Методи діагностики вірогідності банкрутства суб’єкта господарювання.
Для прогнозування банкрутства у світовій практиці використовується система моделей, розроблених західними спеціалістами, зокрема:
1. Модель Альмана 1983 р.
де Х4 — відношення балансової вартості акцій до позичкового капіталу.
Значення "Z" визначає ступінь можливості банкрутства.
Оцінка ймовірності банкрутства
Значення Z-рахунку |
Ймовірність банкрутства |
1,80 і менше |
Дуже висока |
Від 1,81 до 2,70 |
Висока |
Від 2,71 до2,90 |
Існує ймовірність |
2,91 і вище |
Дуже низька |
2. Модель Ліса (1972 р.)
де Х1 — відношення оборотного капіталу до всіх активів
Х2 — відношення прибутку від реалізації до всіх активів
Х3 — відношення нерозподіленого прибутку до всіх активів
Х4 — відношення власного капіталу до позичкового капіталу
Мінімальне значення Z < 0,037.
3.Модель Теффлера (1977 р.)
де X1 — відношення прибутку від реалізації продукції до короткострокових зобов'язань
Х2 — відношення оборотних активів до зобов'язань
Х3 — відношення короткострокових зобов'язань до всіх активів
Х4 — відношення власного капіталу до позичкового капіталу
Мінімальне значення Z < 0,2.
4. Для діагностики банкрутства проводиться експрес-аналіз фінансового стану підприємства за допомогою коефіцієнта Бівера. Коефіцієнт Бівера розраховується за формулою
де КБ — коефіцієнт Бівера.
Якщо протягом певного періоду (1,5-2 роки) коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2, то це свідчить про формування незадовільної структури балансу, а, звідки, і небезпеку банкрутства.
Крім зазначених вище моделей, для оцінки можливого банкрутства рекомендується скористатись такою формулою:
де КБ — коефіцієнт банкрутства.
Теоретично КБ ≥ 0,5. Якщо КБ > 0,5, то підприємство знаходиться на грані банкрутства.
Існує ще кілька моделей прогнозування ймовірності банкрутства, зокрема, модель Спрінгейта, модель Конана і Гольдера тощо.
202. Відповідальність аудитора за повідомлення інформації найвищому управлінському персоналові.
Згідно МСА 260 "Повідомлення інформації з питань аудиту тим, кого наділено найвищими повноваженнями" аудитор повинен повідомляти інформацію з питань аудиту, яку виявлено під час аудиторської перевірки фінансових звітів і яка має значення для управління, найвищому управлінському персоналові суб'єкта господарювання.Аудитору слід встановити осіб, що належать до найвищого управлінського персоналу, яким слід повідомляти інформацію з питань аудиту, що має значення для управління.
Ефективність повідомлення інформації підвищу-ється за допомогою налагодження конструктивних робочих взаємовідносин між аудитором та найвищим управлінським персоналом. Ці взаємо-відносини розвиваються за умови збереження професійної незалежності й об'єктивності. Аудитор повинен розглянути інформацію з питань аудиту, яка має значення для управління й одержана під час аудиту фінансових звітів, і повідомити про неї вищий управлінський персонал. Аудитор повинен інформувати найвищий управлінський персонал щодо невідкоригованих викривлень, зібраних аудитором під час аудиту, які були визначені управлінським персоналом як несуттєві як поодинці, так і всі разом для фінансових звітів, взятих в цілому. Повідомляючи інформацію найвищому управлінському персоналові, аудитор повинен інформувати найвищий управлінський персонал про те, що: - інформація з питань аудиту, що її повідомляє аудитор, включає тільки ту інформацію з питань аудиту, яка має значення для управління, й на яку він звернув увагу в результаті проведення аудиторської перевірки; - аудиторська перевірка фінансової звітності не призначена для виявлення всієї інформації з питань аудиту, яка може цікавити найвищий управлінський персонал. Отже, в процесі аудиту зазвичай виявляється не вся така інформація.
Аудитор повинен вчасно повідомляти інформацію з питань аудиту, яка має значення для управління. Це дає можливість особам, що відповідають за управління, вжити відповідних заходів.
Для того, щоб домогтися своєчасного повідомлення інформації, аудитор обговорює з особами, які відповідають за управління, порядок і терміни повідомлення інформації. Іноді в зв'язку з характером інформації з питань аудиту аудитор може повідомити про неї раніше, ніж це було попередньо погоджено.
Аудитор може повідомляти інформацію найвищому управлінському персоналу усно або письмо. На рішення аудитора про те, повідомляти інформацію усно чи письмово, впливають такі фактори: -розмір, операційна структура, організаційно-правова форма суб'єкта господарювання і процес повідомлення інформації на суб'єкті господарювання, де проводиться аудиторська перевірка; - характер, чутливість і важливість інформації з питань аудиту, яка має значення для управління; - домовленості щодо регулярних зустрічей або звітування про інформацію з питань аудиту, яка має значення для управління; - обсяг постійних контактів та кон-такти, що їх підтримує аудитор з найвищим управлінським персоналом.
Аудитор розглядає, чи може повідомлена раніше інформація з питань аудиту, яка має значення для управління, вплинути на фінансові звіти поточного року. Аудитор розглядає, чи має ця інформація, як і раніше, значення для управління, і чи треба знову повідомляти про неї найвищий управлінський персонал.Вимоги національних професійних бух- галтерських організацій, законодавчі або норма-тивні акти можуть установлювати обов'язки щодо конфіденційності, які обмежують інформацію, що повідомляється аудитором з питань аудиту, яка має значення для управління. Аудитор звертається до таких вимог, законів і нормативних актів перш, ніж повідомляти інформацію особам, які відповідають за управління. Іноді потенційні конфлікти між етичними і правовими зобов'язаннями аудитора щодо конфіденційності та звітності можуть мати складний характер. У цих випадках аудитор може звернутися до юриста за консультацією.
Вимогами національних професійних бухгал-терських організацій, законодавчими або нормати-ними актами можуть установлюватися зобов'язання аудитора щодо повідомлення інформації з питань аудиту, яка стосується управління. Ці додаткові вимоги про повідомлення інформації не охоплені цим МСА, однак вони можуть впливати на зміст, форму і терміни подання інформації найвищому управлінському персоналові.