнта або про клієнта. Перевірка механічної точності передбачає повторну перевірку підрахунків і передачі інформації. Аналітичні тести — методи порівняння, як в абсолютних одиницях, так і у відносних (індекси, коефіцієнти, відсотки). Сканування — безперервний, поелементний перегляд інформації (наприклад, перегляд первинних документів щодо руху грошей у касі з метою встановлення незвичайного факту). Спеціальна перевірка здійснюється із залученням фахівців вузької спеціалізації (наприклад, спеціаліст зі шляхового будівництва, технологи). Використовується для виявлення різного роду відхилень від норм та з метою доведення фактів порушень і відхилень.

103.Поєднання методу направленого тестування та пооб’єктного методу в процесі проведення аудиту

Метод тестування докладно розглянуті в МСА 500 «Аудиторські докази». Ефективні тести надають прийнятні аудиторські докази, що будуть достатніми для цілей аудитора в разі їх використання разом з іншими доказами, які вже отримано або буде отримано. Відповідно до вимог параграфа 7 під час вибору елементів для тестування аудитор повинен визначити доречність і достовірність інформації, що використовуватиметься як аудиторські докази; ефективність (достатність) даних є іншим важливим чинником, який слід брати до уваги під час вибору статей для тестування. Доступні для аудитора методи вибору елементів для тестування включають:а)вибір усіх елементів (100% дослідження);б)вибір окремих елементів;в)аудиторську вибірку. Доречність застосування будь-якого методу або поєднання їх залежить від конкретних обставин, наприклад ризиків суттєвого викривлення, пов'язаного з твердженням, що тестується, а також практичності й ефективності різних методів.Аудитор може визначити доречним дослідити всю сукупність елементів, що становлять клас операцій або залишок на рахунку (або страту в межах цієї сукупності). У разі тестування заходів внутрішнього контролю 100% дослідження є малодостовірним, однак воно досить поширене під час детального тестування. 100% дослідження може бути доречним у випадках, якщо, наприклад:• сукупність складається з невеликої кількості елементів, кожен з яких має велику вартість;• існує значний ризик або інші методи не надають достатніх таприйнятних аудиторських доказів;• повторюваний характер розрахунків або інших процесів, що автоматично виконуються інформаційною системою, робить 100% дослідження економічно прийнятним.Аудитор може вирішити вибрати окремі елементи з генеральної сукупності. Чинники, які можуть бути доречними під час прийняття такого рішення, включають розуміння аудитором суб'єкта господарювання, оцінені ризики суттєвого викривлення, а також характеристики сукупності, що тестується. Суб'єктивний вибір окремих елементів залежить від ризику, не пов'язаного з вибіркою.