
- •1. Поняття цивільного процесуального права.
- •2. Метод і система цивільного процесуального права.
- •3. Джерела цивільного процесуального права.
- •4. Провадження і стадії цивільного процесу.
- •5. Поняття принципів цивільного процесуального права та їх класифікація.
- •6. Конституційні принципи цивільного процесуального права.
- •7. Принципи цивільного процесуального права, закріплені законодавством про судочинство в Україні.
- •8. Принцип колегіальності і одноособовості розгляду цивільних справ.
- •9. Принцип доступності і гарантованості судового захисту прав і свобод людини і громадянина.
- •10. Принцип національної мови судочинства.
- •11. Принцип публічності в цивільному процесі.
- •12. Принцип змагальності.
- •13. Принцип диспозитивності.
- •14. Принцип незалежності суддів і підкорення їх тільки законові.
- •15. Принцип гласності судового розгляду і його повної фіксації технічними засобами.
- •16. Принцип безпосередності в цивільному процесі.
- •17. Принцип поєднання усності і письмовості судового розгляду.
- •18. Поняття цивільних процесуальних правовідносин.
- •19. Передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин.
- •20. Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин.
- •21. Зміст цивільних процесуальних правовідносин.
- •23. Особи, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов’язки.
- •24. Особи, які сприяють судовому розгляду і вирішенню справи: їх права та обов’язки.
- •25. Поняття сторін в цивільному процесі. Процесуальні права та обов’язки сторін.
- •26. Процесуальна співучасть в цивільному процесі.
- •27. Поняття процесуального правонаступництва.
- •28. Неналежний відповідач і порядок його заміни.
- •29. Поняття і види третіх осіб в цивільному процесі.
- •30. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, їх процесуально-правове становище.
- •31. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, їх процесуально-правове становище.
- •32. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора в цивільному процесі.
- •33. Участь в цивільному процесі органів державної влади і місцевого самоврядування.
- •34. Поняття судового представництва та його види. Процесуальні повноваження представника.
- •35. Поняття процесуальних строків їх види та значення.
- •36. Обчислення і зупинення процесуальних строків.
- •37. Продовження та поновлення процесуальних строків.
- •38. Поняття і види судових витрат.
- •39. Витрати, пов’язані з розглядом судової справи.
- •40. Розподіл судових витрат між сторонами.
- •41. Заходи процесуального примусу.
- •42. Поняття та види відповідальності за порушення норм цивільного процесуального права.
- •43. Цивільна юрисдикція суду, її види.
- •44. Поняття та види підсудності.
- •45. Функціональна підсудність, її характеристика.
- •46. Територіальна підсудність, її види.
- •47. Поняття і види судових доказів.
- •48. Доказування. Елементи доказування. Предмет доказування.
- •49. Належність доказів і допустимість засобів доказування.
- •50. Пояснення сторін та їхніх представників як засіб доказування.
- •51. Показання свідків як засіб доказування.
- •52. Письмові докази, їх види.
- •53. Речові докази та їх дослідження.
- •54. Забезпечення доказів.
- •55. Судові доручення щодо збирання доказів.
- •56. Висновок експерта як засіб доказування.
- •57. Поняття і загальна характеристика позовного провадження.
- •58. Поняття позову, його елементи та види.
- •59. Забезпечення позову.
- •60. Позовна заява та її реквізити.
- •61. Способи захисту відповідача від заявленого проти нього позову.
- •62. Зміни у позовногму спорі.
- •63. Пред’явлення позову. Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу.
- •64. Процесуальний порядок відкриття провадження у справі.
- •65. Процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду. Попереднє судове засідання.
- •66. Судові виклики і повідомлення.
- •67. Судовий розгляд цивільної справи як стадія цивільного процесу.
- •68. Судове засідання як процесуальна форма розгляду та вирішення цивільної справи.
- •69. Ускладнення у ході судового розгляду цивільних справ.
- •70. Фіксування цивільного процесу.
- •71. Судові рішення: поняття, суть, види. Законна сила рішення суду.
- •72. Вимоги до рішень суду. Форма і зміст рішення суду.
- •73. Усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив.
- •74. Ухвали суду першої інстанції.
- •75. Заочний розгляд цивільної справи: поняття та особливості.
- •76. Поняття та особливості наказного провадження. Судовий наказ як особлива форма судового рішення.
- •77. Розгляд справи у порядку наказного провадження.
- •78. Окреме провадження: загальна характеристика.
- •79. Загальні правила розгляду та вирішення справ окремого провадження.
- •80. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
- •81. Розгляд судом справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
- •82. Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
- •83. Розгляд судом справ про усиновлення.
- •84. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
- •85. Розгляд судом справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі.
- •86. Розгляд судом справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.
- •87. Розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою.
- •88. Розгляд заяви про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку.
- •89. Розгляд судом справ про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.
- •90. Розгляд судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
- •91. Право апеляційного оскарження та порядок його реалізації.
- •92. Підготовка та порядок розгляду справи апеляційним судом.
- •93. Повноваження суду апеляційної інстанції. Ухвали та рішення суду апеляційної інстанції.
- •94. Право касаційного оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
- •95. Порушення касаційного провадження, підготовка та розгляд справи судом касаційної інстанції.
- •96. Повноваження суду касаційної інстанції. Рішення, ухвали суду касаційної інстанції.
- •97. Провадження у зв’язку з винятковими обставинами: поняття, особливості, суб’єкти права оскарження, форма та зміст скарги.
- •98. Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами: поняття, особливості, суб’єкти права оскарження, форма та зміст заяви.
- •99. Звернення рішення суду до примусового виконання, виконавчі документи.
- •100. Повноваження суду у процесі виконання судових рішень.
