62. Витрати, пов'язані з розглядом справи.

Згідно ч.3 ст.79 ЦПК до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать:

1) витрати на правову допомогу;

2) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду;

3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи;

5) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

63. Огляд на місці. Права осіб, які беруть участь у огляді. Протокол огляду.

Дослідження письмових та речових доків проводиться, як правило, в приміщенні суду. Проте, коли ці докази не можуть бути доставлені до суду, вони оглядаються за їх мі­сцезнаходженням. Не можуть бути доставлені до суду, наприклад, нерухоме майно або пошкоджений транспортний засіб, які є речовим доказом, письмові докази, які потребують спеціальних умов зберігання (наприклад, оригінали архівних документів, раритети) тощо.

Огляд доказів за їх місцезнаходженням — це процесуальна дія, що спрямована на збирання доказів без застосування примусу, шляхом спостереження та відображення його результатів у відповідному протоколі.

Завданням огляду є обстеження та вивчення предметів, документів тощо. Наприклад, якщо особа, яка проживає в приміщенні заперечує проти проведення огляду письмового чи речового доказу, який знаходиться в квартирі, суд не має права проводити огляд. В такій ситуації він повинен приймати рішення без урахування такого письмового чи ре­чового доказу.

У ЦПК 1963 р. передбачалося проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням на стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду (відповідно до чинного ЦПК — провадження у справі до судового розгляду) лише у невідкладних випадках (тобто огляд речових доказів, що швидко псуються (ст. 55 та п. 9 ст. 143). Огляд на місці речових та письмових доказів проводився судом вже на стадії судового розгляду справи.

ЦПК 2003 р. дещо змінив підхід до вирішення цього питання. У коментованій статті чітко визначаються умови, ініціюючі суб'єкти, учасники та порядок здійснення такої про­цесуальної дії. Більше того, проведення огляду доказів за їх місце знаходженням на стадії провадження у справі до судового розгляду є обов'язком суду, у провадженні якого знахо­диться справа, оскільки під час судового розгляду досліджуються лише протоколи огляду письмових та речових доказів (ст. ст. 185, 187 ЦПК).

Покладення на суд обов'язку максимально підготувати справу у стадії до судового роз­гляду, тобто провести весь комплекс необхідних процесуальних дій, передбачених главою 3 ЦПК, забезпечує можливість швидкого та правильного її розгляду і вирішення, тому та­кий підхід законодавця до визначення етапу проведення зазначеної процесуальної дії вба­чається правильним. Крім того, не останню роль у вирішенні цього питання відіграють процесуальні строки: на стадії провадження у справі до судового розгляду суд має в своє­му розпорядженні більше часу, ніж під час судового розгляду справи, оскільки не обмеже­ний жорсткими часовими рамками для проведення процесуальних дій.

Про час і місце проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням суд повинен по­відомити в установленому законом порядку осіб, які беруть участь у справі, проте їх неяв­ка не перешкоджає здійсненню такого огляду.

Огляд доказів за їх місцезнаходженням здійснюється судом за участю осіб, які бе­руть участь у справі. Під час проведення такого огляду особи, які беруть участь у справі, мають право давати свої пояснення щодо доказів, що оглядаються. Залучення до огляду письмових та речових доказів свідків, перекладачів, експертів, спеціалістів та проведення фотографування, звуко- і відеозапису здійснюється за клопотання особи, яка бере участь у справі або у разі необхідності за ініціативою суду. В необхідних випадках під час огляду письмових чи речових доказів за їх місцезнаходженням суд може ставити питання експер­ту, перекладачеві, свідків, а також користуватися допомогою спеціаліста.

Про проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням складається протокол, який містить інформацію про хід огляду, а також зміст пояснень осіб, які беруть участь у справі, та показань експерта, перекладача, спеціаліста чи свідків щодо доказів, які дослі­джуються. Цей протокол підписується усіма учасниками огляду, до нього також додають­ся всі складені або звірені плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час огляду фотознімки письмових та речових доказів, відеозаписи тощо, які є невід'ємною ча­стиною цього протоколу. Про наявність цих додатків зазначається безпосередньо у тексті протоколу огляду.

Якщо особи, які беруть участь в огляді доказів за їх місцезнаходженням не згодні зі змістом протоколу або додатками до нього, вони мають право робити свої зауваження що­до протоколу або його додатків. Ці зауваження оформляються письмово і додаються до протоколу. В тексті протоколу огляду перед підписом особи, яка висловлює зауваження, робиться запис «із зауваженнями». Ці зауваження розглядаються судом у судовому засі­данні за участю осіб, які беруть участь у справі.

Протокол огляду письмових та речових доказів за їх місцезнаходженням є об'єктом дослідження на стадії судового розгляду відповідно до правил ст. ст. 185, 187 ЦПК.

Уразі необхідності, суд вправі провести огляд доказів за їх місцезнаходженням пов­торно.