
- •1. Аудит в ринковій економічній системі.
- •2. Поняття «аудиту» в світовій аудиторській практиці
- •3. Поняття «аудиту» в законодавстві України.
- •4. Термін «аудит» в сучасній економічній лексиці
- •5. Коротка історія аудиту.
- •6. Історія виникнення незалежного аудиту
- •7. Історія аудиту в Україні
- •8. Користувачі обліково-економічної інформації та результатів роботи аудиторів.
- •9. Причини необхідності існування незалежного аудиту
- •10. Аудиторські послуги та їх види
- •11. Адміністративний контроль та його правове регулювання
- •12. Незалежний фінансовий контроль та його правове регулювання
- •13. Аудит та адміністративний контроль, спільне та особливе
- •14. Зовнішній незалежний та внутрішній аудит
- •15. Сутність та об’єкти внутрішнього аудиту
- •16. Організаційні засади внутрішнього аудиту
- •17. Умови забезпечення незалежності функціонування внутрішнього аудиту.
- •18. Система економічного (господарського) контролю України
- •19. Види державного економічного контролю
- •20. Державний фінансовий контроль та його організація в Україні
- •21. Аудит в системі економічного (господарського) контролю
- •22. Аудит в системі управління підприємством
- •23. Види аудиту за окремими класифікаційними ознаками
- •24 Предмет та об’єкт аудиту
- •25. Завдання з надання впевненості та їх види
- •Аудит історичної фінансової інформації.
- •27.Огляд історичної фінансової інформації
- •28. Аудит фінансової звітності та його мета
- •29. Огляд фінансової звітності та його мета
- •30. Супутні аудиторські послуги та їх види
- •31. Постулати аудиту
- •32. Транснаціональні аудиторські компанії та особливості їх функціонування на світовому і національному рівні.
- •33. Законодавче і нормативне регулювання аудиторської діяльності в Україні
- •34. Врахування законів і нормативних актів в процесі надання аудиторських послуг.
- •35. Побудова інституту аудиту в Україні
- •36. Аудиторська палата України. Порядок її створення та діяльності.
- •37. Повноваження апу
- •38. Нормативні документи апу
- •39. Зміст терміну «аудитор»
- •40. Аудиторська діяльність та особливості її реєстрації в Україні
- •42. Аудитор та аудиторська фірма, їх права та обов’язки.
- •43. Види та організаційно – правова структура аудиторських фірм.
- •46. Відповідальність суб’єктів аудиторської діяльності
- •47. Сертифікація аудиторів в Україні.
- •48. Особливості сертифікації аудиторів банків.
- •49.Порядок продовження дії сертифікату аудитора
- •50. Система підготовки аудиторів в Україні.
- •51. Підвищення кваліфікації аудиторів в Україні.
- •52. Міжнародні та національні професійні організації бухгалтерів і аудиторів.
- •53. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики (мса).
- •54. Особливості застосування мса на національному рівні.
- •55. Міжнародна концептуальна основа завдань з надання впевненості.
- •56. Обов'язкові елементи завдань з надання впевненості
- •57. Контроль якості аудиторських послуг.
- •58. Елементи системи контролю якості аудиторських послуг.
- •59. Діяльність Аудиторської палати України стосовно контролю якості аудиторських послуг.
- •60. Кодекс етики професійних бухгалтерів та його використання в аудиторській практиці.
- •Фундаментальні принципи професійної етики бухгалтерів і аудиторів.
- •61. Фундаментальні принципи професійної етики бухгалтерів і аудиторів.
- •62. Принципи професійної етики, що застосовуються до професійних бухгалтерів і аудиторів практиків.
- •Сутність фундаментального принципу професійної етики “чесність”.
- •65. Сутність фундаментального принципу професійної етики “об’єктивність”.
- •Сутність фундаментального принципу професійної етики “професійна компетентність та належна ретельність”.
- •Сутність фундаментального принципу професійної етики “конфіденційність”.
- •Умови порушення аудитором принципу конфіденційності.
- •Сутність фундаментального принципу професійної етики “професійна поведінка”.
- •Сутність принципу професійної етики “незалежність”.
- •Особливості додержання принципів об’єктивності та незалежності при наданні аудиторських послуг
- •72. Загрози додержання фундаментальних принципів професійної етики.
- •73. Застережні заходи для дотримання фундаментальних принципів професійної етики
- •74. Законодавчі вимоги, що забезпечують додержання фундаментальних принципів професійної етики.
- •75. Основні принципи проведення аудиту фінансової звітності.
- •76. Аудиторська фірма та особливості її організації в Україні.
- •77. Документальне оформлення домовленості про надання аудиторських послуг.