- •101. Негайне виконання судових рішень.
- •102. Порядок вирішення питання про поворот виконання. Особливості повороту виконання в окремих категоріях справ.
92. Підготовка та порядок розгляду справи апеляційним судом.
Суддя-доповідач протягом десяти днів з дня отримання справи, з мстою підготовки її до розгляду, вчиняє комплекс процесуальних дій, передбачених ст. 301 ЦІ Ж:
з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі;
визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх регулює;
з'ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх ви мог і заперечень;
з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються сто ронами та іншими особами;
вирішує питання щодо поважності причин неподання дока зів до суду першої інстанції;
за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача,
вирішує питання, за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, щодо вжиття заходів забезпечення позову;
8) виконує інші дії, пов'язані а іабезпечешям розгляду справи. Після проведення підготовчих ДІЙ суддя-доіюиідач допо відає про них колегії суддів. Дійшовши висновку, що всі необ хідні підготовчі ДІЇ вчинено і справа до розгляду ютова, коле гія суддів призначає її до розгляду. За необхідності колегія ви рішує питання про проведення додаткових підготовчих дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 302 ЦП К справа нас бути призначена у розумніш строк, але не пізніше п'ятнадцяти лиш після закінчення підготовки справи до розгляду.
Процесуальний порядок розгляду енранн апеляційним судом врегульовано правилами, встановленими для розгляду справ судом першої інстанції, t винятками і доііоїшсііннмп, передбаченими для апеляційною провадження (ч. І ст. 304 ЦПК). У призначений для розгляду сирани час головуючий відповідно до ст. 163 ЦГ1К відкриваг судове засідання і оголошує, яка справа, за чигю скаргою та на рішення (ухвалу) якого суду розглядатиметься. Хоча така деталізація прямо не передбачена ЦПК, а вироблена судовою практикою, вона є досить важливою, оскільки ще до доповіді судді-доповідача усі присутні в залі судового засідання одержують інформацію про справу.
Надалі секретар судового засідати доповідає судові, хто з викликаних по справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє причини їхньої неявки, якщо вони відомі. Це дозволяє з'ясувати, чи с необхідність у вчиненні наступних процесуальних дій, чи слід відкласти роп ляд справи. Суд встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників.
Необхідно підкреслити, що процесуальні наслідки неявки в засідання суду апеляційної Інстанції не збігаються з наслідками неявки осіб, які беруть участь у справі, в суді першої інстанції. Це зумовлено специфікою завдань, що стоять перед судом першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК нез'явлення сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Особи, які беруть участь у справі, не зобов'язані з'являтись на слухання справи, але повинні бути повідомлені про час її слухання для того, щоб поїш могли реалізувати відповідні процесуальні права. Суд апеляційно! інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано поважними
Якщо розгляд справи розпочався і виявилося, що хтось з осіб, які беруть участь у справі, не володіє мовою судочинства і в судове засідання в зв'язку з цим викликався перекладач, то головуючий відповідно до ст. 164 ЦПК роз'яснює перскладачеві його права та обов'язки, попере.їж.н під розписку про кримінальну відповідальність. Перекладач приводиться до присяги, текст якої ним підписується та приєднується до матеріалів справи.
В подальшому викликані у судове засідання свідки видаляються із зали судового засідання у відведене для цього приміщення, причому мають бути вжни заходи щодо того, щоб свідки, які допитані, не спілкувалися з тими, яких суд ще не
допитав.
Далі головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи. У разі, якщо заява про відвід була ві.чхилена або відвід не був заявлений, головуючий роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їхні права та обов'язки.
Заяви та клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються судом після того, як заслухано думку решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановлюєгься ухвала. Ухвхча суду про відмову в задоволенні клопотати не трешкодж» повторному Його заявлению.
Якщо у судове засідання викликано експерта, йому роз'яснюються права та обов'язки. Він попереджаї іься під розписку про кримінальну відповідальність, складає присягу.
Далі суд переходить до розгляду справи, який розпочинається доповіддю судді-доиовідача, що її зміст встановлений ч. 2 ст. 304 ЦПК:
зміст рішення (ухвали), яке оскаржено;
доводи апеляційної скарги;
межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ух вали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази. Після доповіді головуючий має з'ясувати, чи підтримує
особа, яка подала апеляційну скаргу, свої вимога, чи не відмовляється вона від поданої апеляційної скарги та чи не бажають сторони закінчити справу мировою угодою. В суді апеляційної інстанції діє принцип дисиозитивності, тому позивач має право відмовитись від позову (ст. 306 ЦПК).
Після
доповіді судді-доповідача дає пояснення
особа, яка подала апеляційну скаргу.
Якщо апеляційні скарги подали обидві
сторони, — першим дає пояснення позивач.
Далі дають пояснення інші особи, які
беруть участь у справі. Апеляційним
суд
досліджує докази, які судом першої
інстанції були досліджені з порушенням
встановленого порядку або в дослідженні
яких було неправомірно відмовлено, а
також нові докази, неподання яких до
суду першої інстанції було зумовлено
поважними причинами, и ідно з правилами
гл. 4 розд. З ЦПК.
Закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами, апеляційний суд надас особам, які беруть участь у справі, можливість виступити у судових дебатах у такій послідовності, в якій вони давали пояснення. Суд може обмежити тривалість судових дебатів шляхом оголошення на початку судового за-сіддння часу, що для них відводиться. При цьому кожній осо-ін, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, на-і.ся однаковий проміжок часу для виступу.
Після закінчення дебатів суд виходніь до иарадчоі кімнати для постановления ухвали, ухвалення рішення. За необхідності під час розгляду спрани може бути оголошено перерву або розгляд її відкладено.