20. Державний фінансовий контроль та його організація в Україні

Фінансовий контроль держави - одна з найважливіших функцій державного управління, спрямована на виявлення відхилень від прийнятих стандартів законності, доцільності й ефективності управління фінансовими ресурсами та іншою державною власністю.

Об'єктом фінансового контролю є весь процес виробничо-господарської діяльності.

Державний фінансовий контроль здійснюється:

-Рахункова палата України

-Державна податкова служба Укр.

-Державна фінансова інспекція

-Держ. казначейство України.

-Фонд державного майна.

-Міністерство економіки України

-Міністерство фінансів України.

-Міністерство праці і соціальної політики Укр.

- Держ.комітет статистики Укр.

-Антимонопольний комітет.

-НБУ.

Головними напрямами розвитку та вдосконалення системи державного фінансового контролю в Україні, який здійснюється Рахунковою палатою, є:

- оптимізація функцій і повноважень;

-формування системної і довершеної нормативно-правової бази;

- приведення методологічних засад у відповідність із сучасними вимогами;

-розвиток і вдосконалення системи процедур фінансового контролю;

-створення науково-дослідницької і навчальної бази, формування системи кадрового забезпечення;

-реформування організаційних структур;

-організація адекватної інформаційно-комунікаційної інфраструктури;

-матеріально-технічне і фінзабезпечення функціонування контрольних органів;

-удосконалення відносин з ВРУ, іншими органами державної влади.

Державний аудит – це форма державного фінансового контролю, спрямована на сприяння бюджетним установам, державним підприємствам, а також суб’єктам господарювання, які отримують державні кошти, у запобіганні фінансовим порушенням, ефективному використанні бюджетних коштів державного та комунального майна, правильності ведення бухгалтерського обліку та складання достовірної фінансової звітності.

Метою державного аудиту являється встановлення законності та ефективності використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правомірності фінансового управління і функціонування системи внутр контролю.

Виходячи з цього, можна визначити, що головними його завданнями є:

-здійснення перевірок спрямованих на визначення законності і своєчасності руху бюджетних і позабюджетних коштів, які надаються відповідним підприємствам, організаціям;

-визначення ефективності і доцільності витрачання державних коштів і майна;

-аналіз виявлених відхилень від установлених показників.

Предметом державного аудиту виступає: діяльність державних установ та інших організацій – одержувачів державних ресурсів, яка пов’язана з використанням державних фінансів, державного майна, інших активів і пасивів, що належать державі, отриманих на виконання покладених на них функцій або бюджетних програм.

21. Аудит в системі економічного (господарського) контролю

Аудит як окремий інститут ринкової інфраструктури і специфічна форма незалежного фінансового контролю є складовою загальної системи економічного (господарського) контролю.

У сучасних умовах в Україні формується система економічного контролю,який можна поділити на адміністративний і незалежний,які мають істотну  різницю. Велика кількість користувачів фінансової  звітності та іншої обліково-економічної інформації,якіпо- різному пов'язаніздіяльністю суб'єктів господарювання імають різні інтереси,потребує виконання аудиторами різних видіваудиту. Крім того,структура ринкового господарства,в якому левова частка належить підприємствам малогота середнього бізнесу,також сприяє розвитку  різних видіваудиту.Такимчином,хоча аудит і входить до загальної  системи економічного контролю,його функції є ширшими ніж суто контрольні.Функції  аудиту при цьому виступають як основні напрями, що характеризують його суть,зміст,соціальне значення,завдання і цілі. Вони можуть бути представлені наступними функціями:

-системотворною( розгляд підприємства як відкритої  системи,яка випробовує вплив довкілля і само впливає на неї );

-констатуючою(пізнання обліково-економічнихявищ);

-інформаційною(інформування суб'єктів господарських стосунків прообліково-економічні явища діяльності);

-евристичною(відкриття нових закономірностей,що виникають в процесі розвитку предмета дослідження);

-методологічною(визначення прийомів і способівперевірки);

-профілактичною(попередження можливості здійснення відхилень,виявлення різного роду недотримання законності);

-прогностичною(визначення тенденцій розвитку явищ,що вивчаються, відповідно до об'єктивних законів їх розвитку).

У сучасному суспільстві аудитории крім контрольної функції  виконують також інші завдання і допомагають підприємництву ефективно функціонувати.