193. Особливості аудиту фінансової звітності акціонерних товариств та підприємств -емітентів облігацій.

Згідно з вимогами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо аудиторської перевірки відкритих акціонерних товариств та підприємств—емітентів облігацій (крім комерційних банків, інституційних інвесторів) визначено перелік питань, на підставі яких незалежні аудитори (фірми) повинні підтвердити повноту та достовірність бухгалтерської звітності та сформувати на цій основі висновки про їх реальний фінансовий стан.

Необхідно підтвердити правильність ведення бухгалтерського обліку, класифікації та оцінки всіх видів активів відкритого акціонерного товариства:

1.Основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні матеріальні активи та їх знос (амортизація):

- наявність власних та орендованих основних засобів, достовірність їх оцінки, відповідність критеріям визнання за П(С)БО № 7 «Основні засоби»;

- відповідність аналітичного та синтетичного обліку основних засобів;

- забезпечення незмінності певних методів протягом звітного періоду;

2.Фінансових інвестиції:

- склад та структура фінансових інвестицій;

- правильність зберігання придбаних цінних паперів, оплата послуг депозитарію відповідно до договору;

-достовірність визначення і відображення в обліку фінансових результатів від реалізації цінних паперів;

3.Запаси:

- правильність порядку визнання та первісної оцінки придбання запасів П(С)БО № 9 «Запаси»;

- правильність оцінки запасів на дату балансу згідно з прийнятою на підприємстві обліковою політикою.

4.Витрати виробництва та обігу:

- відповідність обліку витрат П(С)БО № 16 «Витрати» (склад витрат, правильність порядку розподілу загально-виробничих витрат);

5.Дебіторська заборгованість:

- визнання й оцінка реальності дебіторської заборгованості відповідно до П(С)БО № 10 «Дебіторська заборгованість»;

- розкриття інформації про дебіторську заборгованість:

- метод визначення величини резерву сумнівних боргів.

6.Облік зобов’язань:

- визнання, облік та оцінка зобов’язань відповідно до П(С)БО № 11 «Зобов’язання»;

- структура зобов’язань (за термінами погашення), співвідношення власних та позикових коштів;

Аудитор робить висновок про те, чи фінансова звітність АТ відповідає встановленим вимогам чинного законодавства України та прийнятої облікової політики й реально відображає його фінансовий стан на дату складання звітності.

194. Особливості аудиту консолідованої фінансової звітності.

Консолідована фінансова звітність - фінансова звітність, яка відображає фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Якісні характеристики консолідованої фінансової звітності регламентовано П(С)БО 20.

Аудиторська перевірка консолідованої фінансової звітності – це, певним чином, процес зворотній процесу накопичення облікових даних, їх систематизації, відображення у регістрах аналітичного та синтетичного обліку та зрештою у звітних формах.

Інформаційною базою та джерелом отримання аудиторських доказів крім власне форм звітності є: первинна документація, регістри бухгалтерського обліку (журнали-ордери), Головна книга, відомості аналітичного обліку, статистична звітність, податкова звітність, бізнес-плани, кошториси, калькуляції, матеріали перевірок проведених державними податковими інспекціями та іншими органами, матеріали внутрішньогосподарського контролю, письмові та усні заяви робітників підприємства і третіх осіб стосовно досліджуваних об’єктів та ін.

Проведення аудиту консолідованої фінансової звітності проходить у кілька етапів, серед яких можна виділити наступні: планування аудиторської перевірки; ознайомлення з системою бухгалтерського обліку на підприємстві; дослідження системи внутрішнього контролю; збір загальних даних та інформації про бізнес клієнта; визначення критеріїв оцінки фінансової звітності; оцінка аудиторського ризику; визначення джерел та шляхів пошуку аудиторських доказів; власне перевірка консолідованої фінансової звітності, оцінка окремих статей, застосування додаткових аудиторських процедур, аудит фінансового стану підприємства; доведення до відома керівництва необхідності коригування фінансових звітів (якщо виникає така потреба); остаточний висновок (офіційний аудиторський висновок).