- •78. Попереднє дослідження в аудиті. Лист-забов’язання аудитора.
- •79. Договір на проведення аудиту та особливості його оформлення в Україні.
- •80. Структура договору на проведення аудиту
- •80. Структура договору на проведення аудиту .
- •81. Обов'язкові відомості договору на проведення аудиту.
- •82. Види внутрішнього контролю та особливості його побудови в різних організаційно правових формах господарювання.
- •83. Оцінка аудитором ефективності системи внутрішнього контролю підприємства.
- •84. Аудиторські послуги в системі внутрішнього контролю.
- •85. Внутрішній аудит та особливості його організації.
- •86. Розгляд роботи внутрішнього аудитора зовнішнім аудитором та оцінка можливості використання його результатів.
- •87. Сутність аудиторського ризику та його складових.
- •88. Методи оцінки аудиторського ризику та їх практичне використання.
- •89. Ризик бізнесу та його вплив на властивий ризик.
- •Властивий ризик та його визначення аудитором
- •Ризик контролю та його визначення аудитором
- •92. Ризик не виявлення помилок аудитором та його визначення
- •93.Вплив аудиторського ризику та його складових на аудиторський процес
- •94.Методика регулювання аудитором загального аудиторського ризику.
- •95.Поняття суттєвості інформації в аудиті
- •96.Етапи (стадії) проведення аудиту
- •97. Процедури вибору клієнтів аудиторською фірмою
- •98.Планування аудиту. Загальна стратегія
- •99.Особливості планування першого аудиторського завдання
- •100.Вивчення характеру бізнесу клієнта (перелік питань)
- •101.План (програма) проведення аудиту та аудиторські процедури
- •102. Методи (методичні прийоми) аудиту та їх види
- •103.Поєднання методу направленого тестування та пооб’єктного методу в процесі проведення аудиту
- •104.Сутність методу документальної перевірки
- •105. Сутність методу спостереження
- •106.Сутність методу вибіркового дослідження в аудиті
- •107. Сутність аналітичних процедур та їх види
- •108. Сутність методів запиту та підтвердження
- •109. Сутність методу тестування
- •110. Сутність методу оцінки аудиторського ризику
- •110. Сутність методу оцінки аудиторського ризику.
- •111.Сутність методу арифметичної перевірки.
- •112.Сутність методу співставлення.
- •113. Сутність методу контрольних замірів.
- •114. Методи експертної оцінки та їх використання в аудиті.
- •115. Сутність аудиторських доказів.
- •116. Види аудиторських доказів.
- •117. Достовірність інформації в аудиті та надійність аудиторських доказів.
- •118. Класифікація аудиторських доказів за рівнем надійності.
- •119. Джерела одержання аудиторських доказів.
- •120. Перекручення в облікових записах і документах та їх види.
- •121. Помилки в облікових записах і документах та їх види.
- •122. Причини виникнення помилок в облікових записах і документах.
- •123. Шахрайство та його види.
- •124. Дії аудитора у разі виявлення помилок і шахрайства.
- •125. Поняття документального оформлення аудиту та його мета.
- •126. Основні види аудиторської документації.
- •127. Основні вимоги до аудиторської документації (робочих документів) аудитора.
- •128. Право власності та порядок зберігання аудиторської документації (робочих документів аудитора).
- •129. Підсумкові документа аудитора та їх види.
- •130. Склад і структура підсумкових документів аудитора
- •131. Аудиторський звіт, його зміст та призначення
- •132. Аудиторський звіт та його форми
- •133. Основні елементи стандартної форми аудиторського звіту
- •134. Модифікація думки незалежного аудитора та її причини
- •135. Види аудиторських звітів.
- •136. Безумовно-позитивний аудиторський звіт за стандартною формою
- •137. Безумовно-позитивний аудиторський звіт за модифікованою формою
- •138. Умовно-позитивний аудиторський звіт
- •139. Негативний аудиторський звіт.
- •140. Відмова аудитора від надання аудиторського висновку.
- •141. Інформаційне забезпечення аудиту фінансової звітності.
- •142. Твердження, на яких побудовано фінансову звітність та які використовує аудитор в якості критеріїв її оцінки.
- •143. Мета, завдання та джерела інформації аудиту основних засобів.
- •144. Мета, завдання та джерела інформації аудиту нематеріальних активів.
- •145. Мета, завдання та джерела інформації аудиту довгострокових фінансових інвестицій.
- •146. Мета, завдання та джерела інформації аудиту виробничих запасів.
- •147. Мета, завдання та джерела інформації аудиту незавершеного виробництва.
- •148. Мета, завдання та джерела інформації аудиту витрат виробництва.
- •149. Мета, завдання та джерела інформації аудиту товарів.
