5. Стадії цивільного процесу /поняття і сутність стадії/.

Цивільне судочинство складається з окремих частин або стадій, які арактеризуються сукупністю процесуальних правовідносин і дій, об'єднаних найближчою метою. Найпо­ширенішим є поділ судочинства на такі стадії:

1) подання заяви до суду (ст.118 ЦПК), на якій можуть ма­ти місце такі ускладнення:

- залишення заяви без руху (ч. 2ст. 121 ЦПК);

- повернення заяви (ч. 3 ст. 121 ЦПК);

2) відкриття провадження у справі (ст. 122 ЦПК);

3) провадження у справі до судового розгляду (глава З ЦПК), яка поділяється на дві підстадії:

- попереднє судове засідання (ст. 130 ЦПК);

- підготовка справи до судового розгляду (ч. 6 ст. 130 ЦПК);

4) судовий розгляд (глава 4 ст. 157-196 ЦПК), який закін­чується ухваленням судового рішення;

5) звернення судового рішення до виконання.

Така послідовність розгляду справи передбачена у суді першої інстанції і вона з певними особливостями застосо­вується в апеляційному суді (глава 1 розділу IV ЦПК). Тому можна говорити про стадії розгляду справи в суді першої інстанції як про найбільш поширену процедуру розгляду справи, а також про окремі стадії, пов'язані з усуненням не­доліків прийнятого судом рішення, зокрема, про касаційне провадження як перегляд рішень, ухвал та постанов суду, що набрали законної сили (глава 2 розділу V ЦПК), яке має свою специфіку. Так само як виняток можна розглядати заочний розгляд справи, виправлення описок та арифметичних поми­лок у судовому рішенні, додаткове рішення і роз'яснення рішення суду.

Тому загалом можна погодитися з позицією вченого-процесуадіста М.Й. Штефана, який вважає більш доцільним поділ цивільного процесу на три частини або стадії:

- розгляд і вирішення справи по суті;

- перевірка законності й обґрунтованості ухваленого по ній рішення;

- звернення рішення до виконання.

Дане положення підтверджується сучасною практикою, оскільки значна частина рішень судів першої інстанції оскар­жуються до суду апеляційної та касаційної інстанцій з різних причин. Такими причинами можуть бути реальне невдоволен­ня рішеннями судів, а також спроба відстрочити виконання

зобов'язань, тобто зловживання процесуальними правами, оскільки розмір судового збору за звернення до суду апеляцій­ної та касаційної інстанцій незначний, тощо.

Стадійність розгляду скарг Верховним Судом включає:

- стадію відкриття касаційного провадження суддею-доповідачем (ст. 331 ЦПК);

- стадію попереднього розгляду справи у складі трьох суддів (ст. 332 ЦПК);

- стадію судового розгляду у складі п'яти суддів (ст. 333 ЦПК).

Справа у порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами розглядається колегією Верховного Суду у складі семи суддів, які будуть вирішувати питання про допуск скарги до розгляду. У подальшому справа в порядку провад­ження у зв'язку з винятковими обставинами розглядається колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верхов­ного Суду України за наявності не менш як двох третин її чи­сельності. Якщо після касаційного розгляду справи виявлено неоднакове застосування судами касаційної інстанції одного і того самого положення закону, то справа розглядається ко­легією суддів на спільному засіданні відповідних судових па­лат Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин чисельності кожної палати.