- •150.Мета, завдання та джерела інформації аудиту дебіторської заборгованості.
- •151.Мета, завдання та джерела інформації аудиту поточних фінансових інвестицій.
- •152.Мета, завдання та джерела інформації аудиту грошових коштів та їх еквівалентів у національній валюті.
- •153.Мета, завдання та джерела інформації аудиту грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті.
- •154.Мета, завдання, джерела інформації аудиту доходів і фінансових результатів.
- •155.Мета, завдання та джерела інформації аудиту витрат за економічними елементами
- •156.Мета, завдання та джерела інформації аудиту власного капіталу.
- •157.Мета, завдання та джерела інформації аудиту довгострокових зобов’язань.
- •158.Мета, завдання та джерела інформації аудиту короткострокових кредитів банків.
- •159.Мета, завдання та джерела інформації аудиту кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги.
- •160.Мета, завдання та джерела інформації аудиту поточних зобов’язань за розрахунками з одержаних авансів.
- •161.Мета, завдання та джерела інформації аудиту поточних зобов’язань за розрахунками з бюджетом.
- •162.Мета, завдання та джерела інформації аудиту поточних зобов’язань за розрахунками зі страхування.
- •163. Аудиту поточних зобов’язань за розрахунками з оплати праці.
- •164.Мета, завдання та джерела інформації аудиту поточних зобов’язань за розрахунками з Пенсійним фондом.
- •165. Процедури аудиту основних засобів.
- •167.Процедури інформації аудиту довгострокових фінансових інвестицій.
- •168.Процедури аудиту виробничих запасів.
- •169.Процедури аудиту незавершеного виробництва.
- •170 Процедури аудиту витрат виробництва.
- •171 Процедури аудиту товарів.
- •172Процедури аудиту дебіторської заборгованості.
- •173 Процедури аудиту поточних фінансових інвестицій.
- •174 Процедури аудиту грошових коштів та їх еквівалентів у національній валюті.
- •175 Процедури аудиту грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті.
- •176 Процедури аудиту доходів і фінансових результатів.
- •177 Процедури аудиту витрат за економічними елементами
- •178 Процедури аудиту власного капіталу.
- •179 Процедури аудиту довгострокових зобов’язань.
- •180 Процедури аудиту короткострокових кредитів банків.
- •181 Процедури аудиту кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги.
- •182 Процедури аудиту поточних зобов’язань за розрахунками з одержаних авансів.
- •183 Аудит в ринковій економічній системі.
- •184 Процедури аудиту поточних зобов’язань за розрахунками зі страхування.
- •185 Процедури аудиту поточних зобов’язань за розрахунками з оплати праці.
- •186 Процедури аудиту поточних зобов’язань за розрахунками з Пенсійним фондом.
- •187 Аудит документів фінансової звітності та його особливості.
- •188 Аудит балансу.
- •189 Аудит звіту про фінансові результати.
- •190 Аудит звіту про рух грошових коштів.
- •190. Аудит звіту про рух грошових коштів.
- •191. Аудит звіту про власний капітал.
- •192. Аудит фінансового стану суб'єкта господарювання.
- •193. Особливості аудиту фінансової звітності акціонерних товариств та підприємств -емітентів облігацій.
- •194. Особливості аудиту консолідованої фінансової звітності.
- •195. Аудит в системі державного фінансового контролю.
- •196. Огляд фінансової звітності.
- •197. Подальші події та їх класифікація.
- •198. Оцінка аудитором подальших подій та їх вплив на вид аудиторського висновку.
- •199. Оцінка аудитором можливості безперервної діяльності підприємства.
- •200. Вплив припущення про безперервність або значних сумнівів щодо безперервності на аудиторський висновок.
- •Методи діагностики вірогідності банкрутства суб’єкта господарювання.
- •202. Відповідальність аудитора за повідомлення інформації найвищому управлінському персоналові.
- •203. Питання, які необхідно повідомляти найвищому управлінському персоналові.
- •204. Документальне оформлення процесу повідомлення інформації найвищому управлінському персоналові.
- •205. Поняття державного фінансового контролю та державного аудиту.
- •206. Аудит ефективності фінансово-господарської діяльності.
- •207. Операційний аудит у складі аудиторських послуг.
- •208. Особливості проведення операційного аудиту в державному секторі економіки.
- •209. Супутні аудиторські послуги та особливості їх надання.
- •210. Проблеми розвитку аудиту в Україні.
- •Аудит в ринковій економічній системі.
- •Аудит в ринковій економічній системі.
35. Побудова інституту аудиту в Україні
Становлення ринкових відносин та формування реальної ринкової економіки в Україні передбачають об’єктивні передумови для виникнення принципово нових для України видів і форм контролю. Однією з таких форм є аудит. Виникнення аудиту пов’язано з розподілом інтересів тих, хто безпосередньо займається керуванням підприємством (адміністрація, менеджери), і тих, хто вкладає гроші в його діяльність (власники, акціонери, інвестори). Останні не могли і не хотіли покладатися на ту фінансову інформацію, яку подавали керівники і підлеглі їм бухгалтери підприємства. Досить часті банкрутства підприємств, обман з боку адміністрації підприємства значно підвищували ризик фінансових вкладень. Акціонери хотіли бути впевнені в тому, що їх не обдурюють, що звітність, яка подається адміністрацією, повністю відбиває реальний фінансовий стан підприємства. Для перевірки правильності фінансової інформації і підтвердження фінансової звітності запрошувались люди, яким, на думку акціонерів, можна було довіряти. Головною вимогою до аудитора, були його беззаперечна чесність і незалежність.
Фінансово-господарський контроль діяльності підприємств при ринкових відносинах і різних формах власності сприяв виникненню аудиторського контролю. Аудит – це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фін.-госп. д-сті СГ з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. Цей незалежний контроль здійснюють аудиторські фірми за договорами з підприємствами і підприємцями, а виконують його аудитори.
Аудитором може бути громадянин України, який має кваліфікаційний сертифікат на право заняття аудиторською діяльністю на території України. Сертифікат, як офіційний документ, засвідчує право громадянина України здійснювати аудит підприємств, господарських товариств, банків та видається Аудиторською палатою України. Для здійснення аудиторської діяльності одноособово аудитор повинен на підставі чинного сертифіката отримати ліцензію. Аудиторська фірма - це організація, яка має ліцензію на право здійснення аудиторської діяльності на території України і займається виключно наданням аудиторських послуг. А фірмі дозволяється здійснювати А д-сть лише за умови, якщо у ній працює хоча б один аудитор. Керівником А фірми може бути тільки аудитор. Орг. аудиту в Україні здійснює АПУ, яка є незалежнім самост. Орг., мета якого сприяти р-тку, вдосконаленню та уніфікації А справи.
36. Аудиторська палата України. Порядок її створення та діяльності.
Аудиторська палата України функціонує як незалежний орган.
Аудиторська палата України є юридичною особою, веде відповідний облік та звітність. Аудиторська палата України є неприбутковою організацією.
Аудиторська палата України набуває повноважень юридичної особи з дня її реєстрації у Міністерстві юстиції України на підставі заяви та Статуту Аудиторська палата України формується на паритетних засадах шляхом делегування до її складу аудиторів та представників державних органів.
Загальна кількість членів Аудиторської палати України становить двадцять осіб.
Від державних органів делегують по одному представнику Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Міністерство економіки України, Державна податкова адміністрація України, Національний банк України, Державний комітет статистики України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, Рахункова палата та Головне контрольно-ревізійне управління України.
До складу Аудиторської палати України від аудиторів делегуються в кількості десяти осіб висококваліфіковані аудитори з безперервним стажем аудиторської діяльності не менше п'яти років, представники фахових навчальних закладів та наукових організацій.
Право аудиторів обирати представників до складу Аудиторської палати України і бути обраними реалізується через рішення, які приймаються на з'їзді аудиторів України.
Порядок делегування представників до Аудиторської палати України визначається відповідно з'їздом аудиторів України, колегією державних органів або іншим вищим керівним органом.
Діяльність Аудиторської палати України
Рішення Аудиторської палати України приймаються на її засіданнях простою більшістю голосів за наявності більш як половини її членів за винятком випадків, передбачених цим Законом та Статутом.
Аудиторська палата України здійснює регуляторну діяльність з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"
Аудиторська палата України може створювати на території України регіональні відділення, повноваження яких визначаються Аудиторською палатою України.
Термін повноважень члена Аудиторської палати України становить п'ять років. Одна і та ж особа не може бути делегована до Аудиторської палати України більше двох термінів підряд.
Призначення нових членів Аудиторської палати України замість вибулих здійснюється у встановленому цим Законом порядку.
Члени Аудиторської палати України, за винятком Голови Аудиторської палати України, виконують свої обов'язки на громадських засадах.
Для виконання своїх функцій Аудиторська палата України може створювати комісії із числа її членів. До роботи в комісіях можуть залучатись експерти, які не є членами Аудиторської палати України.
Ведення поточних справ в Аудиторській палаті України здійснює Секретаріат, який очолює завідуючий. Завідуючий Секретаріатом несе персональну відповідальність за ефективне використання майна та коштів Аудиторської палати України і створення належних умов для виконання функціональних обов'язків її членамиСтаття 13. Створення Аудиторської палати України